Повар П.О. розділ книги актуальні проблеми ГП – про припинення суб’єктів господарського права

Питання від неї:

1) Які суб’єкти господарювання є одночасно і СОГП? Це господарські обєднання і холдингові компанії.

2) Які права набувають особи, коли створюють СГ? Корпоративні права.

Далі це просто інформація…

***Щербина – «правові форми, в яких існують ОГ відносини – це ОГ зобов’язання за ст.176 ГК»

***Організац.- госп. Відн – ч.6 ст.3 ГК (ОГвідносини в ч.6 ст. 3 - це відносини між СГ та СОГП у процесі управління господарською діяльністю)

*** Управління господ діял – це комплекс необхідних заходів, що реалізуються на підстві права власності на майно, на базі якого провадиться господарська діяльність, або делегованих повноважень з метою ефективного її здійснення (збільшення доходу від використання майна, збіл.вартості чи кількості майна тощо)

***Регулювання ГД – це встановлення уповноваженими законом суб’єктами умов здійснення господарської діяльності господарськими організаціями всіх форм власності та індивідуальними підприємцями (громадянами, іноз, ОБГ, за реєстри ними як суб’єкти підприємницької діял.) з метою гарантування свободи підприємництва, обмеження монополізму і захисту економічної конкуренції з одночасним здійсненням контролю за дотриманням встановлених правил, норм і застосування відповідальності за їх порушення. (забезпечення балансу публ і прив інтересів – здійсн ОДВ, ОМС)

***Організаційно-господарські повноваження – це сукупність прав та обов’язків ОДВ, ОМС, ГО, власників майна(у тому числі контролюючих об’єднань власників корпоративних прав) та інших суб’єктів, яким вони делегуються, з управління ГД та\або її регулюваняння, складовою яких є контроль.

ГК

Ст.176 ГК

Стаття 176. Організаційно-господарські зобов'язання

1. Організаційно-господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

2. Організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати:
між суб'єктом господарювання та власником, який є засновником даного суб'єкта, або органом державної влади, органом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб'єкта;
між суб'єктами господарювання, які разом організовують об'єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об'єднань чи товариств;
між суб'єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством;
в інших випадках, передбачених цим Кодексом, іншими законодавчими актами або установчими документами суб'єкта господарювання.
3. Організаційно-господарські зобов'язання суб'єктів можуть виникати з договору та набувати форми договору.
4. Суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративнихвідносин
1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Стаття 135. Організаційно-установчі повноваження власника
1. Власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет господарської діяльності, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення господарської діяльності заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.
2. Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
3. Власник має право здійснювати організаційно-установчі повноваження також на основі належних йому корпоративних прав відповідно до цього Кодексу та інших законів.
4. Державні та комунальні підприємства можуть бути об'єднані за рішенням власника (уповноваженого ним органу) у державні (комунальні) господарські об'єднання, передбачені цим Кодексом.

ЩОДО СУБЄКТІВ:

***Щодо КМУ – ЗУ «Про КМУ»п.6 ст.2 – «забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності відповідно до закону»; ч.1 ст.20 – «здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам
виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання»; ч.2 ст.76 ГК – «Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.» тощо

***ОМС – факт.підстава виникн.ОГП – наділення майном, юридична – закон (наприклад, ст.10 ЗУ «Про основи містобудування»). ОГП ОМС – прийняття рішень про відчуження коммунального майна, створення, ліквідацію, реорганізацію, підприємств, установ, організацій комінальної власності відповідної територіальної громади(ЗУ «Про місц.самовряд. в У»)

***ГО – юр.підст – закон(гл.12 ГК) і установчі документи обєднань, в яких закріплюються їх повноваження. Факт.підст – Наділення такими повноваженнями їх засновниками\учасн.

***Власники майна – ст. 135 ГК. ОГП – 1)на етапі створення(прийняття ріш, визнач. Мети, предмета, закріплення майна на певному прав, формув статут фонду), 2)на етапі функціонув(встановлення складу і компетенці органів управління, питання щодо дочірніх підпрю, філії), 3) припин.(прийн.ріше., признач.комісії тощо)

З моменту внесення майна до статут фонду – вони втрач. Право власності і отрим. Корпоративні права.

Щодо господарських організації корпоративного типу, то ОГП власника виникають у разі встановлення між ним і господарською організацією відносин вирішальної власності.(ч.3 ст. 126 ГК)

***Холдинг – ЗУ «Про холдингові компанії» - холдингова комп, яа володіє контролюючим пакетом акцій ін. ЮО і ЮО.

***ПФГ – не є ЮО. Учасники об’єднання делегують повноваження головному підприємству, для досягнення певної цілі(мети).