Комісія с питань охорони праці підприємства.

Найважливіші надбання Закону України «Про охорону праці».

Найважливішими надбаннями Закону України " Про охорону праці" є: - запровадження норм прямої дії щодо порядку організації охорони праці безпосередньо на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності; -зміцнення позиції та підтвердження вагомого статусу служб охорони праці щодо прав і повноважень працівників цих служб, їх підпорядкування безпосередньо керівникові та прирівнення до основних виробничо-технічних служб підприємства, необхідність створення служб охорони праці як на підприємствах, так і в усіх органах управління, включаючи місцеві державні адміністрації; - визначення вагомого місця та ролі колективного договору підприємства у вирішенні завдань охорони праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників.

5. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні

дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення:

догана, звільнення з роботи. Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді

грошового штрафу. Матеріальна відповідальність включає відповідальність як

працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається,

що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну

підприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків,

в тому числі, і внаслідок порушення правил охорони, праці. Матеріальна

відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду за умови,

коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними

протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної

відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова

особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,

а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним

особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.

Комісія с питань охорони праці підприємства.

Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися

у відповідності з Законом України " Про охорону праці" (ст. 26) на

підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих

50 і більше чоловік, незалежно від форм власності та видів господарської

діяльності. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом

трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу

і створюється з метою залучення представників власника та трудового

колективу до співробітництва в галузі управління охороною праці, підготовки умов праці вироблення та використання коштів фонду ОП. Створюється за рішенням трудового колективу. До складу входять на рівних засадах як працівники, так и і керівники.

Комісія має право: звертатися до власника, створювати робочі групи, здійснювати контроль за виконанням законові про охорону праці та вільний доступ до виробництва.
7.Служба охорони праці на підприємстві.

Згідно з законом про ОП служба створюється на власником за числом працюючих більше 50. Служба ОП підпорядковується власнику. Служба ОП формується з спеціалістів, які мають вищу освіту і стаж роботи за профілем більше 3 років. Працівники служби ОП мають право видавати власнику примітки щодо усунення недоліків. Ліквідація служби ОП відбувається разом із підприємством. Основні функції служби ОП: організовує забезпечення працюючих стандартами, нормами з охорони праці; аналіз нещасних випадків; бере участь у розслідуванні нещасних випадків; формування фонду з ОП. Спеціалісти служби ОП мають право: Безпосередньо відвідувати виробничі об’єкти, одержувати необхідні документи, перевіряти стан безпеки, вимагати відсторонення працівника від роботи.

8.Види інструктажів з питань охорони праці.
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони

праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий

та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

— з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову

роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

— з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство

і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують

інші роботи для підприємства;

— з учнями та студентами, які прибули на підприємство для

проходження виробничої практики;

— у разі екскурсії на підприємство;

— з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які

навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих

закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.

Первинний інструктаж; проводиться до початку роботи

безпосередньо на робочому місці з працівником:

— новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

— який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

— який буде виконувати нову для нього роботу;

— з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь

у виробничому процесі на підприємстві.

Проводиться з вихованцями, учнями та студентами середніх,

позашкільних, професійно-технічних, вищих закладів освіти:

— на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний

процес пов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними,

біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання,

фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних

снарядах, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;

— перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного

з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів;

— на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми)

навчального плану (програми) — із загальних вимог безпеки, пов'язаних

з тематикою і особливостями проведення цих занять.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому

місці б терміни, визначені відповідними чинними галузевими

нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням

конкретних умов праці, але не рідше:

— на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;

— для решти робіт — 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться:

з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

— при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів

про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

— при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації

устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів

та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

— при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону

праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

— при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд

і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт,

що виконуються працівником;

— при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів

— для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів;

з вихованцями, учнями, студентами — в кабінетах, лабораторіях,

майстернях при порушеннях ними вимог нормативних актів про

охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій,

пожеж.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

— при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

— при ліквідації аварії, стихійного лиха;

— при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск,

розпорядження або інші документи.

Проводиться з вихованцями, учнями, студентами закладу освіти

в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи).

9.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 25) власник

повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадки

професійних захворювань і аварій згідно з ДН/ЮП 0.00-4.03-98 " Положення

про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань

і аварій на підприємствах, в установах і організаціях". Дія цього Положення

поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності

що діють на території України, всіх громадян (в тому числі іноземців та осіх

без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженим

ними особами, а також на громадян, які виконують на цих підприємства

роботу за трудовим договором (контрактом), проходять виробничу практику

або залучаються до роботи з інших підприємств.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентам

навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудовог

і професійного навчання в навчальному закладі визначається Міносвіти.

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок

тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні

захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові

удари, опіки, обмороження, ураження електричним струмом,

блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані

внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани

та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими

представниками фауни і флори (далі — нещасні випадки), що призвели до

втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або

до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не

менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві. За результатами розслідування складається акт за формою Н-1

(додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки, що сталися

З працівником під час виконання трудових (посадових) обов'язків,

у тому числі у відрядженнях. Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території

підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку

та харчування, яка встановлюється згідно правилам внутрішнього

трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на

території підприємства у зв'язку з проведенням власником наради,

отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медогляду,

а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою),

розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде

встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи

середовища.