Масонство

Організаційними формами, в яких об'єднувалися незадоволені існуючим тоді самодержавно-кріпосницьким режимом, стали масонські ложі і таємні політичні товариства. Масонство або франк-масонство (від франц. franc macon — вільний каменяр, муляр) виникло, як релігійно-етична течія, в Англії на початку XVIII ст. Як організаційну форму, масони сприйняли середньовікові цехові об'єднання «каменярів» (масонів) — ложі, які мали свій статут і суворо дотримувалися дисципліни. В масонських ложах об'єднувалися переважно представники привілейованої верхівки суспільства. Масони закликали до всесвітнього братерства, рівності, самопізнання і самовдосконалення людей. В Росію масонство було занесено у XVIII ст. з Англії і Швеції, а в Україну — з Росії і Польщі. У XIX ст. масонські організації набувають політичного характеру.
В Україні найбільше значення мала масонська ложа «Любов до істини», заснована в Полтаві у 1818 p. M. Но-виковим. Михайло Миколайович Новиков (1777—1824) — двоюрідний племінник відомого російського просвітителя М. І. Новикова — з 1816 р. служив спочатку начальником відділення, а з 1817 р. — начальником канцелярії малоросійського генерал-губернатора М. Рєпніна. До полтавської ложі належали великі поміщики С. Кочубей і В. Тарновський, переяславський предводитель дворянства В. Лукашевич, автор «Енеїди» письменник І. Котляревський. М. Новиков був членом перших декабристських товариств — «Союзу порятунку» та «Союзу благоденства» і використовував масонську ложу «Любов до істини» як прикриття для нелегальної роботи і для підготовки людей до вступу до таємного товариства. В «Алфавіті членам колишніх зловмисних таємних товариств...», складеному правителем Слідчої комісії у справах декабристів А. Боровковим, серед 579 членів декабристських товариств і причетних до них сім були із ложі «Любов до істини».
М. Новиков склав перший у Росії республіканський конституційний проект, який, на жаль, не зберігся.
Масонська ложа «Любов до істини» проіснувала в Полтаві близько року і була з наказу царя Олександра І закрита М. Рєпніним у 1819 р.
Із 1818 р. масонська «Ложа об'єднаних слов'ян» існувала в Києві. До неї входили українці, росіяни й поляки. Засновниками цієї ложі були польські поміщики В. Рос-цішевський, X. Харлинський, П. Олізар — маршалок шляхетства Київської губернії, членами були майбутній декабрист князь С. Волконський, деякі офіцери, вчителі, лікарі, всього близько ЗО чол. Масонські ложі існували також у Житомирі, Крем'янці, Рафалівці, Вишнівці на Волині, при цьому українці більшість становили в Кременецькій і Вишневецькій ложах, інші мали польський характер. 1 серпня 1822 р. Олександр І заборонив масонські ложі.