ВИСНОВКИ. Язичництво і християнство як дві різні світогляди постійно взаємодіють в процесі їх історичного функціонування

Язичництво і християнство як дві різні світогляди постійно взаємодіють в процесі їх історичного функціонування. Ця взаємодія охоплює різні складники культурних феноменів і виявляється передусім у модифікації язичницької свідомості під впливом християнської і навпаки – християнської під впливом язичницької. Одним із виявів християнського та язичницького начала є динамічні процеси текстотворення, що охоплюють жанри народного замовляння і народної молитви.

В результаті аналізу ми дійшли висновку, що всі сфери людського існування людини, її суспільні інтереси знаходили відображення у тематиці українських замовлянь та народних молитов. Класична структура замовлянь містить зачин, основну (ядерну) частину й закріпку. Основний зміст замовляння складає звернення до якоїсь вищої сили, яка б дарувала щось бажане. Оберегові замовляння, на відміну від інших типів, зазнали більш виразного впливу християнської культурної традиції, що зумовило структурно-композиційну модифікацію первісних текстів. Серед зачинів вирізняється кілька типів: власне язичницькі, язичницько-християнські і християнські. Основна мета виражена в основній частині оберегових замовлянь, вона виявляється у формулах різного типу. Закріпка, як заключний елемент увиразнює і закріплює бажану дію.

З-поміж різних тематичних груп лікувальні та оберегові замовляння зазнали більш відчутного впливу християнізації ніж любовні замовляння, бо народ схильний до забобонів та пояснення всього незрозумілого за допомогою своєї демонології. У любовних замовляннях також відчутні відгуки християнізації – згадка про молитву, престол, проте, головними образами-символами замовляння в основній частині є образ чистого поля, символ вогню (може вживатися символ сонця), який асоціюється в уявленні давніх людей із силою кохання, яке спалює людину.

Після прийняття християнства у світоглядній системі людства відбулися зміни, язичницькі вірування модифікувалися у християнські замовляння а точніше модифікація світоглядних категорій (творця, світу тощо). Укорінення християнського світогляду відбилося в мовній структурі народних замовлянь у системі християнських образів, символів та атрибутів християнської віри (церкви). Так, головними героями замовлянь є Богородиця, Ісус Христос, святі Петро та Павло, Миколай Чудотворець, святі Георгій (Юрій, Єгорій, Ягорій) та інші канонізовані особи. Часто зустрічаються образи-символи та атрибути християнської релігії – свячена вода (Йорданська вода), хрест, гора Сіон, місто Вавило тощо.

У мовних звертаннях до Бога, Богородиці, різних святих відбиті уявлення про божественну силу і про безпеку людини, яка знаходиться під охороною цієї сили. Проте язичницькі елементи не зникають остаточно із народних замовлянь, оскільки сили природи, які постійно супроводжують людину по житті, не можуть втратити свого значення у розумінні людини.

Із прийняттям християнства й утвердженням християнської віри молитва зайняла значне місце в духовній сфері українського народу. На сьогоднішній день у свідомості українця молитва асоціюється з наданням похвали та вираженням прохання до святих.

Поряд із молитвою канонічною ще з прадавніх часів розвивається молитва народна, у якій на певному часовому етапі язичницька стихія поступилася християнській, а в окремих випадках, як наприклад, у замовляннях, відбулося їх своєрідне нашарування. Народна молитва як жанр не має чітких характеристик, які відмежовують її від замовляння, проте вона суттєво відрізняється від молитви у її канонічному розумінні. Поняття «народна молитва» тісно пов’язана з поняттям «народна релігійність» - своєрідна система народних уявлень та їх форм відображень, в основі яких – вшанування надприродних сил, що пов’язані з незвичайними явищами, подіями, вірою, зокрема в чудо, чудесне, чудесні властивості чи діяння божественних сил.

Народна молитва використовується у побуті, частіше за все з обереговою метою. Генетично вона пов’язана із замовлянням, але виникає під впливом християнства; виконує магічну функцію, але містить імена святих; у ній представлена християнізована картина світу, а супровідні ритуальні дії вписуються в традиційну язичницьку модель відношень людини з потойбічним світом. З укоріненням християнства народна молитва зазнала трансформацій і увібрала багато християнських канонічних елементів.

Молитва у своїй основі – канонічний жанр християнської релігії. Християнська молитва зазвичай звернена до Бога-Отця через Ісуса Христа під керівництвом Святого Духа. Центральною молитвою християнського культу є Господня молитва («Отче наш»), яка читається в християнських церквах регулярно і визнається всіма християнськими течіями. Структура народної молитви схожа на структуру замовлянь. Вона містить: молитовний вступ, зачин, описання дії в центрі магічного світу, заклинання (побажання), закріпка. Канонічна молитви зазвичай складається з трьох структурних частин: вступ, основна частина, заключна частина. У вступі міститься звернення до Бога (як варіант – Божа Мати, Пресвята Діва, Миколай Угодник тощо). Основна частина містить власне прохання. Заключна частина – славослов’я. Кожна канонічна молитва за християнським ученням повинна була містити 7 прохань.

Лексика релігійно-церковної сфери творилася на слов'янському мовному ґрунті, тому у сучасній народній молитві особливо поширені різні старослов'янізми. Укорінення християнського світогляду відбилося в мовній картині світу у системі християнських образів, символів та атрибутів християнської віри (церкви). Так, основними образами є Богородиця, Ісус Христос, святі (наприклад, Петро та Павло, Миколай Чудотворець, святий Георгій) та інші канонізовані особи. Часто вживаними є лексеми - образи-символи та атрибути християнської релігії, наприклад, свячена вода, хрест. У символах молитви виражена внутрішня духовна сторона світогляду української людини. Без пізнання символів, без їх вірного зберігання і правильного застосовування, вони не виявлятимуть свого духовного начала.