Будова моста та мозочка

Міст (pons) лежить вище довгастого мозку. Це потовщений валик із поперечно розміщеними волокнами. Центром його проходить основна борозна, в якій лежить основна артерія головного мозку. По обидва боки борозни є значні підвищення, утворені пірамідними шляхами. Міст складається з великої кількості поперечних волокон, які утворюють його білу речовину — нервові волокна. Між волокнами чимало скупчень сірої речовини, яка утворює ядра мосту. Продовжуючись до мозочка, нервові волокна утворюють його середні ніжки.

Міст складається з черевної (основної) частини й спинної частини (покришки), яка лежить у його заглибині і є продовженням покришки довгастого мозку. В покришці мосту розташований сітчастий утвір (ретикулярна формація), в якому локалізуються ядра чотирьох пар черепних нервів: трійчастого (V пара), відвідного (VI пара), лицевого (VII пара), присінково-завиткового (VIII пара).

Покришка своєю спинною поверхнею утворює частину дна ромбоподібної ямки.Крізь покришку проходять висхідні провідні шляхи й частково низхідні. Крім того, крізь покришку проходить медіальна петля, медіальний поздовжній пучок, що підтримує рівновагу тіла. Тут бере початок трійчаста петля від однойменного нерва, що проводить чутливі імпульси від шкіри обличчя. На межі між черевною та спинною поверхнями мосту лежить трапецієподібне тіло, утворене ядрами й поперечними волокнами провідного шляху слухового аналізатора. Мозочок (cerebellum) лежить на задній поверхні мосту й довгастого мозку в задній черепній ямці (рис. 161). Складається із двох півкуль і черв’яка, який з’єднує півкулі між собою. Маса мозочка 120-150 г.

Мозочок відокремлюється від великого мозку горизонтальною щілиною, в якій тверда мозкова оболонка утворює намет мозочка, натягнутий над задньою ямкою черепа. Кожна півкуля мозочка складається з сірої та білої речовини.

Сіра речовина мозочка міститься поверх білої у вигляді кори. Нервові ядра лежать усередині півкуль мозочка, маса яких в основному представлена білою речовиною. Кора півкуль утворює паралельно розташовані борозни, між якими є закрутки такої ж форми. Борозни поділяють кожну півкулю мозочка на декілька часток. Одна з часток — клаптик, що прилягає до середніх ніжок мозочка, виділяється більше за інших. Вона філогенетично давня. Клаптик і вузлик черв’яка з’являються вже у нижчих хребетних і зв’язані з вестибулярним апаратом.

Кора півкуль мозочка складається з двох шарів нервових клітин: зовнішнього молекулярного й зернистого. Товщина кори 1—2, 5 мм.

Сіра речовина мозочка розгалужується в білій (на серединному розрізі мозочка видно ніби гілочку вічнозеленої туї), тому її називають деревом життя мозочка.

Крім цього, в білій речовині мозочка розміщені чотири пари ядер: найбільше з них — зубчасте, яке здійснює функцію рівноваги; медіальніше від нього лежить кіркоподібне ядро, ближче до центру — кулясте, а в центрі — ядро шатра.

Мозочок трьома парами ніжок з’єднується зі стовбуром мозку. Ніжки представлені пучками волокон. Нижні (хвостові) ніжки мозочка йдуть до довгастого мозку й називаються ще вірьовчастими тілами. До їхнього складу входить задній спинно-мозково-мозочко- вий шлях. Середні (мостові) ніжки мозочка з’єднуються з мостом, у них проходять поперечні волокна до нейронів кори півкуль. Через середні ніжки проходить кірково-мостовий шлях, завдяки якому кора великого мозку впливає на мозочок. Верхні ніжки мозочка у вигляді білих волокон ідуть у напрямку до середнього мозку, де розміщуються поздовж ніжок середнього мозку й тісно до них прилягають. Верхні (черепні) ніжки мозочка складаються в основному з волокон його ядер і служать основними шляхами, що проводять імпульси до зорових бугрів, підзоровобугрової ділянки та червоних ядер.

Головна функція мозочка — рефлекторна координація рухів і розподіл м’язового тонусу. Крім того, в ньому містяться вищі центри вегетативної (симпатичної) нервової системи. Філогенетично стара структура мозочка — черв’як, він зв’язаний з рухами основних структур тіла — тулуба, шиї та голови, тоді як філогенетично молоді структури — півкулі мозочка координують рухи верхніх і нижніх кінцівок.

У новонародженої дитини мозочок іще не повністю розвинутий, але в перший же рік життя він розвивається швидше за інші мозкові структури. Особливо швидкий ріст мозочка відмічається від п’ятого до одинадцятого місяців життя дитини, коли вона вчиться сидіти й стояти, у 6 років мозочок збільшується до 120—150 г, тобто в цей період він майже досягає маси мозочка дорослої людини.