Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін

1. Структура та механізм дії закону;

2. Категорії якості, кількості та міри;

3. Поняття стрибка, види стрибка.

Закон взаємного переходу якісних і кількісних змін розкриває найбільш загальний механічний розвиток, тобто відповідає на питання: „Як здійснюється розвиток? ” Згідно з цим законом поступові кількісні зміни, накопичуючись породжують нову якість, а нова якість має нові кількісні характеристики. Як тріумф цей закон домінує у періодичній системі Менделєєва. Зміст закону, його структура та механізм дії розкриваються за допомогою категорій якості, кількості, міри та поняття стрибка.

Перша категорія якості була піддана аналізу Арістотеля. У своїй „Метафізиці” Арістотель визначає якість, як ту мінливу, видоспецифічну ознаку, яка відрізняє дану сутність у її видовій специфічності від іншої сутності, що належить до одного і того ж роду. Звідси Арістотель виводить відоме правило визначення понять через найближчий вид та родову відміну. Арістотель вказує на мінливість якості: „Здоров’я перетворюється в хворобу, тепле стає холодним”. Більш змістовне визначення якості знаходимо у Гегеля. „Якість, - пише Гегель, - є безпосередньо тотожна з буттям, внутрішня визначеність предмету, на відміну від кількості, яка також є визначеність предмету, але це зовнішня визначеність. Дещо завдяки своїй якості є те, чим воно є, і втрачаючи свою якість, воно перестає бути тим, чим воно є”.

Якість тісно пов’язана з буттям предмету, а також має такі характеристики як визначеність, структурність, єдність та стійкість і виявляє себе якість через властивості.

„Властивість, - пише Гегель, - є зовсім інша форма буття, аніж якість. Властивість є відношенням одного до іншого”. Властивість – це характеристика взаємодії предметів, явищ між собою і її результат. В результаті взаємодії властивість не виникає, а лише виявляє себе завдяки взаємодії. На перший погляд, здавалось би, що якість предмету – це вся сукупність його властивостей. Насправді якість більше, ніж сукупність властивостей, включаючи суттєві властивості. 1. В процесі розвитку предмет може втрачати деякі властивості та набувати нових, але при цьому не змінюється його якість. 2. У більшості випадків якість предмету, що пов’язана з його буттям, є результатом надзвичайно тривалої біологічної або геологічної еволюції.

Знаючи всі властивості предмету ми не можемо створити його в природному вигляді. Якість також характеризується структурністю, тобто певним типом організації елементів та взаємозв’язку між ними. Як тільки порушується структура, нищиться і сама якість. Структура – характерна ознака якості. Якість характеризується і визначеністю, тобто межами, в яких предмет є тим, чим він є. Характерною ознакою якості є стійкість. Стійкість живих динамічних систем – це сумація регулярностей процесів. У механіці інколи стійкість ототожнюється з надійністю механізму, агрегату, а надійність з якістю.

Кожен предмет, матеріальне чи духовне утворення мають не одну якість, а багато якостей і володіють різноманітними властивостями. Чому предмет має різноманітні властивості? Бо предмет більш-менш відкрита система, що взаємодіє з іншими системами, при певних умовах проявляються і певні властивості, з часом відбувається розвиток і поява нових властивостей. Кожен предмет має не одну, а багато якостей, бо предмет є невід’ємною частиною іншої системи, звідки він і набуває відповідні якості.

Наприклад, особина будь-якої популяції має якості, що відрізняють від інших особин, але є й спільні + має якості виду, роду, класу, природи і т.д.

Категорія кількості вимагає абстрагування від якісного різноманіття речей, якісної різноманітності. Так-як всі предмети, утворення будь-якої природи існують у просторі і змінюються в часі, то в абстракції вони можуть бути представлені як якісно однорідні. Звідси кількість – це об’єктивна визначеність якісно-однорідних предметів. Кількість є характеристикою схожості, подібності предметів між собою. Так-як в абстракції предмети можуть бути представлені як якісно-однорідні, то ці предмети можуть бути збільшені або зменшені, роз’єднані або поєднані, помножені або поділені. Тому кількість – це якість у її просторово-часових характеристиках. Тому кількість знаходить своє визначення у величинах, числах і співвідношеннях, - масі, довжині, кількості, темпах, інтенсивності розвитку і т.д. Взаємозв’язок між кількістю та якістю безпосередньо здійснюється за допомогою категорії міри. Міра – це ті кількісні межі (верхня та нижня), в яких предмет є тим, чим він є. Це кількісна якість або якісна кількість.

Лекція 42

Кількісні зміни протікають більш-менш повільно, а якісні надзвичано швидко, раптово, інколи миттєво (космічні швидкості). Сам перехід кількісних змін у якісні фактично співпадає з переходом від однієї якості до іншої. У Ф літературі слідом за Гегелем цей перехід отримав назву стрибка. „Будь-яке народження і будь-яка смерть є перерив даної поступовості і перехід від однієї форми буття до іншої”, - пише Гегель.

Розрізнять стрибки 2 видів:

-більш-менш швидкі;

-миттєві.

Тип стрибка залежить від природи предмету і умов його розвитку. Наприклад, розпад урану у природніх умовах – кілька млрд. років, а в результаті ланцюгової реакції цей процес здійснюється миттєво. Таким чином закон взаємного переходу кількісних і якісних змін, розкриваючи найбільш загальний механізм розвитку, сам розвиток предсталяє як перервно-неперервний процес.