Сучасні підходи до формування декоративного саду:види крони та основні принципи їх формування

Основними завданнями формування крон молодих дерев є:

- забезпечення швидкого вступу дерев у плодоношення, високого врожаю і якості плодів;

- створення міцного скелета крони, здатного витримувати навантаження врожаєм;

- формування крон невеликого об’єму, зручних для догляду та збирання врожаю;

- створення конструкцій і форм крон, які б забезпечували оптимальну освітленість.

В залежності від способу формування плодових дерев відомі дві групи крон - природні і штучні.

Природні (вільно зростаючі) форми крони формують скелет дерева з декількома порядками гілок. При такому типі плодове дерево зберігає природну крону, характерну для породи і сорту. Кількість і розміщення скелетних і напівскелетних гілок в кроні регулюється згідно з поставленою метою. До цієї групи крон належать об'ємні крони: ярусна, поліпшена ярусна, пірамідальна, лідерна, змінно-лідерна, чашовидна, поліпшена чашовидна, канало-віялова та ін.

По висоті штамба форми поділяють на штамбові (від 50 см і вище) і кущуваті (до 50 см). Серед перших виділяють низькоштамбові з висотою штамба 50-70 см, напівштамбові - 80-120 см, високоштамбові - 150-200 см. При правильному формуванні крони при будь-якій з названих форм скелетні і напівскелетні гілки необхідно спрямовувати так, щоб вони добре освітлювалася і провітрювалася, центральний провідник і стовбур мали добру механічну міцність і достатню кількість обростаючої деревини для забезпечення високих урожаїв.

Для окремих порід підбирають відповідні типи крон. Так, для груш найбільш придатною є покращена ярусна і пірамідальна, а для персика - кущова і чашовидна.

Штучні форми крони. У дерев не зберігають природну форму крони, характерну для рослини, її формують штучно. У групу рослин із штучними формами входять дерева декоративної культури, сланкі і з комбінованою кроною (стланцево-кущуваті).

Штучні форми крон застосовують в декоративному садівництві, яке внаслідок раціона-льного використання площі і рослин називають інтенсивним. Крони дерев завжди повинні відповідати біології рослини і сприяти механізації при проведенні обприскувань, обробітку ґрунту та інших роботах.

Плодові дерева зі штучним формуванням крони раніше вступають в період плодоношення і формують плоди кращої якості, ніж з природними кронами.

Найбільш придатними для декоративного садівництва є слаборослі сорти яблунь і груш, щеплені на карликовх та напівкарликових підщепах, але в період плодоношення вима-гають посиленої обрізки для систематичного оновлення обростаючих гілок.

В залежності від способу формування штучні форми бувають плоскими і об'ємними.

У плоских форм скелетні гілки дерев розміщуються у вертикальній площині, в міжряддя гілки не спрямовуються. Такий спосіб розміщення гілок створює кращі умови повітряно-світлового режиму листя і плодів, ніж в об'ємних кронах, що позитивно впливає на плодоношення і життєдіяльність рослин, полегшує проведення обробітку ґрунту, обприскування проти шкідників і хвороб, збирання врожаю і т. д.

Плоскі форми піділяють на кордони і пальмети.

До штучних об'ємних крон відносяться пірамідальна крона, веретеноподібнний кущ (шпі- ндельбуш), грусбек та ін.

Для виведення об'ємних штучних крон придатні дерева яблунь і груш, щеплені на слабо-рослих підщепах. Для яблунь такими підщепами є дусени 2, 3, 4 і парадизка 9, для груш - айва (Анжерска, прованського та ін.)

Із штучних форм в декоративних садах застосовують: косу (італійську) пальмету, вертикальний кущ (шпіндельбуш), грусбек та ін.

У декоративному садівництві відома велика різноманітність форм, які можна вдосконалювати залежно від місця посадки рослин. Форма плодових дерев повинна відповідати двом важливим вимогам: на формування і догляд за нею затрачати якомога менше часу і вона повинна на даній площі мати більшу кількість плодових гілок.

Існуючі форми класифікують у такі групи: кордони, пальмети, вазоподібні або порож-нисті форми і піраміди.

Кордони - форми, що мають тільки одну або дві скелетні гілки, покриті по всій довжині плодовими гілочками. Залежно від кількості і розміщення гілок розрізняють прості і складні кордони. До простих належать вертикальний, похилий і косий, горизонтальний од-ноплечий і косий кордони, до складних - U і V подібний, сітчастий і горизонтальний дво- і трехплечий.

Прості кордони формуються з одного центрального стовбура, який має вертикальне, похиле або горизонтальне положення. Вони характеризуються відсутністю скелетних гілок, оскільки плодоносні пагони знаходяться на стовбурі.

Найбільш придатними для простих форм кордону є сорти, які слабо розвиваються на карликових підщепах, з метою обмеження їх схильності до розвитку сильних вегетативних пагонів. У вигляді простих кордонів вирощують яблуні, щеплені на парадизці 9, груші - на айві.

При формуванні простих кордонів застосовують способи, що обмежують ріст бічних пагонів у довжину і товщину та сприяють розвитку плодових бруньок. У перший період росту видаляють непотрібні бічні пагони шляхом засліплення бруньок або шляхом вирізання новоутворених пагонів. Зимова обрізка на три бруньки сприяє збереженню необхідної довжини пагонів.

Літню обрізку (пінцировку, прищипування) проводять 3-5 разів протягом вегетаційного періоду. При досягненні молодих бічних пагонів 15-20 см їх прищипують над третім листком, не рахуючи тих листів, які розташовані в основі пагона і не мають явно виражених бруньок, по відростанню пагонів прищипування повторюють на три добре розвинених вічка і так повторюють кілька разів протягом літа. При відсутності регулярної річної обрізки дерева можуть втратити задану їм форму.

Складні кордони формують з будь-якого простого кордону і не менше ніж з двох основних гілок, що ростуть з одного місця на короткому штамбі. Основним при цьому є поділ стовбура у вигляді букви Т на дві однакові гілки. Для цього саджанець після посадки зрізають на 5 см вище місця, де бажаємо формувати форму Т

Пальмети - це форми, у яких основні гілки формують в одній площині і відходять вони від центрального стовбура під прямим кутом або під кутом 45 °. Пальмети бувають прості - U-подібної форми, які нагадують подвійний вертикальний кордон, і подвійний (U-подібної форми; складні - канделяброві одно-, двох-, трьох-, четирьохпагонні Верьє, а також косі або похилі. Правильні з горизонтальними гілками, з похилими гілками, пальмети іпсилон і Нью Таймс.

До класичних правильних пальмет відносяться, крім пальмет з горизонтальними і похилими гілками, пальмети Крссоне, канделяброві, Верьє.

До неправильних пальмет належать італійська коса, веєроподібна, монтрейська, пальмети Лепажа і Буше-Томаса.

Застосовувані в декоративному садівництві пальмети називають класичними у зв'язку з тим, що скелетні гілки їх мають строго певні відстані, їх крона - симетричної форми.

Пальмети придатні для прикраси фірмових присадибних та аматорських садів, їх широко використовують у декоративному оформленні, озелененні (стін будинків). Вони вимагають будівництва шпалер із стовпів і дроту і систематичної обрізки. Для створення пальмет підбирають слабо- і середньорослі сорти. Чим інтенсивніший ріст дерева, тим більша кількість гілок формує пальмету і тим менше таких дерев висаджують на одиницю площі. Скелетні гілки пальмети формують на однаковій відстані один від одного. Ряди пальмет на рівній ділянці орієнтують з півночі на південь, на пологому схилі - по горизонталях, паралельно схилу.

У формі пальмет в основному культивують яблуні та груші, щеплені на карликовій підщепі, у меншій мірі - абрикоси, персики, сливи.