Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Стисло про Галицький район
|
|
Центр - м. Галич
Територія - 0.7 тис.кв.км
Населення - 68, 8 тис. чол.,
в тому числі: міське - 24, 5 сільське - 44, 3
Галицький район утворено у 1939 році.
Районний центр - мальовниче місто Галич, у стародавніх літописах вперше згадується у 898 році. В 1367 році він дістав від польського уряду магдебурзьке право.
Археологічні дослідження поблизу міста, в селах Крилосі, Комарові, Підгородді, Вікторові свідчать, що на цій території людина оселилась ще в добу міді-бронзи.
Стародавній Галич розкинувся на Криловській горі, біля її підніжжя у межиріччі Лукви та Мозолевого потоку аж до Дністра. Вдале географічне розташування міста у поєднанні з штучним укріпленням полегшувало його захист. Ще й досі збереглися залишки п'яти рядів могутніх фортечних валів, що досягають висоти близько 25 м. Тепер тут і міститься філіал обласного краєзнавчого музею «Давній і сучасний Галич».
Найбільшого піднесення досяг Галич за Ярослава Осмомисла (1153-1187), оспіваного в «Слові о полку Ігоревім». Найвизначнішою архітектурною пам'яткою Галича був Успенський собор, збудований за князювання Ярослава Осмомисла у 1157 році, фундаменти якого досліджені археологами.
До найдавніших поселень відносяться Бовшів (1153 р.), Дитятин (1424 р.), Мединя (1441 р.). У 1901-1902 рр. в селі Вікторів жив і творив український композитор Д. Січинський. Вихідцем з с. Тустань є відомий український педагог, перекладач, лексикограф XVI ст. Лаврентій Зизаній.
Район багатий на природні копалини - марганцеву руду, гіпсово-ангідридні пласти, вапняки, мергелі, суглинки, глину, пісок, гравій. Завдяки цьому тут розвивається місцева промисловість. Провідна галузь промисловості - харчова. На території району розташована Бурштинська ТЕС.
| Детальна інформація про Галицький район Давній Галич - столиця Галицько-Волинського князівства, яка є унікальною історико-археологічною пам’яткою всеукраїнського і всесвітнього значення. Згадка про Галич, як осередок давнього слов’янського поселення сягає 898 року. Ця дата є історичним першоджерелом, яка засвідчує спадкоємність Українства, першооснови державності. У 1367 році Галич одержав Магдебурзьке право і став центром Галицької землі у складі Руського воєводства. Найвищого розквіту Галицька зжемля досягла завдаки двом видатним історичним постатям - Ярославові Осмомислу та Данилові Галицькому. В усі часи Галич був хранителем культурних, історичних, державних традицій українського народу. Тут укладались державні документи, писали Літописи, переписували і друкували Євангеліє, споруджували білокам’яні храми, подібних яким не було в усьому світі, тут працювали славнозвісні галицькі зодчі та майстри. Галич дав назву цілому регіонові України. Нині Галич - районний центр, який утворений у 1940 році і знаходиться у північно-східній частині Івано-Франківської області. Населення налічує 64, 9 тисяч жителів. Загальна площа становить 0, 7 тисяч квадратних метрів. Район розташований у вигідному економічно-географічному положенні. Він розміщений між такими промисловими центрами: Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Стрий, Калуш, з якими з’єднаний густою сіткою сполучень. Адміністративний центр - м.Галич знаходиться на віддалі 26 км по автомагістралі та 29 км по залізниці від Івано-Франківська. Залізничні станції знаходяться в м.Галичі, м.Бурштині, с.Дубівці. Місцеву владу представляють районна державна адміністрація, районна рада, 2 міських, 38 сільських і 1 селищна рада, яким підпорядковано 71 населений пункт. Найбільші з них - місто Бурштин, селище міського типу Більшівці, села Залуква, Крилос, Дубівці, Бовшів. Район багатий покладами корисних копалин вапняку, мергелю, торфу. Одним з найцінніших багатств району є ліси, площа яких становить 12, 2 тис.га. Нараховується понад 100 видів дерев та чагарників. Найбільш поширеними в лісах району є дуб, бук, граб. Для раціонального використання та збереження унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Прикарпаття в районі створено Національний природний парк. Найбільшими промисловими підприємствами району є Бурштинська ТЕС, ВАТ " Галицький механічний завод", ВАТ " Домобудівник", ПП " Лімниця", які спеціалізуються на виробництві електричної енергії, будівельних матеріалів, переробці сільськогосподарської сировини. Зовнішньо-економічною діяльністю займаються 3 суб’єкти підприємницької діяльності і найважливішими партнерами району є Польща, Німеччина, Нідерланди. Сільське господарство. Землі сільськогосподарського призначення займають 70% всієї території Галицького району. В районі налічується 37, 4 тис.га ріллі. Працює 39 агроформувань всіх форм власності і господарювання, 52 фермерські господарства. Сільськогосподарські підприємства займаються вирощуванням зернових (озима пшениця, жито, ячмінь), технічних культур (цукровий буряк, льон), картоплі та овочів. Площа водного зеркала - 3, 5 тис.га. яке становить близько 70 відсотків водного плеса області. Найбільшими річками є Дністер, Гнила Липа, Лімниця, Луква. Для технічних потреб Бурштинської ТЕС збудовано водосховище. яке займає 1, 4 тис.га. В районі функціонує 63 загальноосвітні школи, 19 дитячих садків, Бурштинський енергетичний коледж, Мала академія народних ремесел, Бурштинське вище професійно-технічне училище № 20, територіальне медичне об’єднання, Бурштинська міська лікарня, Більшівцівська номерна лікарня, 2 дільничні лікарні, 6 амбулаторій, 58 фельдшерсько-акушерських пунктів, 68 бібліотек, 16 Народних домів, 38 клубів, 8 Будинків культури, 3 дитячі музичні школи, дитяча юнацько-спортивна школа, дитячий лікувально-оздоровчий комплекс " Сокіл", відділення 6 банків. На базі комплексу пам’яток історії та культури Давнього Галича створено Національний заповідник " Давній Галич", який займає територію близько 80 кв.км. Головним його завданням є дослідження, відновлення, збереження та популяризація історико-культурної спадщини району. Історико-архітектурними пам’ятками району є: церква Пантелеймона (1194р., с.Шевченкове), церква Різдва Христового (ХІІІ ст., м.Галич), Старостинський замок (ХУІІст., м.Галич), костели (ХУІІст. смт.Більшівці, ХУІІІ ст., с.Кукільники) церква Успіння Пресвятої Богородиці (ХУІ ст.), каплиця св.Василія (ХУІІст., обидві в селі Крилос). У селі Крилос та в місті Галичі постійно ведуться археологічні дослідження за участю видатних археологів та істориків України. У районі функціонують музеї історії Галича та архітектури і побуту Прикарпаття, визвольних змагань, історико-етнографічний музей " Берегиня", експонати якого входять до Національного фонду України. Видатні уродженці: член-кореспондент НАНУ В.Баран (с.Дем’янів), доктор фізико-математичних наук Я.Довгий (с.Німшин), доктори хімічних наук Ф.Фабуляк (с.Колодіїв) та Д.Фреїк (с.Кінашів), літературознавці Б.Криса (с.Залуква) та Т.Салига (с.Вікторів), прозаїк І.Гургула (с.Острів), поет, прозаїк, літературознавець С.Пушик (с.Вікторів), кандидат мистецтвознавства, художник Б.Бойчук (с.Крилос), скульптор В.Ропецький (с.Маріямпіль), майстриня художньої кераміки О.Швець (с.Кінашів), хорові диригенти В.Савчук (с.Залуква) та М.Стефанишин (с.Бовшів), заслужений артист України В.Петрів (с.Старий Мартинів), народний артист України В.Пірус (с.Сапогів), політичний діяч К.Саврич (с.Кукільники), військовий і громадський діяч Д.Вітовський (с.Медуха), полковник армії УНР І.Голуб (с.Маріямпіль)., міністр транспорту ЗУНР І.Мирон (с.Залуква). | ||
| Фізико-географічна характеристика района Лісові урочища Панівним типом рослинності в минулому на території Галицького району були дубові й букові ліси. На сьогодні в регіоні ліси займають близько 11 тис. га. Це, переважно, похідні дубово-грабові й дубові (представлені дубом звичайним та дубом північним) ліси, букові діброви. В лісових урочищах під охороною знаходяться представники Червоної книги України: – з вищих судинних рослин: підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, цибуля ведмежа, лілія лісова, зозулині черевички справжні, коручка пурпурова, коручка морозниковидна, скополія карніолійська, астранція велика, лунарія оживаюча, любка дволиста, любка зеленоквіткова, булатка великоквіткова, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник плямистий, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцевидні; – з грибів: грифоли листянолісова і зонтична, стробіломіцес стовбурчасто-лускатий; – з ссавців: підковоніс малий, борсук, горностай; – з птахів: лелека чорний, підорлик малий, пугач, сова довгохвоста; – із земноводних: саламандра плямиста, тритон карпатський; – з безхребетних: жук-олень, пасмовець тополевий, мінливець великий. Лучно-степові ділянки На лівобережжі Дністра (територія Бурштинського Опілля) розташовані унікальні ксеротермні ділянки, що представлені екстразональними ендемічними наскельними степами та кальцифільними лучними степами, що мають високу ландшафтну та ботанічну цінність. На цих ділянках охороняються наступні раритетні види рослин, що занесені до Червоної книги України: сон великий, анемона розлога, билинець комарниковий, зіновать Блоцького, зіновать Пачоського, зіновать подільська, зозулині черевички справжні, траунштейнера куляста, зозулинець шоломоносний, зозулинець салеповий, любка дволиста, відкасник татарниколистий, відкасник осотовидний, молочай волинський, лілія лісова, костриця бліднувата, очиток застарілий, ковила найкрасивіша, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила пірчаста, рутвиця смердюча. – з ссавців: борсук, горностай, тхір степовий; – з птахів: пугач, лунь польовий, сорокопуд сірий; – з безхребетних: дибка степова, подалірій, махаон. Водно-болотні комплекси Загальна площа водного дзеркала району складає майже 2550 га. Це природні і штучні водойми, які відіграють важливу роль у підтриманні біологічного різноманіття гідрофільних видів птахів, риб, ракоподібних та інших класів тварин, а також, гідрофільної флори. Деякі природні водойми мають важливе рекреаційне значення. На водоймах Галицького району під охороною знаходяться представники Червоної книги України: – з вищих судинних рослини: водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, сальвінія плаваюча; – з ссавців: видра річкова, норка європейська; – з птахів: чернь білоока, гоголь, крех середній, скопа, кульон великий; – з риб: стерлядь, вирезуб, харіус європейський, чоп великий; – з безхребетних: п’явка медична, широкопалий рак. – річки: Окремі природні об'єкти Ботанічна пам’ятка природи – “Дуб звичайний”. Це дерево дуба звичайного, віком 500 років у с. Вікторів. Має висоту 20 м, окружністю стовбура 500 см. Ботанічна пам’ятка природи – “Дуб звичайний”. Це десять дерев дуба звичайного, віком біля 200 років, які є залишком колишніх дубових пралісів на Опіллі. Висота дерев в середньому 20 м, діаметр стовбура більше 2, 0 м. Знаходиться в Бурштинському лісництві, кв.6. Ботанічна пам’ятка природи – “Дуб звичайний”. Це дерево дуба звичайного, віком 500 років у с. Темирівці. Має висоту 20 м, окружністю стовбура 500 см. | ||
|
|
Клімат
У Галицькому районі зима м’яка з частими відлигами, літо тепле. Пересічна температура січня -4, -4, 5 оС, липня +18, +19, 9 оС. Період з температурою понад +10 оС складає 155-170 днів. Безморозний період 150-155 днів, сума активних температур 2500-2600 оС. Перші приморозки на ґрунті можливі в жовтні, останні – у травні. Період з середньою добовою температурою повітря вище 0 оС триває від 10 березня до 25 листопада - 01 грудня, а теплий період року із середньою добовою температурою повітря вище 10оС – від 25 квітня до 5 жовтня.
Сніговий покрив внаслідок відлиг нестійкий і малопотужний, утворюється наприкінці листопада, сходить наприкінці березня (тривалість до 115 днів). Його висота від 15 до 40 см. Глибина промерзання ґрунту – 34 см, максимальна – 83 см.
