Природничі науки

У зв'язку з розвитком капіталістичної фабрично-заводської промисловості, транспорту, сільського господарства значних успіхів досягли природничі науки. В Україні працювало багато видатних учених.
У Харківському університеті з 1885 по 1902 р. кафедру механіки очолював О. Ляпунов (1857—1918), запрошений із Петербурзького університету. Його праці з математики, зокрема з проблем стійкості руху, здобули світове визнання. У Київському університеті понад 40 років — з 1867 до 1910 р.— читав різні математичні курси видатний математик М. Ващенко-Захарченко (1825—1912). Він написав ряд наукових праць і підручників, за якими вчилося не одно покоління математиків.
З 1871 до 1893 р. в Новоросійському університеті на кафедрі фізики спочатку доцентом, а потім професором працював М. Умов (1840—1915), який написав визначні праці з різних проблем фізики і зокрема вперше в історії науки розробив і дослідив питання про рух і поширення енергії.
Кафедру хімії в Харківському університеті з 1855 до 1887 р. очолював видатний учений М. Бєкртов (1827— 1911), який став засновником сучасної фізичної хімії. У 1864 р. завдяки турботам Бекетова у Харківському університеті були відкриті вперше фізико-хімічне відділення і лабораторія фізичної хімії. У 1865 р., на двадцять років раніше, ніж за кордоном, Бекетов почав читати курс фізичної хімії. Високо шанували вчені України великого російського хіміка Д. Менделєєва, діяльність якого мала значний вплив на розвиток хімічних досліджень в українських університетах. Про це свідчить зокрема те, що за пропозицією М. Бекетова, 12 лютого 1881 р. Д. Менделєєв був обраний почесним членом Харківського університету.
Інтенсивно розвивалася на Україні біологічна наука. її найвидатнішими представниками були зоолог І. Мечников, фізіолог І. Сеченов, ембріолог О. Кавалевський, мікробіолог М. Гамалія та ін.
І. І. Мечников (1845—1916), родом з с Іванівки (тепер Куп'янського р-ну на Харківщині), у 1864 р, закінчив фізи-ко-математичний факультет Харківського університету. З 1867 до 1882 р. працював спочатку доцентом, а потім професором зоології і порівняльної анатомії в Новоросійському університеті. У 1886 р. разом з мікробіологгом М. Гамалією Мечников створив в Одесі першу в Росії і другу в світі бактеріологічну станцію для щеплення проти сказу. Він став одним з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, мікробіології і вчення про імунітет.
З 1871 до 1876 р. професором фізіології Новоросійського університету працював І. Сеченов (1829—1905), який став засновником російської фізіологічної школи. Зокрема в праці «Рефлекси головного мозку» Сеченов висвітлив питання про діяльність головного мозку, про «душевне життя» з позицій матеріалізму.