Нерви плечового сплетення

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворюється з чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки першого грудного нерва. Лежить це сплетення між переднім і заднім драбинчастими м’язами. Воно складається з надключичної та підключичної частин.

Надключична частина має короткі нерви, які іннервують м’яз-підіймач лопатки, ромбоподібний м’яз, великий круглий м’яз, найширший м’яз спини, надосний і підосний, підлопатковий, великий і малий грудні та передній зубчастий м’язи

Підключична частина складається з трьох пучків — латерального, медіального та заднього. Від них починаються довгі нерви верхньої кінцівки (

Від латерального пучка починається одна гілка до серединного нерва й м’язово-шкірний нерв. Із медіального пучка відходить гілка на утворення серединного нерва, ліктьовий нерв та шкірні нерви плеча та передпліччя.

Із заднього пучка починається пахвовий і променевий нерви.

М’язово-шкірний нерв (п. musculo-cutanes) починається від латерального пучка, проникає через дзьобоподібноплечовий м’яз, прямує вниз між двоголовим і плечовим м’язами й іннервує їх. Нерв виходить на передпліччя спереду і збоку й продовжується у вигляді латерального шкірного нерва передпліччя.

Серединний нерв (п. medianus) утворюється з латерального та медіального пучків і проходить поряд із плечовою артерією. На плечі серединний нерв гілок не дає. На передпліччі він займає серединне положення й іннервує всі м’язи долонної поверхні. Через

зап ястковий канал цей нерв переходить на кисть, іннервує шкіру та м’язи І, II, III, IV пальців збоку, а медіальну поверхню IV та V пальців іннервує ліктьовий нерв.

Ліктьовий нерв (п. ulnaris) відходить від медіального пучка плечового сплетення, йде по медіальній поверхні плеча. На передпліччі він іннервує м’язи, розміщені по ходу ліктьової кістки, а також шкіру долонної поверхні й IV і V пальці долонної частини кисті.

Променевий нерв (п. radialis) — мішаний, наймасивніший нерв верхньої кінцівки, іннервує всі м’язи її задньої поверхні.

Променевий нерв, вийшовши із заднього пучка плечового сплетення, огинає плечову кістку і входить у товщу триголового м’яза плеча, іннервуючи його та шкіру задньої поверхні плеча. Потім, дійшовши до бічного надвиростка плеча, поділяється на глибоку й поверхневу гілки. Глибока гілка іннервує всі м’язи тильної поверхні передпліччя й плечопроменевий м’яз, а поверхнева — шкіру тилу кисті й пальців, а також м’яз-супінатор і ліктьовий м’яз.

Пахвовий нерв (п. axillaris) іннервує дельтоподібний м’яз, малий круглий м’яз, шкіру плеча та плечовий суглоб.

Медіальний шкірний нерв плеча іннервує шкіру присередньої поверхні плеча.

Медіальний шкірний нерв передпліччя іннервує шкіру передньої та медіальної поверхні передпліччя

Будова проміжного мозку (таламус, мета-, епі-, та гіпоталамус)

Проміжний мозок (diencephalon) складається з чотирьох частин: зоровий бугор, підзоровобугрова, зазоровобугрова й надзо- ровобутрова ділянки. Порожниною проміжного мозку служить третій шлуночок.

Зоровий бугор (thalamus opticus) — парний орган, складається з сірої речовини, має яйцеподібну форму, спереду загострену. Задня його частина потовщена й називається подушкою. Бічною поверхнею він зростається з півкулями великого мозку. Між медіальними поверхнями лежить третій шлуночок. Зоровий бугор (див. рис. 165) є примітивним органом «чуттів». Основна його функція — проведення аферентних імпульсів від рецепторів усіх органів чуття (крім нюхового) в кору великого мозку.

Ядра таламуса за функціональною ознакою можна поділити на три групи: 1. Ядра з підкірковими зв’язками, — це вентральне ядро, в якому закінчується

петля трійчастого нерва та верхні ніжки мозочка. 2. Кірково-передавальні ядра, через які проходять висхідні шляхи від усіх рецепторів. 3. Асоціативні ядра подушки й латеральне ядро, які зв’язуюгь зорові бугри з асоціативними ділянками півкуль великого мозку.

В зоровому бугрі локалізується й сітчастий утвір (ретикулярна формація), який представлено неспецифічними ядрами, що лежагь між латеральними і вентральними ядрами. Сітчастий утвір регулює тонус усіх відділів центральної нервової системи, активно впливає на кору великого мозку. З сітчастим утвором пов’язані рухова діяльність, дихання та кровообіг. Через сітчастий утвір на організм людини діють лікарські засоби, які вводяться в організм у разі захворювання.

Від нервових клітин зорового бугра відходять відростки, що направляються до кори великого мозку, а також до підкіркових ядер, утворюючи при цьому так званий променистий вінець, що зв’язує кору з підкіркою, завдяки чому зорові бугри входять до екстрапіра- мідної системи.

Підбугрова ділянка (hypothalamus) складається з сірого бугра, який закінчується лійкою, на ній прикріплений гіпофіз. Перед сірим бугром розташовується зорове перехрестя — хіазма. В сірому бугрі є ядра, вищі підкіркові вегетативні центри, які регулюють обмінні процеси в організмі людини (вуглеводний, жировий, водний і сольовий) та теплорегуляцію. За сірим бугром розміщені сосочко- подібні тіла, що належать до підкіркових нюхових центрів. У сосочкоподібних тілах закінчуються ніжки склепіння.

Гіпофіз тісно зв’язаний з лійкою сірого бугра, лежить на осноія черепа в турецькому сідлі клиноподібної кістки і є безпроточнок) залозою.

Забугрова ділянка (metathalamus) складається з двох колінчасі их тіл: латерального та медіального, які за допомогою відповідних ручок колінчастих тіл з’єднуються з пластинкою покришки середнього мозку. Бічні (латеральні) колінчасті тіла служать підкірковим центром провідних шляхів зорового аналізатора, а медіальні з’єднуються з нижніми буграми за допомогою присередніх ручок і є підкірковими провідними шляхами слухового аналізатора.

Надбугрова ділянка ( epithalamus) складається зі спайки повідків, які в напрямку до середнього мозку розширюються в трикутники повідка, від них відходять повідки, на яких підвішене шишкоподібне тіло — епіфіз.

Третій шлуночок є порожниною проміжного мозку і являє собою вузьку щілину, його бічні стінки утворені медіальними поверхнями зорових бугрів. Верхня стінка третього шлуночка утворена судинним сплетенням, покритим епітеліальною тканиною. В передній стінці є стовпці склепіння, які побудовані з білої речовини. Попереду стовпців міститься передня мозкова спайка, а нижче — тонка кінцева пластинка. Нижня стінка складається з ніжок мозку, дірчастої речовини, що міститься між ніжками мозку, сосочко- подібних тіл і сірого бугра. В задній стінці міститься задня мозкова спайка й отвір водопроводу середнього мозку, за допомогою якого третій шлуночок сполучається з водопроводом середнього мозку. Спереду третій шлуночок двома міжшлуночковими отворами з’єднується з бічними шлуночками півкуль великого мозку. Порожнина третього шлуночка, як і четвертого, заповнена спинномозковою рідиною.