Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Гідравлічна ув’язка опалювальних приладів у приладовій ділянці головного циркуляційного кільця
|
|
| Номер розрахункової ділянки | Теплове навантаження ділянки | Витрата води на ділянці | Довжина ділянки | Діаметр трубопроводу | Приведений коефіцієнт тертя | Питома витрата води | Питомий динамічний тиск | Швидкість теплоносія н411744а ділянці | Сума коефіцієнтів місцевих опорів | Приведений коефіцієнт місцевих опорів | Характеристика опору ділянки | Втрати тиску у місцевих опорах | Втрати тиску на ділянці |
| № діл. | Qділ, Вт | G, кг/год | l, м | dу, мм | λ /d, м-1 | G/v, (кг/год)/ (м/с) | A*10-4, Па/(кг/год)2 | V, м/с | Σ ξ | ξ пр | S, Па/(кг/год)2 | Σ Z, Па | Δ Pділ, Па |
| 5(3)1-5(3)2 | 4830 | 208 | 7, 4 | 1, 53 | 538, 8 | 0, 0016753 | 0, 385 | 12, 4 | 0, 020704 | 893 | |||
| 5(3)2-5(3)3 | 2180 | 94 | 2, 4 | 1, 53 | 538, 8 | 0, 0016753 | 0, 174 | 4, 68 | 0, 007847 | 69 | |||
| 5(3)3-оп1260 | 1260 | 54 | 1, 53 | 538, 8 | 0, 0016753 | 0, 101 | 4, 07 | 0, 006818 | 20 | ||||
| оп1260-5(3)3" | 1260 | 54 | 7, 1 | 1, 53 | 538, 8 | 0, 0016753 | 0, 101 | 11, 9 | 0, 019932 | 59 |
| Поверх-квартира-оп.прилад | Розрахункові величини | Δ Ро.п., Па | Невязка, % | |||
| Qо.п., Вт | Gо.п., кг/год | Δ Рпотр.о.п., Па | Ступінь попереднього налаштування Herz-2000 | |||
| 5(3)2940 | 126, 42 | 0, 00 | ||||
| 5(3)2650 | 113, 95 | 0, 43 | ||||
| 5(3)920 | 39, 56 | 3, 69 | ||||
| 5(3)1260 | 54, 18 | 19, 42 |
В колонці 15 поступово визначаються сумарні втрати тиску на ділянках головного циркуляційного кільця системи водяного опалення по мірі збільшення їх кількості при віддалені від джерела теплової енергії (ІТП – індивідуального теплового пункту) до опалювального приладу останнього поверху з найбільшим тепловим навантаженням. Сума гідравлічних опорів на ділянках, що складають головне циркуляційне кільце, є не що інше як гідравлічний опір системи опалення. У наведеному прикладі він складає 29866 Па (табл.6.2).
В таблиці 6.3 наведено продовження гідравлічного розрахунку головного циркуляційного кільця, а саме основної приладової вітки (рис. 5.3), яка в порівнянні із сусідніми, має найбільш тепло-навантажені ділянки трубопроводів та опалювальний прилад з максимальною тепловою потужністю на останньому поверсі будівлі. В наведеному прикладі це опалювальний прилад в приміщенні 503 з потрібною (згідно теплового балансу) тепловою потужністю 2940 Вт.
Відомо [2], що для забезпечення гідравлічної сталості роботи системи опалення доцільно, щоб втрати тиску у приладових ділянках (стояках) складала не менше 50-70% від гідравлічного опору головного циркуляційного кільця. Тоді мінімальні втрати тиску у приладових ділянках останнього поверху повинні бути не менше втрат тиску у магістральній частині головного циркуляційного кільця (головного стояка):
| 16446 Па |
В наведеному прикладі втрати тиску у розрахунковій приладовій ділянці головного циркуляційного кільця складають 20484 Па. Забезпечення втрат тиску у приладових ділянках досягається за рахунок попереднього налаштування радіаторних термостатичних клапанів (РТК) та гідравлічної балансувальної арматури (ручними балансувальними вентилями, регулятором перепаду тиску). На цьому етапі гідравлічного розрахунку слід підібрати такі рівні попереднього налаштування РТК при яких авторитет клапану по відношенню до опору регулюємої приладової ділянки буде становити не менше 20%. Це забезпечить ефективне регулювання РТК теплової потужності опалювального приладу. В наведеному прикладі втрати тиску в РТК опалювального приладу з максимальним навантаженням приміщення 503 повинні перевищувати:
| 0, 2 × 16446 = 3289 Па |
Підібраний РТК в комплекті Герц 2000 dу =15 мм, має попередній рівень налаштування 9 при якому втрати тиску сягають 4250 Па при розрахунковій витраті теплоносія 126 кг/год (за паспортною діаграмою, Додаток Г).
Встановлення автоматичних регуляторів перепаду тиску на весь поверх (перед поверховими розподільчими колекторами) або на приладовій квартирній ділянці дозволяє зменшити розміри і відповідно втрати тиску у регулюємій ділянці, яка зменшується за розмірами від всього головного циркуляційного кільця (при відсутності регуляторів перепаду тиску) до розмірів квартирного стояка. Це призводить до збільшення зовнішнього авторитету клапану і значного покращення регулювання теплового потоку опалювального приладу. У наведеному прикладі, враховуючи невелику сумарну кількість опалювальних приладів на кожному поверсі (9 шт.), регулятори перепаду тиску влаштовані перед розподільчими колекторами (гребінками) і забезпечують незалежність гідравлічного режиму поквартирних приладових ділянок кожного поверху від будь яких змін гідравлічного режиму в системі опалення. При цьому приладові ділянки в межах одного поверху є гідравлічно залежними між собою. Визначення ступеня попереднього налаштування автоматичного регулятора перепаду тиску виконується по паспортній діаграмі (Додаток Д) за умови, що втрати тиску в регуляторі повинні наближатись до втрат тиску на ділянці, що регулюється. У наведеному прикладі прийнятий до установки регулятор перепаду тиску Герц 4002 43 діаметром dу =20мм із ступеню попереднього налаштування 2 та гідравлічним опором 8500 Па.
При загальній кількості опалювальних приладів в межах одного поверху більше 10 шт., виникає необхідність влаштування регуляторів перепаду тисків на приладовій вітці кожної квартири, що робить їх гідравлічно незалежними між собою та від всієї системи в цілому, але збільшує вартість системи.
В таблиці 6.4 наведені результати гідравлічної ув’язки опалювальних приладів у приладовій ділянці через яку проходить головне циркуляційне кільце, опис якої наведений в п.5.
Рекомендована література
1. ДБН В.2.5-67: 2014. Опалення, вентиляція та кондиціонування./ Мінрегіонбуд та ЖКГ України.- К.: ДП „Укрархбудінформ” Мінбуду України, 2013.- 141 с.
2. Богословский В.Н., Сканави А.Н. Отопление: Учеб.для вузов.-М.: Стройиздат, 1991.-735с.
3. Любарець О.П., Зайцев О.М., Любарець В.О. Проектування систем водяного опалення. Посібник для проектувальників, інженерів і студентів технічних ВНЗ. – Відень-Київ-Сімферополь: Bello-print (Болгария), 2010, 200 с. іл.
4. Пырков В.В. Гидравлическое регулирование систем отопления и охлаждения. Теория и практика.- К.: ДП «Такі справи», 2010.-304с.
|
|