Візитер

Станіслав Август ПОНЯТОВСЬКИЙ був шостою дитиною в сім'ї мазовецького воєводи Станіслава ПОНЯТОВСЬКОГО та Констанції ЧАРТОРИЙСЬКОЇ. Він народився 17 січня 1732 р. Освіта, яку здобув Станіслав Август, була поверховою, вбила в ньому всяку енергію і здатність до сильної прив'язаності. Велика драма, що розігралася в Польщі під час його королювання, не справила на нього жодного враження, він залишався цілком байдужим, бачачи, як гине Польська держава. На державну стезю Станіслав Август вступив 1752 р. Його промова на сеймі, гарна й дотепна, мала великий успіх. 1753 р. як дипломат він поїхав у Париж, де поринув у веселе й розпутне життя тодішнього французького вищого світу. Відправлений 1757 р. надзвичайним послом у Петербург, Понятовський обзавівся зв'язками, які невдовзі допомогли посісти польський престол.

Зокрема, Станіслав Август зумів зав'язати любовні стосунки з великою княгинею Катериною Олексіївною майбутньою російською імператрицею Катериною II. Навіть після того, як любовний зв'язок припинився і 1762 р. Понятовський повернувся на батьківщину, Катерина зберегла прихильне ставлення до Станіслава Августа. У цей час у Польщі найкращі люди стали наполегливо вказувати на важке становище держави й вимагати реформ. Створилося дві партії: одна Потоцьких, яка добивалася реформ без сприяння Росії, друга Чарторийських, яка розраховувала на це сприяння. Чарторийські, при допомозі Росії, взяли гору й після смерті польського короля Авгусмоги Рєпніна. Це спричинило повне охолодження до короля, яке невдовзі перейшло в ненависть. Найенергійніші противники Станіслава Августа (Красинські та Пулавські) створили в Барі конфедерацію проти короля та Росії.

Чотири роки тягнулася конфедерація, але Польщі не врятувала. Поляки діяли не одностайно й постійно зазнавали поразок. Станіслав Август не наважився вступити у відкриту боротьбу з конфедерацією, а діяв через таємні підкупи. За Барською конфедерацією стався перший поділ Польщі (1672). Станіслав Август поставився до нього апатично: в нього не стало мужності рішуче стати на сторону партії патріотів і вступити у відкриту боротьбу із сусідніми державами. Коли почалася кампанія 1792 p. протії Росії, Станіслав Август приєднався до її прихильників, дав клятву дотримуватися конституції від 3 травня 1791 p., напрацьованій на чотирирічному сеймі, але, після невдалого підсумку кампанії, відмовився від клятви й приєднався до Тарговицької конфедерації. Повстання 1794 p., яке передувало третьому поділу Польщі, дуже сильно налякало короля. Легковажний Станіслав Август, який мріяв про те, щоб сусідні держави залишили йому шматок землі розміром хоча би в капелюх, на якому він міг би прожити до кінця своїх днів, тремтів за своє життя, боявся, щоб його не спіткала доля Людовика XIV, і тільки впевненість у тому, що керівник повстання Тадеуш КОСТЮШКО має рицарський характер, давала йому надію на сприятливий кінець. Проте брат короля останній примас Речі Посполитої Михайло Юрій ПОНЯТОВСЬКИЙ під час облоги Варшави пруссаками затіяв листування з прусським королем, якому вказував на слабкі місця міста та давав поради, як найлегше його взяти. Листування виявили: Михайло Юрій, щоб не бути страченим через повішання, у в'язниці прийняв отруту, яку приніс йому сам Станіслав Август.

Після третього поділу Польщі Станіслав Август виїхав, на вимогу Росії, в Гродно, де 25 лис топада 1795 р. зрікся престолу. Після зречення жив у повних розкошах у Петербурзі, де й помер 12 лютого 1798 р. Після смерті Станіслава Августа залишилися величезні борги. До кінця свого правління він утратив усякий кредит: банкіри й лихварі погоджувалися давати йому гроші тільки при умові, щоб на векселі стояв підпис його камердинера, багатої й обачної людини: Ryx (так звали камердинера) викликав більше довіри, ніж Rex (король).

ВІЗИТ

Листопада 1781 р. в полудень король Станіслав Август, оточений численним ескортом національної кавалерії високого рангу, прибув на Довжок. Після теплої зустрічі він сів на коня і на чолі війська поволі поїхав до міста. Фортечні батареї залпами вітали монарха. Стрілянина була така, що від неї тріснуло скло в одній з королівських карет.

Комендант міста Ян де ВІТТЕ привітав короля біля брами і вручив йому ключі від фортеці. Натомість король обдарував його званням генерал лейтенанта. Піхотні полки вишикувалися в парадних шеренгах на Польському та Вірменському ринках, гармати безупинно гриміли, а люди радісно кричали: «Віват!». Прибувши до Кафедрального костелу, король вислухав святу месу. Потім його вітали духовні та світські особи. Зокрема, летичівський підкоморій Казимир ЛІПІНСЬКИЙ від імені всіх жителів краю побажав королю щасливого перебування в столиці Поділля. Король ласкаво відповідав кожному з промовців. З костелу король вирушив пішки до будинку коменданта, де для нього приготували помешкання.

Під час обіду на 80 осіб генерал де Вітте під залпи фортечних гармат виголосив тост за здоров'я монарха. Король у свою чергу пив за його здоров'я і за всіх присутніх подолян. З власних покоїв король спостерігав за дуже вдалою і гарною ілюмінацією міста. Особливо йому сподобався яскравии напис «Films Patriae Pater» («Син Вітчизни і батько Щоб краще оглянути ілюмінаці король з деякими особами свс почту обійшов місто. 12 листопада король зранку в супроводі генерала де Вітте оглянув ту частину фортеці, яку бачив напередодні, пополудні н дав аудієнцію кам'янецького єпископа, а далі вирушив на об до князя Калікста ПОНІНСЬКОГ в якого після обіду тримав на христинах доньку. Згодом на будинку Понінського (в південній частині Польського ринку) з'явилась таблиця з написом: «Найясніший Станіслав Август, Король Польський, ощасливив своїм перебуванням цей будинок 12 листопад 1781 року».

Будинок не зберігся. Увечері король дав бал у домі де Вітте молодшого, найбільшою в Кам'янці. Бал був гарним і численним, одних дам було понад 5(13 листопада король закінчи огляд фортеці та, попри жахливу негоду, був на муштрі піхотної бригади. 14 листопада відбулася муштра піхотного полку д Вітте молодшого, а перед полу днем король каретою з невеликим почтом їздив на берег Дністра. Він, зокрема, побував у при кордонному селі Брага, звідки через Дністер оглянув Хотин Після обіду в Жванці король по вернувся до Кам'янця. Наступного дня він відпочивав, а 16 листопада покинув місто.