Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ 2 Будова солей діафонію та їх взаємодія з ненасиченими сполуками.






2.1. Ароматичні солі діазонію

Ароматичні солі діазонію мають загальну формулу [Ar–N≡ N]+ Х, де Ar – ароматичний радикал, а Х – будь-який аніон – Сl, Вr , NО3, ВF4 та інші.

Назву солей діазонію утворюють так, як і назви солей мінеральних кислот. Спочатку називають аніон, наприклад, хлористий, бромистий, сірчанокислий тощо, а потім називають ароматичний радикал діазосолі (феніл–, п -толіл–, о -нітрофеніл– і т.д.). Закінчується назва словом “діазоній”, яке і підкреслює, що ці речовини є солями.

Ароматичні солі діазонію добувають взаємодією первинних ароматичних амінів з нітратною кислотою в розчині сильної мінеральної кислоти (НСl, НВr, Н24, НNО3, НВF4). Оскільки азотиста кислота – сполука нестійка, то її одержують в реакційній суміші в момент утворення взаємодією нітриту натрію з мінеральною кислотою в присутності ароматичного аміну. У загальному вигляді реакція взаємодії ароматичного аміну з НNО2 описується рівнянням:

Реакцію утворення діазосполук називають реакцією діазотування. Реакцію діазотування відкрив у 1857 році німецький вчений І. П. Гріс, який і ввів у хімію термін “діазо”.

Діазотуваня, наприклад, аніліну в середовищі соляної кислоти відбувається за схемою:

Звичайно реакцію діазотування проводять при енергійному перемішування і при низькій температурі, приливаючи розчин нітриту натрію до розчину ароматичного аміну в мінеральній кислоті (найчастіше соляній кислоті). Нітрит натрію необхідно використовувати в строго розрахованій за теорією кількості, слідкуючи за тим, щоб після закінчення діазотування в розчині був мінімальний надлишок нітратної кислоти. Його встановлюють за допомогою індикаторного йод-крохмального папірця, який при наявності в розчині діазосолі надлишку НNО2 забарвлюється у фіолетовий колір.

Оскільки реакція діазотування – екзотермічна реакція, а нітратна кислота і сіль діазонію, які утворюються в процесі реакції, при підвищених температурах, розкладаються, то діазотування ведуть при охолодженні (як правило, 0 – -10 0С). Для охолодження використовують охолоджуючі бані, наприклад, суміш кухонної солі з льодом.

Солі діазонію повільно розкладаються навіть при температурах льодяної бані. Тому розчини солей діазонію використовують відразу ж після їх добування.

Слід пам'ятати, що в твердому сухому стані солі діазонію вибухають. Тому солі арилдіазонію використовують переважно у вигляді розчинів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.