Назвіть основні положення основних концепцій Кембріджської школи

У 90-х роках ХIХ ст. в Англії сформувалася так звана кембріджська економічна школа, засновником якої був Альфред Маршал (1842-1924).Ця школа за своїм впливом на економічну думку не поступалася австрійській і започаткувала так званий неокласичний напрям. Навукові заслуги Маршала в царині єкономіки на Заході іноді навіть порівнювали з відкриттями Коперника в астрономії.

Серед економістів йшли дискусії навколо того, що є джерелом вартості – затрати праці, корисність, виробничі фактори? Маршал перевів спори в іншу плошину, прийшовши до висновку, що не треба шукати джерело цінності, а досліджувати фактори, які визначають ціни, їх рівень, динаміку.

Економічні закони – це не точні закони механіки, їх можна скоріш порівняти із законами приливів і відпливів.Закони економіки дуже специфічні, що ускладнює пошук істини, потребує використання відповідних методів.

У відповідності до методу Маршала, спочатку, потрібно виділити головні причини і виключити вплив інших факторів.

На другому етапі залучуються і досліджуються нові фактори.Скажімо, враховуються попит і пропозиція по різним категоріям товарів.Розглядаються сили, які впливають на рух попиту і цін.Наприклад, вивчаються коливання цін на рибу під впливом конюктури, погодних умов.

Метод Маршала – метод частинної рівноваги.Він розуміє відому уиовність і обмеженість прибутку, який передбачає абстрагування факторів, які у данний час не грають визначеної ролі.

Негативний нахил кривої попиту. В основі попиту лежить корисність.Маршал писав про закон спадаючої корисності як про звичайну властивість людської натури.

Збільшення кількості блага знижує корисність його граничної одиниці.Крива попиту, як правило, повинна мати негативний нахил.

22. Назвіть основні положення теорії трансформації капіталізму та «індустріального суспільства»

У другій половині ХХ століття великого поширення набрали так звані теорії «трансформації» (перетворення) капіталізму. еорія «народного капіталізму» виникла у 50-х рр. у США. З її обґрунтуванням виступили такі економісти і соціологи, як А. Берлі, М. Надлер, С. Чейз, Дж. М. Кларк, М. Сальвадорі та інші. Найбільше прихильників вона здобула в Європі, особливо у ФРН, Австрії, Англії, Італії.Теорія «народного капіталізму» складається з трьох частин: 1) теорії «демократизації капіталу», або «дифузії власності»; 2) теорії «управлінської менеджерської революції»; 3) теорії «революції в доходах».

Теорія «дифузії власності». Центральне місце в теорії «народного капіталізму» належить положенню про «дифузію власності», або «демократизацію капіталу». З розвитком капіталізму поступово змінюється структура капіталістичної власності. Якщо капіталізму доби вільної конкуренції була притаманна індивідуальна приват- на власність, то сучасному капіталізмові властива різноманітність форм власності: індивідуальна, акціонерна, монополістична, дер- жавна. Провідною формою підприємств, а отже і форм власності, є акціонерна.

Теорія «управлінської революції» — є складовою теорії «народного капіталізму». Її прихильники стверджують, нібито з розвитком акціонерних товариств влада капіталістів-власників слабшає або і зовсім зникає і замінюється владою найманих управлінців — менеджерів. Прихильники цієї теорії дипломатично ухиляються від відповіді на те, які саме власники акцій не мають ефективної влади в корпораціях: дрібні чи великі. Оскільки в корпораціях діє основний принцип «одна акція — один голос», то саме великі акціонери мають можливість утримувати в своїх руках усю повноту влади, на свій розсуд розпоряджатися капіталом корпорації і висувати до складу її керуючих тих людей, які охоронятимуть їхні інтереси.