Психологія дитини молодшого шкільного віку

Межі віку - від 7 до 11-12 років.

Провідна діяльність у дошкільному віці - навчальна діяльність.

Психологічні новоутворення віку - довільність психічних процесів, внутрішній план дій, рефлексія.

Особливості розвитку рухової сфери: збереження потреби в руховій активності (вона набуває піксвоего розвитку), у хлопчиків її обсяг досягає 18, 5 км., А у дівчаток - 14, 5 км.; Вдосконалення умінь і навичок великої моторики в умовах оволодіння фізичною культурою, а також дрібної моторики при виконанні творчих видів діяльності та письмових робіт.

Особливості розвитку пізнавальної сфери: розвиток логічних операцій, внутрішнього плану дій, рефлексії, зародження теоретичної та практичної спрямованості мислення, формування наукових понять; прояв дослідницьких здібностей; становлення інтегрованого (узагальнюючого) сприйняття; розвиток пам'яті у двох напрямках:

довільності і свідомості, продовжує добре проявлятися механічна пам'ять; вдосконалення властивостей уваги і його довільності; становлення писемного мовлення; уява відрізняється продуктивністю.

Особливості розвитку особистісної сфери: накопичення емоційного досвіду в умовах шкільного життя, продовжують розвиток соціальні емоції, спостерігається емоційна залежність від взаємин з учителем та однокласниками; розширення мотиваційної сфери, де з'являються мотиви навчання, прагнення до переваги, самоствердження, мотивація досягнення успіху і мотивація уникнення невдач; самооцінка включає когнітивний (оцінки знань про себе) і емоційний (оцінки відносин самого до себе) компоненти, характеризується нестійкістю; йде становлення таких вольових якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, самоконтроль та ін

Особливості розвитку соціальної сфери: закріплення норм моралі у поведінці при засвоєнні шкільних вимог; підвищення грамотності в соціальних відносинах (у магазині, транспорті, газетному кіоску, на пошті, вулиці тощо); закріплення навичок самообслуговування; усвідомлення і прийняття статусу учня; спілкування з дорослими і однолітками найчастіше орієнтовано на рішення навчальних задач; збереження ігрової та творчих видів діяльності.

Криза в молодшому шкільному віці авторами не виділяється. Це пояснюється періодом тимчасового затишшя у розвитку психіки людини.

Психофізіологічна сфера дитини знаходиться в урівноваженому стані і поповнює, вдосконалює свої характеристики в системі соціальних відносин.