Внутрішні жіночі статеві органи

До внутрішніх жіночих статевих органів, функція яких полягає в дозріванні жіночих статевих клітин, розвитку та виношуванні плоду, належать яєчники, матка, маткові труби (фаллопієві труби) та піхва

Яєчник (ovarium) — парна жіноча статева залоза, в якій дозрівають яйцеклітини, а також виробляються жіночі статеві гормони. Яєчники містяться в малому тазі з обох боків дна матки, нижче маткових труб.

Яєчник має присередню й бічні поверхні, передній і задній краї. Переднім краєм яєчник з’єднується з широкою матковою зв’язкою, на цьому краї розміщені ворота яєчника, крізь які входять і виходять судини й нерви. Задній край яєчника вільно звисає у порожнині таза. Зовні яєчник покритий одношаровим кубічним епітелієм, під яким розміщена товста білкова оболонка.

На розрізі яєчника можна побачити неоднорідність його будови. Поверхневий, або кірковий, шар — це залозиста речовина.. Під кірковим шаром міститься мозкова речовина — строма яєчника, яка складається з пухкої сполучної тканини. Кіркова речовина має сполучнотканинну основу й епітеліальні мішечки округлої форми — фолікули різного діаметра. Це зумовлене тим, що фолікули перебувають на різних стадіях розвитку. Клітини стінок фолікулів виробляють жіночий статевий гормон — естроген (фолікулін).

Матка (uterus) — непарний порожнистий м’язовий орган, розміщений у порожнині малого таза між сечовим міхуром і прямою кишкою. Маса матки — близько 50 г, її довжина — 5 см. Після виношування плода й пологів розміри і маса матки збільшуються вдвоє. Матка має грушоподібну форму, складається з верхньої розширеної частини — дна, середньої — тіла й нижньої звуженої частини — шийки. Тіло відносно шийки розміщене під кутом, відкритим допереду, та частина шийки матки, яка входить у піхву, називається піхвовою, а та, що лежить над піхвою, — надпіхвовою частиною. Звужене місце переходу тіла матки в шийку має назву перешийка. У верхньобічних кутах дна матки розміщені маткові отвори, а в нижньому куті маткова порожнина переходить у канал шийки матки, довжина якого 2, 5—3 см. Канал закінчується отвором матки. У жінок, які не народжували, отвір матки округлої форми, а у тих, які народжували, — у вигляді поперечної щілини.

Стінка матки складається з трьох оболонок: зовнішньої — серозної (периметрій), середньої — м’язової (міометрій) та внутрішньої — слизової оболонки (ендометрій).Слизова оболонка, або ендометрій, побудована з одношарового призматичного війкового епітелію, причому рухи війок спрямовані в бік піхви. Слизова оболонка має трубчасті маткові залози, які виділяють рідкий секрет лужної реакції. Залози слизової оболонки шийки матки виділяють густий тягучий слиз, який утворює пробку, що перешкоджає проникненню мікроорганізмів у порожнину матки.М'язова оболонка, або міометрій, складається з трьох шарів гладеньких м’язів, до складу яких входять сполучна тканина й еластичні волокна. Всі три шари переплітаються між собою й мають різні напрямки, тому поділ на шари слабо виражений.Тонкий зовнішній шар з поздовжньо розміщеними волокнами зростається з підсерозним шаром. Середній шар — циркулярний — розвинутий найкраще. У ньому є багато судин, а тому його ще називають судинним. Внутрішній шар найтонший, із поздовжнім розміщенням волокон.Серозна оболонка, або периметрій, утворена очеревиною. Ця оболонка переходить із сечового міхура на міхурову поверхню матки, формуючи міхурово-маткову заглибину. Далі серозна оболонка покриває дно, кишкову поверхню тіла матки, шийку її та незначну частину задньої стінки піхви. Від цього місця очеревина переходить на пряму кишку. Отже, між маткою та прямою кишкою утворюється глибока прямокишково-маткова заглибина.Матка фіксована двома парними зв’язками. Найбільша з них — широка маткова зв’язка — складається з переднього й заднього листків очеревини, які йдуть до дна малого таза, в її стінках містяться сполучнотканинні тяжі з гладенькими м’язовими волокнами. Широку маткову зв’язку умовно поділяють на три частини: найвища частина, обмежена згори матковою трубою, а знизу яєчником та його власною зв’язкою — брижа труби', частина задньої пластинки зв’язки, яка переходить на брижовий край яєчника, — брижа яєчника', найбільша частина зв’язки — брижа матки. Кругла маткова зв’язка має довжину 12—14 см, поперечник 3—5 мм і формою нагадує досить щільний шнур. Зв’язка починається від верхнього відділу краю матки, поблизу початку маткової труби, проходить між листками широкої маткової зв’язки до глибокого пахвинного кільця. Далі переходить крізь пахвинний канал, виходить із нього крізь глибоке пахвинне кільце й губиться в підшкірній клітковині лобкового горба та великої соромітної губи. Кругла маткова зв’язка побудована зі сполучної тканини та гладеньких м’язових клітин, а товщу зв’язки пронизують кровоносні та лімфатичні судини й нерви.Від задньої поверхні шийки матки до нижньої ділянки прямої кишки йдуть волокна парного прямокишково-маткового м 'яза.

Маткова, або фаллопієва, труба (tuba uterina) — парний орган. Розміщені маткові труби майже горизонтально у верхньому краї широкої маткової зв’язки. Одним отвором труби відкриваються в порожнину матки, а другим — у порожнину очеревини. Маткова труба складається з кількох частин. Перешийок — найвужча частина труби, якою вона з’єднується з маткою; ампула — потовщена частина труби; лійка — розширена частина труби. Лійкою труба відкривається в порожнину очеревини. На краях лійки є торочки труби, які оточують яєчник. Одна з торочок (яєчникова) найдовша й прикріплюється до трубного кінця яєчника.Маткова труба з боків і зовні покрита серозною оболонкою, під якою міститься пухка сполучна тканина, тобто підсерозна оболонка. М’язова оболонка маткових труб тришарова, побудована з гладеньких м’язів. Слизова оболонка утворена одношаровим циліндричним війчастим епітелієм, війки якого рухаються в напрямку матки. Рух торочок лійки просуває яйцеклітину з очеревини в маткову трубу, по якій вона завдяки рухам війок і скороченням м’язів труби потрапляє в матку. Запліднення яйцеклітини відбувається в трубі, після чого зародок рухається до матки, де й закріплюється в її слизовій оболонці — ендометрії. Піхва (vagina) — м’язова трубка, сплющена в передньо-задньому напрямі, 8—10 см завдовжки. Верхнім кінцем вона з’єднується з шийкою матки, а нижнім отвором — із зовнішніми статевими органами. Верхній кінець піхви має заглибину — склепіння піхви. Вихідний отвір піхви у незайманих жінок прикритий складкою слизової оболонки — дівочою перетинкою.Стінка піхви складається з двох оболонок: м’язової та слизової. Слизова оболонка покрита багатошаровим плоским епітелієм, має багато поперечних складок — піхвових зморшок, а також переднє й заднє поздовжні підвищення, що називаються стовпами зморшок. Нижній кінець переднього стовпа зморшок називається сенівниковим кілем піхви, тому що в ньому відкривається нижній відділ сечівника.