Заняття № 7

Техніка «Лялька-дзвіночок»
(модифікація О. Тарариної)
Мета: зняття тривожності, розвиток «Я-концепції», формування образу «Я в майбутньому».
Завдання:
- підвищення самооцінки;
- прийняття себе;
- підсилення особистої безпеки.
Інструментарій: різнокольорова тканина, ножиці, нитки.
Час роботи: 40-60 хвилин.
Алгоритм роботи.
Вступ. Лялька – праобраз Ваших позитивних якостей в теперішньому. Вона створюється як оберіг та є вашим талісманом.
Для виготовлення ляльки-дзвіночка необхідно:
1. Три круглих клаптика яскравої тканини розміром 22, 17, 12 см.
2. Клаптик бавовняної тканини розміром 20х15 см.
3. Клаптик світлої тканини розміром 20х30 см.
4. Нитки, тасьма, вата, ножиці.
5. Дзвіночок.
Виготовлення
Потрібно вирізати три круга різного розміру з різнокольорової тканини на спіднички, квадратик білої тканини для голови, кусочок вати, трикутник для хустки, підготувати нитки.
1. Візьміть найбільший круг тканини з виворітної сторони напишіть п’ять слів, які відповідають тому, яким ви хочете бачити себе рік потому.
2. На колі середнього розміру запишіть п’ять слів, які відповідають тому, що ви готові віддати світу.
3. На найменшому колі напишіть відповідь на питання: «Що мені потрібно для ефективного руху в сторону здійснення моїх планів?»
Спочатку візьміть найбільше коло, в центр покладіть вату, перев’яжіть.
Повторіть те саме с маленьким кругом. Зверху пов’яжіть білий квадрат.
Зав’яжіть ручки, підігніть куточки сорочки, підв’яжіть червоною ниткою.
Тепер пов’яжіть платок. Пришийте дзвіночок всередині ляльки – він буде свого роду внутрішньою опорою. Тепер Ви можете не тільки побачити, а і почути вашу ляльку.
Виготовлення даної ляльки актуалізує у людини творче начало, стимулює відповідальність за власне життя.
Обговорення: Як ви себе почуваєте? Чим було корисне дане заняття?

Заняття № 8

Вправа 1 «Опиши і намалюй»

У парах учасники по черзі описують своєму партнеру малюнок (лінія за лінією), намальований раніше, але який інший учасник не бачив. І інший повинен відтворити малюнок за допомогою виключно вербальних інструкцій. Це весело, розвиває навички говоріння, слухання та співпраці.

Вправа 2 «Йди за лідером»

Учасник малює картинку, лінія за лінією. Після кожної лінії відводиться час на те, щоб інші члени групи її змалювали. Тільки ведучий знає, яким буде кінцевий малюнок. Також дуже весело порівнювати кінцеві результати різних людей і дивитися, наскільки вони вийшли схожими на оригінал.

Вправа 3 «Поетапний малюнок»

Група домовляється про тему (наприклад, тварина, людина, лікар, пожежний...).

Фігура / предмет ділиться на три, чотири, п'ять частин, в залежності від кількості людей в групі (наприклад, голова, тіло, ноги).

Листок паперу пускається по колу, і кожен учасник додає свою частину зображення, складає листок (щоб ніхто не бачив) і передає далі.

Вправа 4 «Прекрасний сад»

Учасникам пропонується задуматись над запитаннями: «Якби ти був рослиною, то якою? Яке б у тебе було листя? З зазублинами чи гладкі? Чи були б у тебе шипи? А квіти? Якого кольору?». Потім пропонують зобразити цю рослину.

Всі зображують себе у вигляді якої-небудь рослини, реальної або вигаданої. За бажанням вони розповідають про свій малюнок (найкраще - в парах). Потім вони їх вирізають і розміщують на великому аркуші паперу, формуючи один красивий сад (можна додати кордону і т. д.).

Ця вправа особливо ефективна для розвитку групової згуртованості, співробітництва, усвідомлення групи як цілого.

Обговорення: Як ви себе почуваєте? Чим було корисне дане заняття?

Заняття № 9
Техніка «Мій світ щастя»
(модифікація О. Тарариної)
Мета: посилення особистісного ресурсу, базової довіри до світу.
Завдання:
- посилення довіри між учасниками групи;
- зняття емоційної напруги, релаксація.
Інвентар: манка чи пісок, маленькі іграшки, музика.
Час роботи: 15-25 хвилин.
Форма роботи: парна.
Алгоритм роботи
Вступ
Перед учасниками на столі лежить пісок чи манка, стоять іграшки. Учасники об’єднуються в пари, обираючи партнера, з яким буде комфортно. Один із учасників – клієнт, інший – терапевт. Тренер включає спокійну музику.
Основна частина
Клієнту зав’язують очі, під час процедури він мовчить і максимально занурюється в свої відчуття. Терапевт стає за спиною клієнта, бере його за руки і руками клієнта формує за допомогою піску і іграшок: світ клієнта, його стан щастя, покою, гармонії і т. п. Терапевт тихим голосом говорить клієнту, що саме вони створюють в світі клієнта і для чого йому це необхідно. Потім терапевт і клієнт міняються місцями. Кожна процедура проводиться протягом п’яти – десяти хвилин. Важливо, щоб між учасниками були базові відносини довіри один до одного. Результат спільної роботи можна сфотографувати, або, якщо це можливо, кожну роботу створювати на окремому полі щоб у кінці заняття можна було би її обговорити.
Після того, як кожен побував у ролі клієнта та терапевта, можливе обговорення в парах своїх відчуттів, переживань за допомогою таких запитань:
як ви думаєте: хто був ведучим, а хто - ведений?
Які емоції Ви відчували під час роботи з піском (манкою) в ролі клієнта і терапевта?
Що Ви відчували, дивлячись на те, що отримали?
Чи все так, як Вам хочеться?
Чи є бажання щось змінити?
Що вам дала робота в парі?
Як ви зараз себе почуваєте?

Вправа 2 «Дерево спокою»
Мета: навчитись досягати стану спокою.
Інструментарій: картонна основа, маленькі гілочки дерева, кружальця дрібно порізаних гілок дерева, клей, спокійна музика.
Час виконання: 30 хвилин.
Інструкція. Досліджуваним пропонують створити своє Дерево спокою, використовуючи природні матеріали, що є у наявності.
Під розслаблюючу музику та мовчки кожен створює свою роботу.
Після завершення кожен с учасників відповідає на питання:
Які емоції викликало створення Дерева спокою?
Чи сподобалось виконання?
Чи задоволені результатом?

Вправа 3 «Аффірмація»

Час виконання 30 хвилин

Мета: Формування позитивних установок.

Інструкція: У думках повторюйте текст афірмації за мною (кожне речення три рази):

Я бачу хороше у всьому що мене оточує.

Я підтримую себе і допомагаю собі в своєму зростанні і становленні.

Я легко засвоюю нові і позитивні ідеї, які допомагають мені жити.

Я даю собі позитивні установки.

Я відчуваю упевненість в собі і внутрішню силу.

Тепер подумайте про те, що вас не влаштовує в житті, зосередьтесь на позитивному і сформулюйте свої афірмацїі, на зразок цих. По черзі озвучте їх.

Обговорення: Як ви себе почуваєте? Висловлюються всі бажаючі.

3.3 Рекомендації студентам щодо зниження рівня тривоги

Стан тривоги може бути спричинений різноманіттям ситуацій, що у нормі лише допомагає людині, проте тривожність призводить до зародження комплексів, наприклад, комплексу неповноцінності (" я думаю, що я некрасива, і ненавиджу, коли мене фотографують"). Вона також провокує психоригідність, що перешкоджає здатності до прийняття рішень.

Наслідками безперервного відчуття тривоги можуть бути безсоння, алкоголізм, наркоманія, анорексія, і навіть параліч (страх може викликати «заціпеніння», яке блокує рухи людини).

Якщо занепокоєння зрозуміле і проаналізовано, воно може стати хорошим способом руху вперед. Тривожність є життєвим базовим досвідом людини, що дозволяє їй зрозуміти сенс існування всупереч смерті. Турбуватися про те, що відбувається, значить, не залишатися байдужим. Такий підхід допоможе змиритися з надмірною емоційністю, прийняти реальність і спонукати людину до подолання власних страхів. Адже неправильним буде проживати своє життя, турбуючись про неспокій. Занепокоєння - це те, що дозволяє нам не зупинятися у своєму розвитку. Але як жити з відчуттям вічного неспокою, правильно його долати, і перетворити його в плацдарм для наших досягнень?

Способи подолання тривожності

1. Я усвідомлюю, що веду себе занадто неспокійно.

Тут мова йде про прийняття і знайомство зі своєю особливістю - тривожністю. З вами, безсумнівно, відбувалися випадки, коли ви відчували себе хворими і без кінця прокручували похмурі думки, самі не знаючи чому. Ми повинні навчиться вловлювати і розуміти сигнали тіла, бути до них уважними. Визнання наявності тривоги має важливе значення. Першим кроком стане те, що вам необхідно помітити і підкреслити певні події, людей або речі, що викликали у вас це почуття. Після того, коли ви «піймали» в собі занепокоєння, ви повинні сміливо озирнутися назад, щоб зрозуміти вплив негативних емоцій з минулого.

Важливо не звинувачувати навколишній світ і своє невезіння. Вміти ставити собі питання і шукати відповіді в особистій історії життя, - це частина процесу подолання відчуття тривожності. Аналіз деяких своїх дій, які можуть відтворити реальні страхи і реальні бажання, є дуже важливим кроком. Це може зайняти час, але якщо ви озброєні терпінням і рішучістю, то все можливо.
Нарешті, як тільки занепокоєння визначено і проаналізовано, ваші емоції готові до приручення.

2. Я можу зізнатися.

Деякі люди навіть не усвідомлюють, що вони дуже турбуються. Коли хто-небудь радить їм ставитися до реальності простіше, вони навіть не зрозуміють в чому справа, адже для них, життя - дуже важке випробування. Як тоді навчиться керувати тривожністю і використовувати її для досягнень? Для початку, потрібно «висповідатися», тобто, вголос або в письмовому вигляді, зізнатися співрозмовникові в тому, що зараз ви занадто стурбовані. Прислухайтеся до свого тіла і відчуттів. З моменту визнання свого стану, вам стане набагато легше відшукати спосіб його подолання.

Намагайтеся також бути відкритими з людьми, спілкуйтеся, обмінюйтеся інформацією. Це допоможе вам ефективно впоратися з власною тривожністю. Іноді, єдина тільки розмова з ким-небудь, може стати порятунком в буквальному сенсі. Але будьте обережні: дотримуйтесь розумного дозування, розповідаючи про особисті переживання. Люди можуть «задихнутися» від надлишку чужих почуттів, адже у них є також і свій насичений емоційний світ!

Деякі види терапії пропонують використовувати сміх для подолання почуття тривоги. Всі ці прийоми є дієвими для поліпшення якості життя, як в емоційному, більш радісному ставленні до життя, так і в плані фізичного здоров'я.

3. Я дбаю про своє тіло.

Скільки вже разів повторювалося: займайтеся фізичною активністю! Крім фізичних вправ відповідно до вікової категорії, також обов'язково вміти розслаблятися.

Йога, аюрведичний масаж, лікувальний масаж, - всі способи хороші, щоб розслабитися і заспокоїтися. Зазначені практики і терапії є сполучною ланкою між тілом і розумом, і дозволять вам розслабитися і «прийти в себе». Це робота над внутрішнім світом.

Крім того, ми часто забуваємо зупинятися в хаосі подій і думок. Наше насичене життя летить зі швидкістю 1000 км / год, і приділити час особисто собі, стає недоступною розкішшю! Потрібно вміти сказати «стоп», - і перейти в економний режим енергозбереження, ставши трохи повільними. Всі (майже всі) заняття і люди заслуговують присвяченим їм часу. Коли ви перебуваєте поруч з кимось, слухайте по-справжньому, не думаючи в цей момент про щось інше.

4. Мені цікаве життя, я здатний радіти, створювати і мріяти.

Втрата оптимізму, гарного настрою і бажань - це початкові наслідки постійного відчуття тривоги. Ми лінуємося і припиняємо робити ті речі, які нам подобалися, наші бажання поступово згасають. Стоп! Згадайте, що вам колись приносило задоволення, відшукайте в собі творчість, і займіться тими видами діяльності, які змушують вас відчувати себе добре. Творення означає, що ви довіряєте собі, вважаючи, що здатні на створення красивих речей. Тому шукаємо свій старий ящик з інструментами, готуємо ручку, купуємо кисті, або беремо ножиці - і починаємо творити!
Є незліченна варіантівність занять, за допомогою яких можна позбутися почуття тривоги і зробити це нескладно. Все залежить від уподобань, здібностей та можливостей.

5. Я працюю над собою.

Приручення власного занепокоєння вимагає реальної роботи над собою. Мета полягає в тому, щоб вибрати життя, а не страждання. Не боятися життя, не дозволити страхам і тривогам розчавити себе (хвороба, смерть, відмова), але вміти подбати про себе і наповнити своє життя сенсом. Приручення тривожності вимагає праці. Самоаналіз може бути довгим і складним, але це необхідно. Якщо на роботу над собою не вистачає власних сил, психотерапевт може допомогти вам з цією важливою місією. І якщо в цю секунду ви приймаєте рішення жити повноцінним життям без страху і тривог - ви вже смілива людина!

Висновки до III Розділу

.