Особливості мовної організації українських замовлянь, модифікованих під впливом християнського світогляду

Всі сфери життєдіяльності людини, її суспільні інтереси знаходили відображення у тематиці українських замовлянь. Серед тематичних груп замовлянь можна виділити любовні замовляння, лікувальні замовляння, оберегові замовляння та замовляння господарської тематики. У замовляннях бачимо змішування духовного та мирського начал – святих та забобонних понять. Неосвіченості народу, його простоті варто приписувати таке «кощунство та суєвсвятство» [8; 9]. Такими є любовні замовляння, замовляння від укусу змії чи собаки, від кровотечі, від вогню чи пожежі та ін. Так, існує особливий тип замовлянь, який поєднує у собі молитву та закляття, до таких замовлянь відноситься, наприклад, замовляння «ідучи на суд», де людина, яка промовляє замовляння, просить для себе всіх благ, а на ворогів своїх та неправедних суддів накликає всілякі біди [8; 10].

Слід відзначити, що з уведенням християнства у вірування прадавніх українців увійшов, наряду з язичницькими божествами, образ Христа-спасителя. Християнська релігія внесла корективи у замовляльну традицію українців, проте не всі тематичні групи зазнали цього впливу однаковою мірою. Так, якщо порівняти тематичну групу любовних та лікувальних замовлянь, можна побачити, що лікувальні замовляння зазнали більшого впливу християнізацій та біблійної символіки. Цьому можна знайти пояснення. Народ, схильний до забобонів та пояснення всього незрозумілого за допомогою своєї демонології. Так, стан закоханої до безтями людини не можна пояснити інакше, ніж наведенням порчі, впливом темної сили – звідси і звернення до сил природи, які люди наділяли певними рисами. Різноманітні любовні замовляння – не просто фольклор, а втілення багатовікового досвіду давніх знахарів, які володіли енергетичним ключем до підсвідомості людини. У любовних замовляннях можна виділити універсальні структурні елементи, які присутні у більшості замовлянь даної тематики. Так, зачин замовлянь любовної тематичної групи майже завжди містить формулу типу «встану рано, не благословившись, піду, перехрестившись (як варіант – не перехрестившись)…» з деякими варіаціями в оформленні:

«Встану я, раб Божий (ім¢ я), благословившись, піду, перехрестившись на всі чотири сторони поклонившись, вийду з дому дверима, з двору – ворітьми, подивлюся на чисте поле, подивлюся зорко на восточну сторону» [8; 29];

«Встану рано, не благословившись, піду швидко, не перехрестившись, помчу в чисте поле, яки вихор» [8; 29];

«Ляжу я, раб Божий, помолившись, встану я благословившись; умиюсь я росою, витрусь престольною пеленою, піду я з дверей у двері, з воріт у ворота, вийду в чисте поле, в зелене помор¢ є» [8; 34];

«Встану я, благословившись, вийду я, перехрестившись, із дверей у двері, із воріт у чисте поле» [8; 35].

У подібних формулах відчутні відгуки християнізації – згадка про молитву, престол, проте головними образами-символами замовляння в основній частині є образ чистого поля, символ вогню (як паралельний може вживатися символ сонця), який асоціюється в уявленні давніх людей із силою кохання, яке спалює людину:

«… як красне сонечко сяє, припікає мхи-болота, чорні грязні. Так би припікала, присихала рабу Божу (ім¢ я) до мене…» [8; 34];

«О, пронизайте ж красній дівиці (ім¢ я) серце добреє, мої реченьки, як стріла вогню молнієносного, розтопите її мислі-думушки» [8; 30];

«Піди ти, товстенна бабо, розпали гарячіше вогню у красної дівиці (ім¢ я) серце по мені, рабу доброму молодцю (ім¢ я)» [8; 30].

Серед любовних замовлянь можна виділити замовляння, які відчули впливу християнської традиції (поява християнських символів у структурі замовляння), як замовляння, описані вище. Також можна виділити любовні замовляння-ремінісценції християнських молитов. Такі замовляння відрізняються як своєю структурою, так і лексичним наповненням. Вони близькі до християнських молитов:

«Господи, прости і помилуй, і хай все свершиться по волі Твоїй, по смиренній просьбі моїй. Амінь» [8; 35];

«Збирайся, народ, люди добрії, до честного Христового праздника. Як дивляться на хрести та на маківки, на Мати Пресвяту Богородицю, на різні образи, так би на раба Божого (ім¢ я) дивилися старі старики, молоді мужики, молоді молодухи, красні дівиці, малі діти. Так би раба Божа (ім¢ я) дивилася, так би раб Божий (ім¢ я) здавався краше красного сонечка, чистіше чистого срібла» [8; 32].

Однак подібних прикладів у замовляннях любовної тематичної групи небагато. Щодо лікувальних замовлянь, то вони зазнали більшого впливу християнської віри й традиції. Пошли, Господи, Здоров’я (ім’я). Виходьте болісті із зубів, Із ясен – в щоку, Із щоки – в жили, Із жил – у волосся, Із волосся – на вітер! Будьте мої слова міцні, Кріпкі і липкі. В морі ключ, На землі замок! Наші пращури вірили, що хвороби приходять зазвичай від злих духів. У зв’язку з цим уявленням про хвороби як дію злої сили, не завжди зрозумілої, під час лікування використовувалися замовляння, які не лише за народними уявленнями, але й на думку християнської церкви вважалися сильним знаряддям християн проти диявола [8; 141]. Так, за словами ігумена Марка, духівника Московського Ставропигіального Симонова монастиря, це підтверджувалося на його власному досвіді, коли він читав заклинальні молитви в Симоновім монастирі [8; 141]. Тож бачимо, що до замовляльної традиції лікування зверталися навіть представники духівництва, тому в народну замовляльну традицію, коріння якої сягає часів язичництва, увійшли християнські образи та символи. Адже оскільки причиною хвороби є диявол (один із символів християнських вірувань), то найкраще справитися з ним можуть лише святі. Як правило, у межах одного замовляння часто переплітаються біблійні образи та язичницькі символи:

«Господу Богу помолюся, Пречистій Божій Матері поклонюся. Пречиста Божа Матір приступала, рабі Божій (ім¢ я) допомогу давала. Місяць на небі, риба на морі, ведмідь і лісі, хазяїв у домі…» [8; 149] - у зачині, як бачимо, функціонують елементи християнської релігії, в основній частині іде звернення до язичницьких образів: місяць, ведмідь, риба тощо;

«Смоленська Божа Матір, Калузька Божа Матір, цар Давид, цар Соломон, цариця Соломониха, святий Дмитро, станьте на полі, сократіть воду, і землю, і піски, і болота, збережіть і помилуйте раба (рабу), виженіть хвороби з утроби його, із жил його, із костей його, із голови його і дайте рабу (рабі) доброго здоров¢ я» [8; 160].