Навіть досить побіжне ознайомлення зі статистикою для кожної неупередженої людини переконливо покаже справжню причину щедрого дарунку Хрущова.

Отже, наберімося терпіння, аби осмислити ці унікальні статистичні дані:

В 1913 році середній урожай зернових культур на кримській землі складав 11, 2 ц/га, в 1940-му - 10, 7, а в 1950 році - 3, 9 ц/га. Відповідно, врожайність провідної зернової культури - озимої пшениці становила 13, 1 ц/га в 1913 році, 11, 5 ц/га в 1940-му і 4, 4 ц/га в 1950 році.

Ще до революції кримські селяни в середньому по регіону в посушливому степу одержували по 5 ц/га соняшнику. В 1940 році, за колгоспно-радгоспної системи господарювання, спромоглися підвищити цей показник лише на 0, 8 ц/га. А в 1950 році врожайність соняшнику в Криму становила 1, 7 ц/га.

Порівняно з довоєнним періодом вдвічі зменшилась урожайність тютюнових плантацій (з 7 ц/га до 3, 3 ц/га), картоплі (з 68 ц/га до 35 ц/га), овочів (з 120 ц/га до 61 ц/га) і в 2, 5 раза - винограду (з 26, 1 ц/га до 11, 5 ц/га).

Істотно знизилась і врожайність садів. У сприятливому для садівництва 1950 році середня врожайність кримського саду становила 42, 7 ц/га, а в 1940-му цей показник складав 53, 6 ц/га. В наступні роки врожай фруктів у кримських садах зменшився майже вдвічі і варіював у межах 20 - 22 ц/га. В дореволюційні часи майже такий урожай у приватних садах збирали з одного - двох дерев кримських Синапів.

За кількістю поголів'я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств в Криму на початку 50-х років спостерігалось різке відставання від довоєнних показників. Якщо в 1940 році поголів'я великої рогатої худоби сягало 244, 8 тисячі голів, то в 1950 році воно зменшилось до 215, 9 тисячі голів.

Майже на 50 тисяч зменшилося поголів'я корів (121, 2 тис. в 1940-му і 86, 3 тисячі в 1950 році), свиней відповідно з 127 тисяч до 84, 3 тисячі, овець та кіз - з 961, 4 тисячі до 556, 7 тисячі голів.

Кримська область у післявоєнну пору з року в рік не виконувала плани державної закупівлі всіх видів сільськогосподарської продукції. В 1950 році порівняно з 1940 роком Крим майже в 5 разів скоротив продаж зерна (з 425, 7 тисячі тонн у 1940 році до 92, 9 тисячі тонн у 1950-му), в три рази - тютюну (відповідно з 5, 9 до 1, 8 тис. тонн), вдвічі - овочів (з 60, 3 до 31, 1 тисячі тонн), майже в 5, 5 раза - картоплі (з 22, 7 до 4 тисяч тонн), в 5 разів - ефіроолійних культур (з 9, 1 до 1, 8 тис. тонн), майже вдвічі - винограду (з 9, 8 тисячі тонн до 6, 5 тисячі тонн), в 2, 5 раза - шерсті.

Значно зменшилась також в області і закупівля худоби у живій вазі - 10, 9 тисячі тонн у 1940-му і 8, 1 тисячі тонн у 1950 році.

Аби можливі опоненти не звинуватили нас у перебільшенні господарських негараздів Криму, спробуємо на економічний стан регіону у післявоєнні роки подивитися очима самих мешканців області. Для цього погортаємо пожовтілі від часу сторінки " Крымской правды" - органу Кримського обкому КПРС.

У жовтні 1958 року Рада міністрів України вирішила будувати найдовшу у світі тролейбусну лінію Сімферополь-Алушта-Ялта. Перша черга цієї лінії, Сімферополь — Алушта, довжиною 52 км, була побудована та здана в експлуатацію в рекордні терміни — за 11 місяців. Її будували фахівці більш ніж 80 підприємств із 10 міст України. На фото з Вікіпедії - відкриття лінії на Алушту

Не будемо аналізувати весь період, а зосередимо увагу лише на 1953 році, що віддзеркалює стан економіки, зокрема сільськогосподарського виробництва, напередодні передачі області до складу України.

І зупинимося лише на деяких галузях: виноградарстві, садівництві та овочівництві...

Перший секретар Ялтинського міськкому партії С. Медунов у газеті " Крымская правда" від 1 вересня 1953 року повідомляє:

" Переважна більшість виноградників посаджена багато років тому. Так, у радгоспі " Гурзуф" 80 га виноградників закладено 80 - 100 років тому, а в радгоспі " Гірський" - 60 - 70 років тому. Ці насадження безсистемні, сильно зріджені.

Урожайність таких виноградників - 12 ц/га. Незважаючи на це, в районі реконструйована лише десята частина площі. Виноградарство ведеться по-старому. Не всі насадження поставлені на шпалеру. Виноградні кущі уражені мільдью та оїдіумом".

Про рівень догляду за виноградниками свідчить і професор П. Т. Болгарєв: " Після садіння рослини лишаються беззахисними від худоби та сільськогосподарських шкідників. Не приділяли належної уваги і догляду за ними. Тому посаджені рослини гинули, державі і колгоспам завдавалося великої шкоди. Темпи посадки попередніх років не можна визнати задовільними" (" Крымская правда", 8 жовтня 1953 рік).

Дуже занедбаною виявилася ця важлива галузь не лише в рядових колгоспах та радгоспах області, але й у спеціалізованих господарствах Кримського виноробного тресту.

За повідомленням кореспондентів " Крымской правды" Г. Тетєнкова і В. Дюніна, навіть у фірмових магазинах не можна було придбати марочні вина " Сонячна долина", " Судак", " Кагор", " Ташли".