Типы рыночных структур.

Ринок має складну структуру, яка включає різні види ринків. Види ринків класифікують за такими критеріями:

- економічне призначення об’єктів ринкових відносин;

- ступінь зрілості ринкових відносин;

- умови, в яких діють економічні суб’єкти;

- відповідність певних ринків чинному законодавству;

- територіальна ознака;

- спосіб формування.

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин виділяють такі види ринків:

-Ринок предметів споживання і послуг.

-Ринок засобів виробництва.

-Ринок нерухомості

-Ринок науково-технічних розробок та інформації включає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформативні системи

-Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок) — це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів. цей ринок включає: кредитний ринок, ринок цінних паперів.

-Валютний ринок. Його функціонування зумовлено розвитком зовнішньоекономічних відносин між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.

-Ринок праці (робочої сили).

За ступенем розвитку ринкових відносин розрізняють такі види ринків:

-Розвинений ринок.

Ціна на такому ринку формується під впливом попиту і пропозиції. Поряд з цим держава здійснює контроль за деякими цінами, встановлює мінімальну заробітну плату, а отже, є регулятором ринкових відносин. Характерними рисами розвиненого ринку є наявність різноманітних бірж, банків, страхових компаній, аудиторських і брокерських фірм та інших інституцій ринкової інфраструктури.

-Ринок, що формується.

Це ринок, що перебуває у стадії становлення. Для нього характерні наявність елементів неринкових відносин (натуральний обмін, надмірне втручання держави у господарське життя), відсутність розвиненої адекватної ринку правової бази, антиринкова психологія багатьох верств населення.

За умовами, в яких діють економічні суб’єкти виділяють такі види ринків:

-Ринок вільної конкуренції. Такий ринок представлений великою кількістю продавців та покупців, які не можуть диктувати ціни і діють в рівних умовах. Доступ на такий ринок відкритий для усіх бажаючих.

-Ринок недосконалої конкуренції. Такий ринок характеризується досить великою кількістю продавців, продукція яких має відмінності. Завдяки диференціації продукції, продавці мають певну владу над ціною і можуть диктувати свої умови покупцям. Але завжди існує загроза втрати споживача. Тому на цьому ринку зберігається конкурентна боротьба.

-Монополізований ринок. Такий ринок характеризується пануванням одного або кількох продавців, які можуть диктувати ціни та умови продажу товарів не боячись втратити своїх покупців.

-Регульований ринок. Це ринок, на якому держава законодавчо обмежує економічну свободу економічних суб’єктів з метою захисту конкуренції, стабілізації соціально-економічного становища, досягнення інших політичних цілей.

За відповідністю до чинного законодавства виділяють:

- легальний (офіційний). Це ринок дозволений законом. Суб’єкти такого ринку діють в межах законодавства і сплачують поадтки;

- нелегальний (тіньовий) ринок. Тіньовий ринок є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану господарську діяльність.

За територіальною ознакою виділяють:

- місцевий ринок. Це ринок, розташований у певному місці (на певній території), де здійснюється купівля-продаж різноманітних товарів і послуг;

- регіональний. Це ринок певного регіону, який поєднує ринки кількох населених пунктів, районів, областей;

- національний (внутрішній). Це ринок конкретної країни, який інтегрує у собі усі ринки. Акти купівлі-продажу на внутрішньому ринку здійснюються у націо-нальній валюті;

- світовий ринок. Це сукупність національних ринків, пов’язаних між собою стійкими товарно-грошовими відносинами. Він ґрунтується на міжнародному поділі праці.

За способом формування виділяють:

- організований ринок;

- стихійний ринок.