Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Історія села Манява






 

  Ти рідна й серцю дорога, Моя Маняво синьоока, До твоїх ніг любов лягла І радість жебонить потоком Маняво, кличеш в новий день І серпень водиш ти за руки, Де чуть мелодію пісень І водоспаду срібні звуки. Де стежки змоклі від роси Палають феєричним квітом, Трава шепоче з – під коси, І зеленіє вже не літом. О, зупинись прекрасна мить! До вічності торкнутись руками, До Скиту пам'ять пломенить З легенд, овіяна віками.

Історія села обведеного з двох боків скалами, сягає в давнину, яку практично не можна відтворити ні письмовими, ні речовими джерелами. Тільки усні перекази трохи відкривають завісу і дають повне розуміння минулого. Першим чітке пояснення назви народу, який проживав у підкарпатті дає візантійський історик Прокопій Касарійський, який називає “склавінів” і показує географію їх поширення. Сучасники доволі чітко вказують місце поселення склавінів і антів слов'янських племен, які говорили на одній мові і мали однакові звичаї та обряди. За свідченням Прокопія “вони займали велику частину земель сучасної України і Польщі. Територія заселена склавілами простягалась на півночі до Вісли, на сході – до Дністра (1). Переселення склавінів з обжитих місць у 5-7 ст. привело до часткового обезлюднення цих територій і залишенням тут тільки дрібних поселень..

Це дає можливість говорити дослідникам карпатського краю про фактичне запустіння цієї території. Другу хвилю міграції з території Карпат маємо в 9 ст. коли слов’янське плем'я хорват покинуло гори і пересилилося на Балкани. Наступним таким ударом на місцевості, яка на початку 1241 року прокотилася Карпатами пройшла тим шляхом на балкани.

Правда ця назва призвела до заселення місцевості народом, який тікав перед монголо татарами і необжитій місцині шукав собі порятунку. До цього часу можна віднести і поселення в долині річки Манявка на місці хутора “Бойки” недалеко від водоспаду. Про що свідчить і легенда про заснування села: “Давно то було проходили люди сюди, просили роботу, реєстрували їх тут, вписувала, а місцевих жителів називали бойками.

З усього сказаного вище можна зробити висновок, що поселення в селі Манява одне з найстаріших в Карпатах і історія його сягає в сиву давнину.

Велике село Манява (3.5 тис. жителів) розташоване на берегах річки Манявки. Воно стало відомим завдяки православному монастирю Манявський скит, що сховався в густому лісі на правому березі річки.

Скит Манявський – естетичний чоловічий монастир східного обряду, український Атос (Афон), визначна пам'ятка духовності, культури й мистецтв, осередок розвитку народних промислів України, зразок нині дещо забутого східного чернецтва.

Розташований він, як і деякі інші монастирі, на місцях енергетично активних зон планети, сприятливих для очищення і накопичення психічної енергії під час молитов.

Заснував монастир 1606 року в Карпатських Горганах поблизу села Маняви теперішнього Богородчанського району, що на Івано – Франківщинні, Йов (Іван) Княгинський (1550 – 1621), “шляхтич східного обряду”, родом з містечка Тисмениці. Він належав до плеяди видатних представників Церкви, які вели богослужбову і культурно – просвітницьку діяльність.

Йов Княгинський увійшов в історію як письменник – полеміст, літературний критик, митець – іконописець, педагог, книгодрукар і палітурник, знавець іноземних мов, посол князя К. Островзького, визначний реформатор, український святий, примірний щирий молільник, аскет – схимник.

Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським 1606 року створили чернечу общину, тобто монастир. Це стало початком, роком заснування Скиту Манявського.

Місце розташування монастиря вважається святим: тут двічі з'являлася Пресвята Діва Марія. Святістю славились також некрополь та зовнішній цвинтар Скиту.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.