Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Матеріальне забезпечення занять






1. ЕОМ типу IBM PC.

2. Oпераційна система Linux CentOS.

Короткі теоретичні відомості:

1. Текстовий та графічний режими роботи в Linux.

В операційній системі Linux користувачеві доступні два режими роботи: графічний (GUI) і текстовий (CLI). В текстовому режимі недоступні можливості графічних інтерфейсів: малювання вікон довільної форми і розміру, підтримка мільйонів кольорів, відображення зображень. Всі можливості текстового режиму обмежені набором текстових і псевдографічний символів і кількома десятками базових кольорів. Проте в Linux в текстовому режимі можна виконувати практично будь-які дії в системі (крім тих, які вимагають безпосереднього перегляду зображень). Текстовий режим в Linux – це повнофункціональний спосіб управління системою завдяки інтерфейсу командного рядка. У Linux існує безліч програм, призначених як для роботи в текстовому так і графічному режимі.

Бувають ситуації, коли графічний режим недоступний або непрацездатний (віддалений доступ через мережу, проблеми з підтримкою відеокарти, збої системи та ін.) У таких випадках завжди залишається можливість працювати в текстовому режимі, оскільки його можливості підтримуються безпосередньо графічним обладнанням і не вимагають спеціальних драйверів або налаштування.

Графічний інтерфейс користувача (GUI) можливо більш адаптований для непідготовленого користувача, який, не знаючи принципів роботи операційної системи, може в ньому інтуїтивно так чи інакше освоїтися. Для роботи в режимі командного рядка (CLI) людина повинна спочатку володіти знаннями, як мінімум вміти користуватися довідковою інформацією.

Однак, у CLI можна угледіти одну психологічну перевагу – це відсутність відволікаючих елементів. Людина веде діалог з машиною, при цьому паралельно машина не блимає лампочками десь внизу, не викидає віконця з великою кількістю літер, не заманює погляд барвистими кнопками. Коли ніщо не відволікає від основного завдання, людині легше зосередитися на її вирішенні. І крім того, вона менше втомлюється.

Ще одна перевага командного рядка – більш глибоке розуміння принципів роботи. Натискання на кнопку графічного інтерфейсу чомусь не веде до яскраво вираженої асоціації " дати команду комп'ютеру", на відміну від того, коли користувач вводить команду в bash[2].

2. Програмні засоби для конфігурації системи в графічному режимі

Найефективніший спосіб налаштування системи в цілому і окремих служб полягає в редагуванні конфігураційних файлів. Однак, для початківців цей метод не найкращий, оскільки треба мати досить великий обсяг знань з ОС LINUX, щоб правильно відредагувати навіть найпростіші з цих файлів. На щастя, до складу дистрибутива CentOS входять спеціальні програмні засоби для конфігурації системи, що істотно полегшують виконання цих функцій. Найбільш часто вживаною програмою такого типу є linuxconf. Ця програма може працювати як в текстовому, так і в графічному режимі.

На рис.2.1. приводиться вид вікна, яке з'являється при запуску програми linuxconf в графічному режимі. Спочатку праве поле вікна пусте.

Рис.2.1. Основне вікно програми linuxconf

У лівій частині вікна відображається деревовидна структура груп конфігурованих параметрів. Якщо дана група параметрів містить більш дрібні підгрупи, це позначається хрестиком перед назвою групи. Якщо клацнути мишкою по цьому хрестику, то розвернеться список підгруп. Якщо хрестик перед назвою групи відсутній, клікання миші по цій назві призводить до появи в правій частині вікна списку параметрів даної групи. Наприклад, група параметрів User accounts (Рахунки користувачів) виглядає так, як зображено на рис.2.2.

Рис.2.2. Вікно управління рахунками користувачів

За допомогою екранної кнопки Add можна додати нового користувача, а клацнувши мишкою по імені вже існуючого, ви отримаєте можливість змінювати значення окремих параметрів даного користувача (рис.2.3).

Рис.2.3. Вікно зміни параметрів рахунку користувача

Робота з програмою в текстовому режимі відбувається цілком аналогічно, тільки замість мишки для переміщення по групам доводиться користуватися клавіатурою, а, вибравши конкретну групу, треба натиснути клавішу < Enter> для доступу до вікна, в якому можна змінювати значення окремих параметрів.

3.2. Конфігурація системи в консольному режимі

Як зазначалося раніше, користувач може працювати в Linux в двох різних режимах GUI і CLI. Відповідно й налаштування конфігурації та здійснення управління ОС можна виконувати в обох цих режимах.

При роботі в режимі командного рядка використовують певний набір команд, які можуть бути використані при конфігуруванні системи. Розглянемо деякі з них:

hostname   Виводить на екран ім'я локальної машини (машини, на якій ви працюєте). Використовується netconf (для “root”) для зміни цього імені.
arch Вивести на екран архітектуру комп'ютера
cal 2011   Друкує календар на 2011 рік. Без аргументів виводить календар на поточний місяць
date Вивести поточну системну дату і час
uptime Показати поточний час і роботу системи без перезавантаження і виключення;
history | more Показує останні (1000 або більше) команд, виконаних у командному рядку поточним користувачем. Вираз «| more» дозволяє робити зупинки після кожного заповнення екрану виведенням команди.
lsdev Інформація про вже встановлені пристрої (в деяких дистрибутивах вимагає доставити пакет procinfo);
lshal Показати список всіх пристроїв і їх параметрів;
ifconfig Показати параметри всіх мережевих інтерфейсів
route-n Виводить на екран таблицю маршрутизації;
netstat-rn Виводить на екран таблицю маршрутизації;

 

Завдання для попередньої підготовки.

1. Вивчити відповідний теоретичний матеріал.

2. Опрацювати контрольні запитання.

3. Підготовити звіт.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.