Стильові концепції інтер’єрів сучасного офісу

Офіси розрізняються за стилями планування й оформлення інтер’єру. Спеціалісти розрізняють принаймні три чинника, що впливають на стиль офісу: смак і можливості підприємства, культурні традиції країни, регіону, а також основний напрям і види економічної діяльності фірми. Широку популярність отримали три основних стиля ділових приміщень: економічний, авангардний і ексклюзивний.

Для економічного стилю характерним є поєднання багатоваріантності оформлення офісних приміщень, оригінального дизайну з традиціями. Цим створюється ділова обстановка офісу при мінімальних фінансових витратах. Всі елементи офісу практичні й ергономічні. Все працює на створення ділової атмосфери, де кожний працівник чітко виконує свої функції, а меблі, обладнання, офісна техніка — усе це сприяє концентрації уваги персоналу на досягненні поставленої мети. Вважається цей стиль найбільш корисним для фірм-трудоголіків, які поки що не мають визначних успіхів, але динамічно розвиваються. Тому цей стиль відрізняється аскетизмом і доцільністю — все повинно працювати на результат, нічого зайвого в офісі не повинно бути.

Серед молодих керівників креативного й інформаційного бізнесу все більшою популярністю користується авангардний стиль [Додаток В рис. 2.3, рис.2.4], характерними ознаками якого є відкритість інтер’єра, гармонічне сполучення металу й скла, відсутність гострих кутів і обтічних вигнутих форм, різноманітні оригінальні аксесуари (сувеніри, вази, естампи й картини в аван-гардному стилі) — все це спрямовано на формування атмосфери відкритості, демократичності, творчості, командної роботи.

Ексклюзивний стиль офісу притаманний успішним і стабільним організаціям, оскільки його створення коштує не дешево. Основним завданням у даному разі викликати у клієнтів і партнерів враження солідної, надійної фірми з бездоганною репутацією. Інтер’єр такого офісу відрізняє бездоганний смак, вишуканий класичний дизайн, використання й органічне поєднання дорогих натуральних матеріалів (дерева, шкіри, латуні й бронзи).

У бізнесі немає дрібниць. Працездатність кожного співробітника залежить не лише від правильно організованого трудового процесу і від внутрішніх відносин в колективі, але і від того, як організований офіс в цілому і робоче місце даного співробітника, зокрема. Дотримуючись вимоги ергономіки і надаючи належну увагу комфорту робочих місць, легко перетворити офіс в місце, приємне для кожного працівника — свого роду другий дім, куди людина приходить не лише для того, щоб заробляти гроші, а й для задоволення потреб у новій цікавій роботі.

Позитивний настрій — це нові ідеї, ентузіазм, запас сил і енергії. Це і є найміцніша основа успіху компанії.

Загальноприйнятими вважаються дві концепції оформлення офісу: класична кабінетно-коридорна система [Додаток А, рис.2.1, 2.2] й Open Space, відкритий простір. [Додаток D, рис.2.6, 2.7]

Варіант Open Space втілює ідею демократичного менеджменту, коли офісне приміщення розташовується на достатньо великій площі, не розділеній перестінками. У такій системі працівники й керівники середньої ланки знаходяться в одній робочій залі, їх робочі місця відділяються одне від одного мобільними перегородками, а робочі групи об’єднуються в функціональні зони. Концепція відкритого простору зменшує відстань між керівником і підлеглими, сприяє кращій координації дій різних підрозділів і, крім того, істотно заощаджує площу офісу. Система Open Space притаманна сучасному менеджменту США, Європи, Японії та багатьох інших країн, однак більшість американських компаній прагнуть реалізувати цю систему, так би мовити, в чистому виді.

Типовий американський офіс відрізняється діловитістю, динамічністю і навіть певною агресивністю з боку керівництва. Цей стиль зародився ще в 30-і рр. XX століття, після Великої депресії, і згодом отримав назву «Манхеттен» [Додаток F, рис 2.9, 2.10] або «Уолл-Стріт» згідно з найбільшими діловими районами Нью-Йорка. Він якнайкраще відповідає діловому стилю життя більшості американців.

Більшість співробітників в офісах американських компаній розташо-вуються у великих залах. Робочі місця відокремлені спеціальними, іноді прозорими панелями, завдяки чому розширюється простір, люди відчувають зв’язок з колективом. Оформлення офісу має дві поєднані відмінності. З одного боку, це максимальна функціональність всіх елементів, відсікання всього зайвого, а з іншого — використання дорогих меблів і матеріалів

Декоративні елементи — об’ємні предмети, скло, метал, — створюють прохолодну й динамічну енергетику, яка сприяє спокійній, врівноваженій, але інтенсивній розумовій роботі.

У представницькій частині американського офісу розташовані кабінети вищого керівництва, кімнати для переговорів тощо. Ці приміщення відрізняються використанням дорогих матеріалів, ексклюзивністю й оригінальністю оформлення інтер’єру.

Система відкритого офісного простору практикується і в Європі, однак вона має певні стильові особливості. В оформленні європейського офісу менеджери і дизайнери припускаються деякої еклектичності, дозволяючи поєднувати елементи хай-тека з класикою, етностилем тощо. Тому європейський офіс можна вважати теплішим, більш демократичним, на-ближеним до людини, менш одноманітним, чим американський.

Спеціалісти розрізняють різновиди європейського офісного стилю [ДодатокС, рис. 2.5], головним чином за принципом вибору матеріалів, меблів і оформлення.

Німецький офіс тяжіє до раціональності, бездоганного порядку, функ-ціональності і ергономічності. Традиційну для німців економічність і практичність пом’якшує значна кількість кімнатних квітів, а також їх зображення на картинах і на елементах декору.

Характерними рисами англійських офісів [Додаток E, рис. 2.8] без перебільшення можна назвати строгість, шляхетність і елегантність. Особлива увага приділяється кабінетам керівників і переговірним кімнатам, оформлення яких здійснюється здебільшого в класичному стилі, а в інтер’єрі використовуються дорогі породи дерева, дороге офісне приладдя, картини, антикваріат, книги, килими.

Французькі офісні інтер’єри відрізняються легкістю, яскравими барвами, ажурними деталями, дзеркалами і картинами, і все це створює атмосферу творчого безладдя, імпровізації і шарму.

В італійському офісному інтер’єрі [Додаток G, рис.2.11, 2.12] також застосовується принцип відкритості простору, який однак надає можливість перепланування, змін оформлення робочих місць задля вдосконалення і досягнення більшої ефективності. Кабінети керівників, кімнати для переговорів і нарад також розташовані в окремих приміщеннях. Стильовими особливостями італійського стилю вважається легкість, вишуканість, елегантність, теплі відтінки колірної гами (від темно-коричневих до світло-бежевих), висока якість матеріалів. Оформлення довершують світлі й легкі штори, картини, вази з квітами, килими.

Стиль оформлення офісного інтер’єру в країнах Скандинавії [Додаток H, рис.2.13] відрізняється простотою, функціональністю і ергономічністю. Перевага віддається меблям з натуральних матеріалів ясно-сірих й бежевих відтінків. Все це створює комфорт і одночасно сприяє мобілізації енергії в робочому процесі.

Філософія японського офісу побудована на принципах простоти, гармонії, функціональності й ієрархічності. Особливість організації офісного простору полягає в тому, що робочі місця розташовані групами у загальному приміщенні без перегородок. Робоче місце керівника знаходиться перед робочою групою таким чином, щоб він міг контролювати роботу кожного співробітника. Такий порядок розташування відповідає традиційним чесно-там японського народу, — стриманості, згуртованості, дисциплінованості й працьовитості.

На відміну від США і Європи в країнах бувшого СРСР (в тому числі й в Україні) більшість підприємств і організацій використовують «радянський» кабінентно-коридорний тип офісу і лише деякі фірми застосовують у своїх офісах концепцію відкритого простору. [Додаток D, рис.2.6, 2.7]

Кабінетно-коридорна система [Додаток А, рис.2.1, 2.2] є традиційною для переважної більшості українських підприємств і закладів. До цієї системи звикли як керівники радянської доби, так і нові підприємці, не обтяжені роздумами про такі «непотребні» речі, як корпоративна культура, стиль, ергономіка й промислова естетика. Кабінетно-коридорна концепція офісу з дитинства дуже добре знайома відвідувачам різних закладів і установ у нашій країні своїми довгими коридорами, кабінетами начальників і відділів з табличками на дверях. Така система є типовим відображенням класичного менеджменту, лінійно-функціональної організаційної структури з її традиційним ієрархічним устроєм, дистанцією влади, розподілом повноважень і обов’язків, методами керування тощо. Дистанція влади й ієрархічність підкреслюється разючим контрастом в оформленні кабінету керівника і приміщень, де розташовуються всі останні співробітники.

Стиль кабінету [Додаток А, рис. 2.2] керівника є відображенням смаку і фінансових можливостей його господаря. Як правило, переважає традиційний класичний стиль. Кожен керівник в міру своїх можливостей намагається в оформленні свого кабінету підкреслити свою владу і солідність, як правило займає найбільше приміщення, навіть якщо це шкодить інтересам організації. В оформленні інтер’єру він прагне використати дорогі матеріали, меблі, престижні аксесуари, створити враження масивності й монументальності.

Натомість потреби рядових співробітників обмежуються найпростішими меблями, комп’ютерами «позавчорашнього» покоління і дуже економним, якщо не скупим оформленням, яке кожний службовець доповнює самотужки, приносячи з дому різні «прикраси» особистого предметного оточення.

Стиль офісу визначається також напрямом і видом економічної діяльності фірми, її корпоративною культурою. Так, банківські офіси переважно використовують принцип відкритого простору в частині де відбувається робота з клієнтами. Керівники середньої ланки повинні бути ближче до колективу, тому вони працюють в загальному офісному просторі. Для розділення робочих місць використовуються низькі перегородки для того, щоб працівники відчували себе однією командою і одночасно мали особистий простір.

Особлива увага в облаштуванні банківських установ приділяється кабінетам вищого керівництва. Головна мета — створити у клієнтів враження надійності, респектабельності й одночасно відобразити фірмовий стиль компанії.

Стиль офісу юридичної компанії повинен відображати вагомість, високий статус, професійний рівень, конфіденційність, стабільність. Отже в даному разі більше підходить кабінетна система з класичним інтер’єром і високою якістю меблів і матеріалів.

Інноваційні, проектні й інформаційно-технологічні компанії віддають перевагу офісу Open Space з невисокими перегородками між робочими міс-цями, ергономічними й компактним меблями. Представницькі приміщення й кабінети керівників переважно оформлені в стилі хай-тек.

Так само відкритий офіс в американському стилі є характерним для рекламних агентств, редакцій ЗМІ та інших подібних організацій, де мене-джмент засновується на демократичних засадах, а керівник є скоріше нефор-мальним лідером і генератором ідей, ніж бюрократичним начальником.

Офіси виробничих підприємств використовують комбіновану систему, тобто поряд з кабінетно-коридорним плануванням застосовується і відкритий простір. Торгові компанії, що діють на споживчих ринках, також використовують комбінований варіант офісу.

Ознаки «ідеального офісу», вироблені фахівцями:

ідеальний офіс — це можливість підкреслити високий статус компанії.), візуальна привабливість для співробітників і відвідувачів, відображення корпоративного стилю компані, функціональність, ергономіка, комфорт, особливо для бек-офісу, висока якість і надійність меблів, можливість не змінюючи стилю офісу доповнити його будь-якими необхідними елементами (це важливо при переїзді компанії в нове приміщення, або при розширенні кадрового складу), ефективність співробітників.

Уявлення про «ідеальний кабінет керівника» ґрунтуються на ідеї, що кабінет є не просто робочим місцем, а важливим інструментом презентації компанії. Поряд з функціональністю й комфортом, кабінет повинен відображати сферу бізнесу компанії і створювати враження надійного й стабільного партнера. Одночасно в оформленні кабінету важливу роль відіграють так звані «теплі» речі: акваріум, квіти, фотографії, свідчення професійних досягнень або прихильностей керівника.