Пубертатні маткові кровотечі

Пубертатні маткові кровотечі, ювенільні (віргінальні) маткові кровотечі - це дисфункціональні маткові кровотечі у періоді статевого дозрівання (з менархе до 18-річного віку).

Причиною виникнення пубертатних кровотеч є порушення гормонального гомеостазу дівчини при відсутності органічних порушень статевої сфери (пухлини, аномалії розвитку, порушення згортання крові, тромбоцитопенія, тощо).

Основні симптоми пубертатних маткових кровотеч:

- тривалі (більш ніж 7-8 діб) кров'янисті виділення з статевих шляхів;

- кровотечі, інтервал між якими менший 21 дня;

- крововтрата більш ніж 100-120 мл на добу.

Тяжкість захворювання визначається:

- характером крововтрати (інтенсивність, тривалість її);

- ступенем вторинної постгеморагічної анемії (легка, середня, тяжка).

Фактори, які можуть сприяти виникненню пубертатних маткових кровотеч:

- несприятливий перебіг антенатального періоду;

- гострі та хронічні інфекційні захворювання;

- хронічні соматичні захворювання;

- гострі та хронічні форми стресу;

- патологічні стани ендокринних залоз (щитовидна залоза, наднирники, гіпоталамічний синдром).

Принципи обстеження співпадають з іншими матковими кровотечами. Особливості: гінекологічний огляд (проводиться у присутності матері хворої дівчини чи близьких родичів) включає:

- огляд зовнішніх статевих органів (ступень розвитку, наявність аномалій розвитку, характер кровотечі);

- ректоабдомінальне обстеження - для оцінки стану внутрішніх статевих органів;

- огляд за допомогою гінекологічних дзеркал та бімануальне обстеження у сексуально-активних дівчат.

Лікування пубертатних маткових кровотеч складається з двох етапів:

I етап:

- власне гемостаз (проводиться у відділеннях дитячої гінекології або гінекологічних відділеннях).

II етап:

- профілактика рецидивів захворювання (проводиться амбулаторно).

Гемостаз здійснюється наступними засобами:

На першому місці – симптоматична терапія – утеротоніки (оксітоцин) кровозупинні засоби (препарати транексамової кислоті, етамзилат натрію, вікасол), препарати, які зміцнюють судинну стінку (аскорутин).

Гормональний гемостаз (здійснюють при неефективності симптоматичної терапії за умов згоди батьків дівчини): перевагу надають гестагенному гемостазу або естроген-гестагенним препаратам (для більш швидкої зупинки кровотечі).

Показання до гормонального гемостазу:

- тривала та рясна кровотеча з наявністю вторинної анемії;

- відсутність ефекту від симптоматичної терапії при помірній та тривалій кровотечі;

- тривалі кровотечі та наявність гіперплазії ендометрія (М-ехо більше 10 мм).

Хірургічне лікування

Лікувальне-діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки проводиться за наступними показниками:

- профузна маткова кровотеча, яка загрожує життю пацієнтки;

- виражена вторинна анемія (Hb 70 г/л та нижче, гематокрит нижче 25, 0%);

- підозра на патологічні зміни структури ендометрія (поліп ендометрія за даними УЗД малого тазу).

II етап - профілактика рецидивів захворювання

Обов'язковим етапом лікування ПМК є формування менструального циклу:

- ліквідація етіологічних чинників, що сприяють виникненню пубертатних маткових кровотеч;

- нормалізація менструальної функції дівчини забезпечується призначенням медикаментозних засобів (циклічна вітамінотерапія – фолієва кислота, вітамін Є, гомеопатичні засоби, при необхідності – застосування гормональних препаратів – моно фазних низько дозованих КОК або гестагенів);

- дотримання режиму повноцінного харчування, загальнооздоровчі засоби;

- при наявності вторинної анемії призначення залізовмісних засобів.

Альгодисменорея (альгоменорея, дисменорея)

- Це порушення менструального циклу, основним клінічним проявом якого є больовий синдром під час менструації, що виникає в перший день чи за кілька днів до неї і триває протягом всієї менструації і навіть після неї.

Захворювання відноситься до найбільш поширеної патології у гінекологічній практиці і зустрічається у 30-52% жінок віком 14-42 років. У більшості хворих на цей синдром біль настільки виражений, що жінки втрачають працездатність на період менструації. Щомісячний біль, чекання відбивається на загальному самопочутті, емоційному, психічному стані жінки, порушують сімейні стосунки – тому альгодисменорею розглядають не тільки як медичну, но і як соціальну проблему.

Первинна альгоменорея обумовлена порушеннями на різних рівнях нейрогуморальної регуляції: функціональна, ессенціальна, ідіопатична.

Вторинна обумовленапатологічними процесами в області малого таза: вроджена (аномалії розвитку внутрішніх статевих органів); набута (запальні процеси, ендометріоз, спайкова хвороба, пухлини матки і яєчників).