Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Християнська мовна картина світу






У мовних поняттях та категоріях закріплено результати пізнання людиною світу, усвідомлення надбань цивілізаційного завоювання простору

і часових параметрів нашого буття. Мова сприймається як з’єднуючий елемент між окремою людиною та ментальністю нації, до якої вона належить, причому завдяки мові можливо не тільки віднайти цей зв’язок на сучасному етапі, а й прослідкувати його розвиток у ході всієї історії нації та суспільства. Усі елементи народної культури знаходять відбиток у певного народу, яка є відмінною від інших саме через специфіку відображення в ній світу і людини в ньому.

В останні десятиліття в мовознавстві посилилася увага до поняття кар­тини світу, яке по-різному тлумачиться в різних науках, крізь призму знань яких розглядається світ. Так виникли терміни філософська, фольклорна, художня, релігійна, фізична тощо картини світу. Однак кожна з цих картин є частковою, бо пов'яза­на з обмеженнями, що містяться в назві (художня, фізична тощо). Найуніверсальнішими, Л. Лисиченко вважає, концептуальну картину світу, пов'язану з усім континуу­мом знань про світ, і мовну картина світу як засіб експлікації цих знань. Обидві ці картини світу є лише відображенням у взаємопов'язаних формах - формі пізнавальної діяльності й формі мови - об'єктивної дійсності. До останньої можна було б ужити термін «об'єктивна картина світу», однак це було б непра­вомірним, бо картина - це вже певна інтерпретація, а об'єктивний світ є реаль­ністю, яка не залежить від суб'єкта. Тому, на його думку, слід розрізняти світ і картини світу, пов'язані з його відображенням у свідомості людини і вираженням цього відображення в мові [32; 37].

Мовна картина світу - сукупність уявлень про світ, що історично склалася у свідомості мовного колективу, цілісний образ світу, у формуванні якого беруть участь всі сторони психічної діяльності людини. Це концептуалізація світу, вміщена у мові. Картина світу — це сукупність світоглядних знань про світ, котра сформована в процесі оцінювання суб’єктом результатів пізнання навколишньої дійсності.

Панування християнської ідеології протягом понад двох тисячоліть не може не вплинути на розвиток людства, його цивілізації, суспільно-політичного устрою, на пануючу в суспільстві ідеологію, морально-етичні норми та врешті на людську свідомість, а отже, на мову взагалі з усією її багатогранністю. Біблія певною мірою сформувала релігійну свідомість, яка у свою чергу відбилася у мові. Мовна ж система шліфує і вкорінює
концепти картини світу. Умовно кажучи, Біблія по суті є збірником основних концептів «релігійної» картини світу, отже, свідоме чи підсвідоме уявлення людини про світ, її світогляд у християнській культурі визначається саме Біблією. Хоча можна сказати, що загалом «релігійна» картина світу є універсальною для усього людства, адже вона обумовлена психофізичними особливостями людини.

Релігійні образи багатозначні: вони допускають різні їх тлумачення, у тому числі абсолютно протилежні. Тому на основі однієї системи релігійних догм складається завжди безліч різних напрямів, наприклад в християнстві: католицизм, православ'я, протестантизм. Ще однією особливістю релігійних образів є те, що в них прихована ірраціональність, яка підлягає сприйняттю лише вірою, а не розумом. Останній розкриває сенс образу, але не спростовує і не руйнує його. Ця особливість релігійного образу лежить в основі визнання пріоритету релігійної віри над розумом. Центральне місце в будь-якому релігійному світогляді займає завжди образ або ідея Бога. Бог тут розглядається як першооснова і першооснова всього існуючого.

З точки зору релігійного світогляду що все існує і відбувається в світі залежить від волі і бажання бога. Всім у світі править божественне провидіння або встановлюваний і контрольований вищою істотою моральний закон. Для релігії характерне визнання примату духовного над тілесним. Домінуюче положення в релігії займають умилостивлюючі дії (шанування різних предметів, наділених надприродними властивостями, молитви). Релігійна картина світу була направлена на подолання чужості, ворожості зовнішнього світу. Християнська картина світу, можна сказати, поєднує різні культури, завдяки чому існує значна кількість сучасних фразеологічних одиниць із загальнокультурологічним значенням, адже вони сягають літературних джерел Біблії.

Українська релігійна мовна картина світу репрезентує не лише запозичене християнське віровчення, адаптоване до культури українського народу, але й залишки дохристиянських міфів, які функціонують у картині світу українців. Вона формується одним із різновидів релігійних лінгвокультурем – християнськими лінгвокультуремами [27; 107], що містять знання про різноманітні християнські конфесії, традиції, обряди тощо; відображають християнські поняття; часто характеризуються символічно-сакральними значеннями. В українській мові біблійна лексика та фразеологізми з погляду їх стилістичного забарвлення є вербальним вираженням православно-християнських лінгвокультурем, які, зберігаючи загальнолюдську символіку, у тексті доповнюються національними рецепціями та індивідуальними інтерпретаціями Біблії. Дефініцію поняття «православно-християнські лінгвокультуреми» дослідники визначають як «мовні одиниці, які відображають релігійне життя православних християн у взаємозв‘язку із культурою народу» [39; 196]. Окрім теологізмів, православно-християнські лінгвокультуреми представлені також загальновживаною лексикою з конфесійної конотацією («гірка чаша») та народними назвами християнських понять («Водохреща»).

Домінантою української християнської картини світу в цілому є лінгвокультурема «Ісус Христос», навколо якої інтегруються інші знакові лінгвокультуреми. В українській мові лінгвокультурема «Ісус Христос» вербалізується у лексемах «Христос», «Ісус», «Бог», «христосуватися», фразеологізмі «Христос воскрес» та інші. Християнська картина світу створюється не лише домінантними православно-християнськими лінгвокультуремами-символами, а й численними біблійними словами, словосполученнями. Укорінення християнського світогляду відбилося в мовній картині світу у системі християнських образів, символів та атрибутів християнської віри (церкви). Так, основними образами є Богородиця, Ісус Христос, святі (наприклад, Петро та Павло, Миколай Чудотворець, святий Георгій) та інші канонізовані особи. Часто вживаними є лексеми - образи-символи та атрибути християнської релігії, наприклад, свячена вода, хрест.

 


 

РОЗДІЛ 2. ЗАМОВЛЯННЯ ЯК ЯЗИЧНИЦЬКА МОЛИТВА






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.