Методи тепличного опалювання. Типи обігріву.

Існує декілька найбільш популярних методів тепличного опалювання. Проте всі ці способи можна розділити на природний обігрів(сонячний), біологічний (отримання тепла за допомогою мікроорганізмів) і технічні методи опалювання (електричне, повітря, газове і водяне).

Сонячний обігрів. Це найбільш дешевий і найпоширеніший спосіб, який використовують при вирощуванні ранніх квітів. Нічний час доби і похмурі дні є основними недоліками такого «опалювання». У таких умовах можливе значне зниження температури, що негативно позначається на стані рослин.

Біологічний обігрів. У основі цього виду опалювання лежить процес виділення тепла при розкладанні органічних речовин в результаті життєдіяльності мікроорганізмів. Причому тепла цього повністю вистачає на вегетаційний період. Повітря в теплиці додатково збагачується необхідним для рослин вуглекислим газом. Разом з цим відбувається випаровування, що сприяє зволоженню ґрунту і скороченню поливів.

Як біопаливо використовують гній, міське сміття (очищений від каменів, скла, металу), відходи бавовняного виробництва, обробки льону (льняна костриці), шкіряної промисловості (одубина), суконних фабрик (шерстяний очіс), прядивного, пивоварного, борошномельного і інших виробництв, листя, торф, тирсу.

Кращий вид біопалива – кінський гній: він поволі розігрівається і рівно горить – протягом 50 – 60 днів (температура біля 70^°С). Гній інших тварин забезпечує нижчу температуру (45°С) і горить коротший період (35 – 40 днів).

Гній (20 – 50%) додають при використанні як біопаливо інших матеріалів. Горіння кінського гною можна регулювати: при додаванні до нього тирси або стружок температура горіння підвищиться, проте період горіння зменшується, а при додаванні торфу, навпаки, температура декілька знижується, але біопаливо горить довше.

Парники набивають біопаливом за п’ять-вісім днів до початку їх використання, тобто до насипання в них ґрунту. У парник насипають розігріте біопаливо.

Розігрівають його за півтора-дві тижні до набивання ранніх і за тиждень – середніх парників. Для пізніх парників біопаливо встигає розігрітися саме.

Типи технічного обігріву:

Електричне опалювання. Ця система представлена сукупністю нагрівальних проводів, необхідних для обігріву ґрунту, і електрокалориферів, призначених для нагріву повітряного простору усередині теплиці. Для маленьких, добре ізольованих теплиць, опалювальних час від часу або тільки для підтримки позитивної температури, це є найефективнішим рішенням. Для цього не потрібно додатково встановлювати звичайну " повітродувку", а буде цілком достатньо спеціального вентилятора для теплиць, безпечного і добре розподіляючого тепло. Спеціальні опалювальні системи дозволяють подавати тепло різними дозами. Спочатку можна задати мінімальний режим обігріву і лише переконавшись в тому, що тепло недостатньо, відкрити інші вентилі.

Повітряне опалювання. Даний вид обігріву здійснюється за допомогою прикріплених до будівельних конструкцій або фундаментних підстав отоплювально-вентиляційних приладів. Для того, щоб уникнути підсихання рослин, роздача повітря здійснюється зосередженим потоком у верхню зону приміщення.

Газове опалювання. При використанні цього способу обігріву рівномірно за всією площею теплиці встановлюють газові калорифери, а спалювання газу в інфрачервоних і інжекційних пальниках відбувається безпосередньо в теплицях.

Водяне опалювання. Водяне опалювання є системою сталевих труб повітряного і ґрунтового обігріву, яка вимагає регулярного спостереження і догляду впродовж всього періоду функціонування. При монтажі цієї конструкції краще звертатися до фахівців. Після установки система опалювання заповнюється водою. В процесі її експлуатації проводиться якісне центральне регулювання, при якому залежно від зовнішніх температурних умов змінюється температура води, що поступає в систему з казана.

Кращі результати, як правило, дають комбіновані системи опалювання теплиць, що є різними варіантами сумісного використання перерахованих вище способів обігріву.

Система інфрачервоного опалювання. Основна перевага даної системи є те, що вона сама по собі вже є природним джерелом тепла, як наприклад сонце. Адже саме сонячні інфрачервоні промені і є тим теплом, яке сонце передає від себе нам, також і інфрачервоні обігрівачі передають витікаючу від них теплову енергію не повітрю (на нагрів повітря йде не більше 15% енергії), а предметам, наприклад, ґрунт, рослини, теплиця, а точніше її стіни.

Вже не один рік в європейських країнах застосовуються різні інфрачервоні обігрівачі, які не витрачають енергію на нагрівання повітря, а за допомогою інфрачервоних хвиль певної довжини нагрівають предмети, рослини. Опосередковано через предмети нагрівається повітря, але при цьому не висушується, і кисень не перегоряє. До того ж можна досягти локального нагріву певної зони в приміщенні, направивши туди випромінювання інфрачервоного обігрівача. Тепличним рослинам інфрачервоні обігрівачі забезпечують найбільш природний мікроклімат. Використання інфрачервоних обігрівачів в теплицях забезпечує насамперед прогрівання ґрунтів, що важливо для посилення росту і розвитку кореневої системи. Крім того, з поверхні рослин віддаляється зайва волога, яка є причиною багатьох захворювань. Це основні чинники, які дають позитивний ефект в рослинництві.