Вихідні дані для розподілу витрат допоміжних виробництв

Розв 'язання прикладу 8:

Розглянемо порядок розподілу витрат допоміжних підрозділів методом прямого розподілу:

1. Визначаємо базу розподілу послуг допоміжних підрозділів. Зокрема, при розподілі витрат енергетичного цеху до уваги бе­реться лише кількість кіловат енергії, наданої основним підрозді­лам, тобто 672 000 КВт (384 000 + 288 000), що приймається за 100 % при цьому нехтуються 288 000 КВт (192 000 + 96 000), що відпущені допоміжним виробництвам. Аналогічно при розподілі витрат транспортного цеху за базу приймають лише 7000 км про­бігу (4000 + 3000), використаних механічним та складальним це­хами. Для розподілу витрат ремонтного цеху не потрібно коригу­вати базу розподілу, адже послуги даного цеху надавалися виключно цехам основного виробництва.

2. Розподіляємо витрати допоміжних підрозділів згідно з ви­браною базою розподілу. Таким чином, сума витрат енергетич­ного цеху, віднесених на механічний цех, складе 137 143 грн [(384 000: 672 000) * 240 000], тобто 53 % загальних послуг; відповідно сума витрат, віднесених на складальний цех, — 102 857 грн [(288 000: 672 000) * 240 000], або 47 %. Аналогічно розподілимо витрати транспортного цеху на механічний цех у сумі 28 571 грн [(4000: 7000) * 50 000] та на складальний цех у сумі 21 429 грн [(3000: 7000) * 50 000].

Оскільки база розподілу послуг ремонтного цеху не коригува­лася, то скористаємося інформацією стосовно спожитих годин ремонтних робіт, поданих у табл. 2.10 і визначимо, що на механіч­ний цех віднесено 147 000 грн (210 000 * 0, 7) витрат ремонтного цеху, а на складальний цех — 63 000 грн (210 000 * 0, 3). Відпо­відь доцільно оформити у вигляді табл. 2.11.

Таблиця 2.11

МЕТОДИКА ПРЯМОГО РОЗПОДІЛУ ПОСЛУГ ДОПОМІЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Зрозуміло, що для даного прикладу метод прямого розподілу є неточним, бо не враховуючи причинно-наслідкові зв'язки між окремими допоміжними підрозділами, він у кінцевому підсумку викривляє собівартість окремих продуктів.

Розглянемо також порядок розподілу витрат допоміжних під­розділів методом послідовного розподілу:

1. Визначимо черговість розподілу послуг допоміжних під­розділів, адже від цього залежатиме точність віднесення витрат на продукт у подальшому. Зважаючи на особливості нашого під­приємства, першими розподілимо послуги енергетичного цеху. Останній, як і транспортний цех, споживає лише один вид послуг допоміжних виробництв, але має при цьому вищі, ніж у транспор­тного цеху власні витрати.

2. Розподілимо витрати енергетичного цеху між основними та допоміжними підрозділами залежно від спожитих ними кіловат електроенергії, вказаних в табл. 2.10. Отже, при розподілі послуг енергетичного цеху на механічний цех буде віднесено 96 000 грн (240 000 * 0, 4), на складальний — 72 000 (240 000 * 0, 3), на ремон­тний — 48 000 (240 000 * 0, 2) і на транспортний цех — 24 000 грн (240 000*0, 1).

3. Розподілимо витрати транспортного цеху. При цьому слід пам'ятати, що даний підрозділ отримав від енергетичного цеху послуги на суму 24 000 грн. Тому при списанні вартості його по­слуг необхідно брати до уваги суму 74 000 грн (50 000 + 24 000). Базу розподілу при цьому слід скоригувати враховуючи той факт, що 2000 км пробігу транспорту не можуть бути віднесеними на витрати енергетичного цеху.

Таким чином, сума витрат транспортного цеху, віднесених на механічний цех, складе 37 000 грн [(4000: 8000) * 74 000], тобто 50 % загальних послуг; сума витрат, віднесених на складальний цех, — 27 750 грн [(3000: 8000) * 74 000], або 38 %, сума витрат, списаних на ремонтний цех, — 9 250 грн [(1000: 8000) * 74 000], що становить 12 %.

4. Розподілимо витрати ремонтного цеху. Зважаючи на те, що ремонтний цех отримував послуги від енергетичного та транспор­тного цехів, при розподілі його витрат слід враховувати суму 267 250 грн (210 000 + 48 000 + 9 250). При цьому базу розподілу не коригують, адже послуги даного цеху надаються виключно цехам основного виробництва. Тому, використовуючи інформа­цію стосовно спожитих годин ремонтних робіт, показаних у табл. 2.10, визначаємо, що на механічний цех віднесено 187 075 грн (267 250 * 0, 7), а на складальний цех — 80 175 грн (267 250 * 0, 3). Відповідь доцільно оформити у вигляді табл. 2.12.

Таблиця 2.12

МЕТОДИКА ПОСЛІДОВНОГО РОЗПОДІЛУ ПОСЛУГ ДОПОМІЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Як бачимо, послідовний метод є точнішим за метод прямого розподілу, оскільки він визнає певну взаємодію між допоміж­ними підрозділами. Однак така послідовність облікових робіт не дозволяє розподілити витрати транспортного цеху на витра­ти енергетичного цеху, незважаючи на те, що останній споживає 20 % послуг наданих цим цехом. Виправити дану ваду мож­на, скориставшись методом одночасного розподілу взаємних послуг.

Розглянемо порядок розподілу витрат допоміжних підрозділів методом одночасного розподілу:

1. Складаємо лінійні рівняння витрат для кожного з допоміж­них підрозділів. Кожне з них являє собою рівняння витрат окре­мого допоміжного підрозділу і визначається як сума власних ви­трат допоміжного підрозділу та частки загального обсягу послуг, наданих йому всіма іншими допоміжними підрозділами.

Таким чином, загальні витрати ремонтного цеху складати­муться із 210 000 гри власних витрат та 20 % витрат енергетич­ного цеху і 10 % витрат транспортного цеху, що виражається рів­нянням:

Р= 210 000 + 0, 2Е + 0, 1Т, (1)

де Р — витрати ремонтного цеху; Е — витрати енергетичного це­ху; Т — витрати транспортного цеху.

Загальні витрати енергетичного цеху сумуватимуться з 240 000 грн власних витрат та 20 % витрат транспортного цеху, що показано у рівнянні:

Е = 240 000 + 0, 2Т. (2)

Загальні витрати транспортного цеху складатимуться з 50 000 грн власних витрат та 10 % витрат енергетичного цеху, що вира­жається рівнянням:

Т = 50 000 + 0, 1Е. (3)

2. Розв'язуємо систему лінійних рівнянь, здійснюючи наступ­ні заміщення у рівнянні (2):

Е = 240 000 + 0, 2 (50 000 + 0, 1 Е);

Е = 240 000 + 10 000 + 0, 02 Е;

0, 98 Е = 250 000, Е = 255 102.

Підставивши значення Е у рівняння (3), одержимо:

Т = 50 000+ 0, 1 * 255 102; Т = 75 510.

Підставляємо значення Е та Т у рівняння (1) і одержуємо:

Р = 210 000 + 0, 2 * 255 102 + 0, 1 * 75 510, Р = 268 571.

Отже, набуті витрати енергетичного цеху складають 255 102 грн, набуті витрати ремонтного цеху — 268 571, а набуті витрати транспортного цеху — 75 510 грн.

3. Розподіляємо набуті витрати між цехами основного та до­поміжного виробництв відповідно до обсягу наданих ними по-

слуг, зазначених у табл. 2.10. При цьому послідовність розподілу значення не має.

Енергетичний цех розподілятиме свої витрати наступним чи­ном:

— на механічний цех, який споживає 40 % його послуг, буде віднесено 102 041 грн (255 102 * 0, 4),

— на складальний цех, що споживає ЗО % його послуг, буде віднесено 76 531 грн (255 102 * 0, 3),

— на ремонтний цех, що споживає 20 % його послуг, буде віднесено 51 020 грн (255 102 * 0, 2),

— на транспортний цех, що споживає 10 % його послуг, буде віднесено 25 510 грн (255 102 * 0, 1).

4. Розподіляємо витрати ремонтного цеху. При цьому на ме­ханічний цех буде віднесено 188 000 грн (268 571 * 0, 7), а на складальний цех — 80 571 грн (268 571 * 0, 3).

5. Розподіляємо витрати транспортного цеху. При цьому на механічний цех буде віднесено 30 204 грн (75510 * 0, 4), на складальний цех — 22 653 грн (75510 * 0, 3), на енергетичний цех — 15 102 грн (75510 * 0, 2), а на ремонтний цех — 7 551 грн (75510 * 0, 1).

Відповідь доцільно оформити у вигляді табл. 2.13.

Таблиця 2.13

МЕТОДИКА ОДНОЧАСНОГО РОЗПОДІЛУ ПОСЛУГ ДОПОМІЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Метод одночасного розподілу витрат допоміжних виробництв має суттєві переваги перед іншими методами розподілу, адже він не тільки дає можливість урахувати всі зв'язки між допоміжними та основними підрозділами щодо споживання останніми їх по­слуг, але й визначає залежності між допоміжними підрозділами. Крім цього, даний метод дозволяє найточніше співвиміряти ви трати допоміжних підрозділів з продуктом, що виготовляється в основних цехах, власне заради чого і надаються послуги допоміж­ними виробництвами.

ТЕМА 3

Приклад 1. Підприємство розпочало свою діяльність у звітному періоді і виготовило 200 000 од. продукції, з яких 20 000 од. зали­шилися нереалізованими. НЗВ на початок та кінець звіт. періоду не було. Інфо. про показ­ники діяльності під-ва у звіт періоді:

Визначити:

— змінну виробничу собівартість од. готової ГП;

— оцінити залишки готової продукції на складі на кін. пе­ріоду в сис. кальк. за змінними вит.;

— змінну собівартість реалізованої продукції.

Розв'язання:

1.Змінну соб. одиниці ГП= Прямі матеріальні витрати + Прямі витрати на з/п та соц. заходи + змінні виробничі накладні вит = (390000 + 300000 + 650000*0, 4) / 200 000 = 4, 75

2.Вартість залишків = 95 000 грн (4, 75*20 000)

3. Змінну собівартість реалізованої продукції = (200 000-20 000)*4, 75 = 855000 грн.

Приклад 2. Визначити фін. результат під-ва в системі кальк. за змінними витратами.

Розв 'язання:

1. Дохід від реалізації = (200 000-20 000)*10 = 1 800 000 грн.

2. Змінна собівартість реалізованої продукції = 4, 75*180 000 = 855 000 грн.

Змінна соб. одиниці ГП= (390000 + 300000 + 650000*0, 4) / 200 000 = 4, 75

3. Змінні операційні витрати = 130 000*0, 4 = 52 000 грн.

4. Маржинальний дохід = 1 800 000 - 855 000 - 52 000 = 893 000 грн.

5. Постійні витрати звітного періоду. За даними прикладу 1 до таких витрат включають постійні виробничі накладні витрати, постійні витрати на збут та адміністративні витрати. В сумі вони дорівнюють 618 000 грн (390 000 + 78 000 + 150 000).

6. Визначаємо операційний прибуток підприємства як різницю між сумою маржинального доходу та постійними витратами звіт­ного періоду. Він складатиме 275 000 грн (893 000 - 618 000).

Приклад 3. Визначити фін. результат під-ва в системах кальк. за повними та змінними витратами. Скласти звіти про фін. результати.

Розв 'язання:

Звіт про фін. рез. в системі кальк. за змінними витр.

1. Дохід від реалізації = (200 000-20 000)*10 = 1 800 000 грн.

2. Змінна собівартість реалізованої продукції = 4, 75*180 000 = 855 000 грн.

Змінна соб. одиниці ГП= (390000 + 300000 + 650000*0, 4) / 200 000 = 4, 75

3. Змінні операційні витрати = 130 000*0, 4 = 52 000 грн.

4. Маржинальний дохід = 1 800 000 - 855 000 - 52 000 = 893 000 грн.

5. Постійні витрати звітного періоду. За даними прикладу 1 до таких витрат включають постійні виробничі накладні витрати, постійні витрати на збут та адміністративні витрати. В сумі вони дорівнюють 618 000 грн (390 000 + 78 000 + 150 000).

6. Визначаємо операційний прибуток підприємства як різницю між сумою маржинального доходу та постійними витратами звіт­ного періоду. Він складатиме 275 000 грн (893 000 - 618 000).

Звіт про фін. рез. в системі кальк. за повними витр.

1.Дохід від реалізації = (200 000-20 000)*10 = 1 800 000 грн.

2. Повна собів. реаліз. продукції = (390000 + 300000 + 650000)/200 000*180000 = 1 206 000

3. Валовий прибуток = 1 800 000 - 1 206 000 = 594 000

4. Операційні витрати = 130 000 + 150 000 = 280 000

5. Операційний прибуток = 594 000 – 280 000 = 314 000

Приклад 4. Узгодити різницю в сумах операційного прибутку, ви­значеного в системі калькулювання за повними витратами та си­стемі калькулювання за змінними витратами.

Розв 'язання;

1. Операційний прибуток у сис. кальк. за повними ви­тратами = 314 000 грн, а операційний прибуток у системі кальк. за змінними витратами = 275 000 грн. Різниця в сумах прибутку дорівнює 39 000 грн (314 000-275 000).

2. Ставка розподілу постійних накладних витрат = постійні виробничі накладні витрати / обсяг виробництва = 390 000 / 200 000 = 1, 95 грн.

3. Визначаємо різницю в залишках готової продукції.

Кількість за­пасів на кінець періоду*Ставка = 20 000*1, 95 = 39 000 грн.

Приклад 5. Підприємство розпочало свою діяльність у звіт­ному періоді і виготовляє один вид продукції. За результатами цього періоду воно має наступну інформацію щодо своєї діяль­ності

Необхідно:

1) визначити нормативну собівартість одиниці готової про­дукції в системах калькулювання за повними та змінними ви­тратами;

2) скласти звіт про фінансові результати в системах калькулю­вання за повними і змінними витратами;

3) узгодити різницю в сумах операційного прибутку, визначе­ного в системі калькулювання повних витрат та системі кальку­лювання змінних витрат.

Розв 'язання:

1. Нормативна соб. од. ГП в системі кальк. за повними витр. = 6 + 16 + 3, 5 + 9 = 34, 5 грн.

2. Нормативна соб. од. ГП в системі кальк. за змінними витр. = 6 + 16 + 3, 5 = 25, 5 грн.

3. Постійні розподі­лені накладні витрати = 4, 5 * 40 000 = 180 000 грн.

Змінні розподілені накла­дні витрати = 1, 75 х 40 000 = 70 000 грн.

Недорозподілені постійні накладні витрати = 183 000 - 180 000 = 3000 грн.

Недорозподілені змінні накладні витрати = 72 000 - 70 000 = 2000 грн.

Звіт про фін. рез. в системі кальк. за повними витр.

1.Дохід від реалізації = 50*16 000 = 800 000

2.Повна соб. реаліз. прод. = (34, 5*16 000) + 3000 + 5000 = 557 000

3.Валовий прибуток = 800 000 – 557 000 = 243 000

4.Операційні витрати = 4*16 000 + 100 000 = 164 000

5.Операційний прибуток = 243 000 – 164 000 = 79 000

Звіт про фін. рез. в сис. кальк. за змінними витр.

1.Дохід від реалізації = 50*16 000 = 800 000

2.Змінна собів. реаліз. прод.= 25, 5*16 000 + 2000 = 410 000

3.Змінні витрати на збут = 4*16 000 = 640 000

4.Маржинальний дохід = 800000– 410 000 -640 000 = 326000

5.Постійні витрати = 183 000 + 100 000 = 283 000

6.Операційний прибуток = 326 000 – 283 000 = 43 000

Приклад 6. Підприємство виробляє два продукти X та У. Ін­формація щодо кожного з них у звітному році подана в табл..

Постійні витрати підприємства становлять 350 000 грн, з яких 60 000 грн були такими, що їх можна уникнути, якщо позбутися продукту X, і 120 000 грн можна було б уникнути, якби позбутися продукту У. Необхідно підготувати сегментний звіт по кожному продукту та під-ву в цілому;

Розв 'язання:

Сегментний звіт про фінансові результати

ТЕМА 5

Приклад 1. Ціна продажу одиниці продукції підприємства «Зоря» складає 1200 грн, змінні на одиницю — 700 грн. Загальні постійні витрати дорівнюють 280 000 грн. Поточний обсяг діяль­ності — 800 од. Визначити, скільки одиниць продукції потрібно продати підприємству, щоб отримати операційний прибуток у сумі 164 000 грн.

Розв'язання прикладу 1:

1) Застосовуючи формулу

Операційний прибуток =Обсяг продажу х (Ціна продажу - Змінні витрати на од) - Постійні витрати,

одержимо: X * (1200 -700) - 280 000 = 164 000;

X-888 од.

2) Той самий результат одержимо, якщо скористаємося фор­мулою

Обсяг реалізації в одиницях = (ПВ + Запланований прибуток)/ маржинальний дохід на одиницю:

Обсяг реалізації в одиницях = (280 000 + 164 000) / (1200 -700) = 888 од.

Продов прикладу 1. На основі вищенаведених даних визначити обсяг продажу підприємства «Зоря» в грн, який дозволить отрим операційний прибуток у сумі 164 000 грн.

Розв 'язання прикладу.

1) Використавши формули

(5) Коефіцієнт маржинального доходу = Маржинальний дохід на одиницю / ціна реалізації

та (8) Обсяг реалізації в гривнях = (постійні витрати + запланований прибуток)/ коефіцієнт маржинального доходу, матимемо:

• коефіцієнт маржинального доходу = (1200 - 700)/1200 = -0, 416667;

• обсяг реалізації в гривнях = (280 000 + 164 000) / 0, 416667= = 1 065 600 грн.

2) Той самий показник можна визначити як добуток кількості продажу та ціни, тобто

888•1200 = 1 065 600 грн.

Приклад 2. Керівництву підприємства «Зоря» потрібно знати, який операційний фінансовий результат одержить підприємство, якщо продаж складатиме 900 од., та як на нього може вплинути оподаткування (ставка податку на прибуток = 25 %).

Розв 'язання прикладу 2.

За допомогою формул

операційний прибуток = Дохід від запланованого обсягу продаж * коефіцієнт маржинального доходу – постійні витрати

операційний прибуток = маржинальний дохід – постійні витрати

одержимо такі відповіді:

Операційний прибуток = (900•1200) • 500/1200 - 280 000 = 170 000 грн;

Чистий прибуток = Операційний прибуток * (1-ставкаподатку на прибуток)

Чистий прибуток = 170 000•(1 - 0, 25) = 127 500 грн.

Приклад 3. Підприємство «Зоря» розглядає можливість ско­рочення своїх постійних витрат до 200 000 грн. Чому дорівнюва­тимуть змінні витрати на одиницю при збереженні незмінними всіх інших параметрівдив.прикла2)?

Розв 'язання прикладу 3.

Для відповіді на питання скористаємося формулою

Операційний прибуток =Обсяг продажу х (Ціна продажу - Змінні витрати на од) - Постійні витрати:

900 • (1200 - X) - 200 000 = 170 000

Отже, X (або змінні витрати на одиницю) = 0, 78 грн.

Приклад 4. Розрахуємо точку беззбитковості підприємства «Зо­ря» за даними прикладу 1, використовуючи формули

Точка беззбитковості у натур вимірі = Постійні витрати/ Ціна реалізації – Змінні витрати на одиницю = Постійні витрати / маржинальний дохід на одиницю

Точка беззбитковості у грош вимірі =постійні витрати/ ((ціна продажу – змінні витрати на од)/ціна продажу)

Розв 'язання прикладу 4.

Точка беззбитковості в одиницях - 280 000 / (1200 - 700) = = 560 од.

Точка беззбитковості в гривнях = 280 000 / [(1200 - 700)/1200] = 672 000 грн.

Приклад 5. Підприємство «Фокс» виготовляє і реалізує два види продукції.

На основі наведених даних необхідно розрахувати точку беззбит­ковості як по підприємству в цілому, так і по окремих продуктах.

Розв 'язання прикладу 5.

Розрахунки слід починати з визначення середньозваженого маржинального доходу.

МД серед од = ∑ МД од. і * КП і

де МД серед. Од. — середньозважений маржинальний дохід на одиницю;