День науки

З 2003 року в рамках “Дня науки” проводяться предметні олімпіади колегіуму, в яких беруть участь учні 5-11 класів. Обов’язковою є участь у не менш ніж двох олімпіадах. Учні також беруть участь у спортивних змаганнях, конкурсі малюнків, слухають лекції у бібліотеці, дивляться хімічні досліди, переглядають науково-популярні відеопрограми. Підсумки олімпіад оголошуються того ж дня. Переможці та призери отримують дипломи. Організацією Днів науки займаються методичні об’єднання вчителів, предметні кафедри, колегіанти 10-11 класів. З 2005 року поряд з учнями та колегіантами Новоград-Волинського колегіуму участь в предметних олімпіадах беруть також гімназисти Стрийської гімназії імені Митрополита Андрея Шептицького (Львівська область), з 2007 року - Житомирського міського колегіуму.

▲ КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ ПРЕДМЕТНИХ ОЛІМПІАД КОЛЕГІУМУ

◘ ІНТЕРВ’Ю З Е.ЗІННУРОВИМ, ЗАСТУПНИКОМ ДИРЕКТОРА (2009 РІК)

- Доброго дня, Едуарде Ільгамовичу! Можна взяти у вас інтерв’ю? Мені б хотілося, щоб Ви розповіли про започаткування, напевно, однієї з найулюбленіших для учнів традицій - Дня Науки. Скажіть будь-ласка, хто став ініціатором створення традиції проведення щорічного Дня Науки?

- Доброго дня. Ініціатором цього заходу був я.

- Що вас до цього спонукало?

- Оскільки школа набула нового статусу - колегіуму, то потрібно було чимось відрізнятись від звичайних шкіл. Крім залікових книжок, наукових робіт, спецкурсів і т.д., потрібно було проведення шкільних олімпіад, бо раніше вони проводились, але не з усіх предметів.

- Коли було започатковано День Науки в колегіумі?

- Перші колегіумні класи прийшли в 2003 році, того ж року був перший День науки. Для проведення олімпіад обрали останній день перед осінніми канікулами, тому що з точки зору уроків, то нового нічого не вивчалось, отже, це був найоптимальніший варіант.

- Отже, в цьому навчальному році - ювілейний День науки, оскільки його проводили вп’яте!!! А взагалі, як пройшов дебютний День науки і як його сприйняли учні, вчителі?

- В принципі, сприйняли непогано. З точки зору організації, то було все добре. Взагалі перші три Дня науки були організовані досить добре, і в процесі організації брали участь учні: було створені спеціальні оргкомітети (наприклад, одного року оргкомітет очолював Вадим Литвин, Андрій Маланяк, потім Юля Даниленко та інші).

- Тобто, можна сказати, що учні колегіумних класів не лише брали участь в олімпіадах, а й вчилися організовувати заходи?

- Так, так. Набували навичок організаторських здібностей саме у таких заходах. Взагалі, за моїми задумками, організацією Днів науки мало займатися Наукове товариство. Коли воно працювало першого року на чолі з Артемом Колосюком, а наступного на чолі з Юлею Даниленко, тоді дійсно було все, як по маслу, бо всім займалася десятка активних та ініціативних учнів. Як сам пам’ятаю, вони за три дні розподіляли хто і що буде робити, всю інформацію розносили по класах та об’єднаннях вчителів, підбивали підсумки, сортували дипломи, готували прес-релізи, організовували чергування на поверхах і т.д. Нажаль, Товариства. як такого, нині немає, тому організацією займаються бажаючі.

- Зрозуміло. А чи були введені якісь зміни після перших Днів Науки?

- Кожен рік там, де було видно неозброєним оком, що щось не виходить, то ясна річ, що вносилися зміни.

- А які саме вносилися зміни, нововведення?

- Це в основному були зміни щодо набору предметів на кожний блок олімпіад. Починаючи з третього Дня науки, воно все стабілізувалося.

- А за яким принципом були підібрані предмети?

- На кожен блок олімпіад береться по одному предмету природничого циклу, гуманітарного і математичного. Це для того, щоб учні мали більше можливостей відвідати декілька олімпіад. А десь з четвертого разу було введено додатковий тур, хоча це було трохи обтяжливо для вчителів, але все це зроблено для дітей, які мають бажання взяти участь у якомога більшій кількості олімпіад. Для таких учнів відведено 5-й урок, на якому вони мають можливість допрацювати ті предмети, на які вони не встигають.

- Не є таємницею, що ті учні, які не беруть участі в олімпіадах на якихось уроках (оскільки обов’язкове число олімпіад - з 2 предметів), займаються додатковими справами: беруть участь у спортивних змаганнях чи у конкурсі малюнків.

- Так, дійсно, метою є те, щоб всі були задіяні. Ось, наприклад, перші три роки від започаткування традиції Дня науки у нас непогано йшли для 5-6 класів демонстрації хімічних дослідів, а потім у зв’язку з браком реактивів це, на жаль, припинилося. Також учні були задіяні у бібліотеці, відео класі, де переглядали фільми на наукову тематику чи слухали лекцій, і плюс комп’ютерні ігри. Щодо змін, то коли ще існували секції наукового товариства, то представники кожної з них готували приміщення, прикрашали його, малювали емблему своєї секції, писали списки. Тоді дійсно відчувався рівень.

- А що є найскладнішим при організації цього заходу?

- Для мене це останні хвилини, коли надходить результат і потрібно встигнути розсортувати та порахувати дипломи. Взагалі, найкращий варіант, це коли кожна кафедра підбиває підсумки з кожного предмету, заповнює дипломи, після чого відбувається їхнє урочисте вручення. Тут присутній елемент актуальності, тобто пройшов День науки і велика кількість дітей чекає на підсумки.

- Думаю, що варто відмітити те, що традицію Дня науки із захопленням сприймають гості - учні зі Стрийської гімназії, які щорічно до нас приїжджають. А з чого це почалось?

- Це почалось з того, що не вистачало цікавих заходів академічного плану окрім екскурсії по місту, дискусій, спільних уроків. Прижилася також традиція брати участь у грі “Зірка колегіуму”, яка відбувається напередодні. Тут є присутнім змагальницький дух, і наші колегіанти можуть порівняти рівні двох шкіл. Також ми запрошуємо учнів із Житомирського колегіуму, які теж з великим бажанням беруть участь в предметних олімпіадах.

- Це дійсно корисно і цікаво проводити Дні науки спільно з представниками інших навчальних закладів. Особисто мені було дуже цікаво позмагатися з декількох предметів із гімназистами.

- До речі, нашим досвідом скористалися деякі школи, зокрема, Баранівська гімназія, а також Новоград-Волинська гімназія імені Лесі Українки, але вони обрали день проведення цього заходу навесні.

- На Вашу думку, чи буде в майбутньому мати місце в колегіумному житті ця традиція, чи з таким же ентузіазмом учні братимуть активну участь в олімпіадах, різного роду заходах?

- Думаю, що День науки матиме місце в шкільному житті, але знову ж таки все залежатиме від учнів.

- Я зрозуміла Вашу думку. Дякую за цікаву бесіду!

Олександра Баб’яр, 11Б клас, 2009 рік

7. КОНФЕРЕНЦІЯ-ЗАХИСТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ КОЛЕГІАНТІВ 10-11 КЛАСІВ

Конференція-захист дослідницьких робіт та проектів колегіантів 10-11 класів вперше відбулася у п’ятницю, 21 січня 2005 року. Навчальні заняття у 10-11 класах цього дня не проводилися. Захист робіт та проектів проводився у секціях: математики та інформатики, громадських проектів, філології, природничих наук, іноземних мов, суспільних наук, психології. На захисті, крім колегіантів та членів журі, були присутні учні 9-х класів, учасники міського семінару вчителів географії (секція природничих наук), психологи міських шкіл (секція психології). Кількість колегіантів, які представили на захист у відповідних секціях свої роботи та проекти, становила 65 та п’ятеро колегіантів, що готували роботи на фінали МАН. Таким чином, участь в роботі конференції-захисту взяли 70 колегіантів. Оцінювання робіт проводилося напередодні, 15-20 січня, власне захисту – 21 січня. Оціночні листи з загальними підсумками керівники секцій представили також 21 січня. За підсумками конференції-захисту 28 січня було проведено загальні збори колегіантів. 21 колегіант отримав Дипломи І ступеня, 44 – Подяки. Всіх учасників конференції-захисту було відзначено подарунками за рахунок благодійного фонду підтримки колегіумної освіти.

Проведенню конференції передувала така робота:

- протягом першого тижня вересня колегіанти обрали предмет, з якого проводилися дослідження;

- протягом другого тижня було визначено теми робіт;

- 17 вересня проведено установчу конференцію колегіантів щодо проведення досліджень та написання робіт. Всіх колегіантів було забезпечено методичними рекомендаціями;

- протягом жовтня-грудня тривали консультації з науковими керівниками, проведення та опрацювання досліджень, оформлення робіт;

- 14 січня роботи були представлені науковим керівникам для ознайомлення та оцінювання.

У березні 2005 року було видано збірку з матеріалами конференції.

(З офіційного звіту “Організація та проведення конференції-захисту дослідницьких робіт та проектів колегіантів 10-11 класів”)

Це було схоже на перший екзамен. Такі ж хвилювання, такі ж очікування. Колегіанти так само вешталися біля кабінетів, зазубрюючи свою промову. І навіть у найвеселішого учня трусилися коліна. Це був все-таки не екзамен, це крутіше – ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ! Вперше в Колегіумі! Це було навіть серйозніше за державні іспити, адже „жертва” представляла свою роботу, виплакану, вироджену за чотири з половиною місяці (хоча більшість згадала про курсову лише за два тижні J) на суд не лише комісії з вчителів колегіуму і міста, а й цілій групі „кровожерливих” учнів-слухачів, які тільки й чекали часу, щоб закидати виступаючих своїми підступними питаннячками (не криюся: за мною теж такий грішок). До речі, серед таких „суддів” промайнули й дев’ятикласники. Їх не випадково запросили на захист, адже наступного року вони самі „страждатимуть” над курсовими, тоді подивимося на їхню сміливість Щодо виступів самих колегіантів, то хотілося б підкреслити, що написання курсової роботи – це не просто „здав і забув”. Це спроба самоствердитися, відкрити у собі нові здібності, заявити про себе. Думаю, виступаючі вже це зрозуміли. Плюс до всього: у колегіантів-конкурсантів з’явилося дуже приємне відчуття після захисту, схоже на те, яке народжується в нас після здачі екзаменів (знову до них повернулися). Ну як, може, варто спробувати ще раз? J До того ж, це не за дарма – за нагороду. Працю поважають і заохочують.

Діана Житня (уривок зі статті у*No Сomments* № 4-5 за 25 лютого 2005 р.)

▲ ПІДСУМКИ КОНФЕРЕНЦІЙ

І.КОНФЕРЕНЦІЯ-ЗАХИСТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ КОЛЕГІАНТІВ

10-11 КЛАСІВ 21 СІЧНЯ 2005 РОКУ. Дипломи I ступеня

ІІ.КОНФЕРЕНЦІЯ-ЗАХИСТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ КОЛЕГІАНТІВ

10-11 КЛАСІВ 20 СІЧНЯ 2006 РОКУ. Дипломи I ступеня

ІІІ.КОНФЕРЕНЦІЯ-ЗАХИСТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ КОЛЕГІАНТІВ

10-11 КЛАСІВ 26 СІЧНЯ 2007 РОКУ. Дипломи I ступеня

ІV.КОНФЕРЕНЦІЯ-ЗАХИСТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ КОЛЕГІАНТІВ

10-11 КЛАСІВ 25 СІЧНЯ 2008 РОКУ. Дипломи I ступеня

V.КОНФЕРЕНЦІЯ-ЗАХИСТ ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ ТА ПРОЕКТІВ КОЛЕГІАНТІВ

10-11 КЛАСІВ 23 СІЧНЯ 2009 РОКУ. Дипломи I ступеня

8. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА “ASTRUM COLLEGII”

У березні 2006 року започатковано інтелектуальну гру колегіумних класів “ASTRUM COLLEGII” (“ЗІРКА КОЛЕГІУМУ”). Спочатку відбувся відбірковий тур серед колегіантів 10-11 класів, далі – півфінал, у квітні – фінал. Першою “Зіркою” став колегіант 11 класу Маланяк Андрій. Як експеримент, відбірковий тур та півфінал було проведено серед учнів 9-х класів. У травні пройшла перша гра на виїзді: змагалися старшокласники Стрийської гімназії. Переможець – учень 11 класу Гаврилів Володимир. Всім учасникам півфіналів вручено посвідчення членів клубу інтелектуалів гри “Astrum Collegii”.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ГРУ УЧНІВ ТА КОЛЕГІАНТІВ НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОГО КОЛЕГІУМУ “ASTRUM COLLEGII” (“ЗІРКА КОЛЕГІУМУ”)

1. Інтелектуальна гра “ASTRUM COLLEGII” (“ЗІРКА КОЛЕГІУМУ”) проводиться один раз на семестр серед колеґіантів 10-11 класів. За наявності відповідних умов проведення Гри можливе також в інших паралелях класів.

2. Гра проводиться у три тури: перший (відбірковий), другий (півфінал), третій (фінал)

3. У відбірковому турі можуть взяти участь всі бажаючі. Завданням туру є вибір одного з трьох варіантів відповідей до 100 (50) запитань з різних галузей знань (предмети, що вивчаються в школі). Час виконання завдання 15 (8) хвилин (крім часу на пояснення способу виконання). Підсумки оголошуються наступного дня. До другого туру допускаються перші 15 (в окремих випадках 10) осіб, які набрали найбільшу кількість балів. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Відбірковий тур проводиться в комп’ютерній залі. За комп’ютером може працювати лише один учень. Знаходження інших осіб поблизу конкурсантів не допускається.

4. Другий тур відбувається в актовій залі колегіуму. Півфіналістам пропонується відповісти на питання з двох обраних галузей знань протягом однієї хвилини (двічі). Підсумки оголошуються після закінчення туру. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Відповіді проголошуються в усній формі. До третього туру (фіналу) проходять перші п’ять учнів, котрі набрали найбільшу кількість балів.

5. Третій тур (фінал) відбувається в актовій залі колегіуму. Фіналістам пропонується відповісти на 10 питань обраної заздалегідь спеціальної теми та 5 загальних питань. Кожна правильна відповідь на питання спеціальної теми оцінюється в 2 бали, на загальні питання – 1 бал за кожне. Відповіді проголошуються в усній формі. Переможцем є особа, котра набере найбільшу кількість балів.

6. Учасники ІІ та ІІІ турів стають членами клубу інтелектуалів гри “ASTRUM COLLEGII”, який є складовою частиною Наукового товариства учнів та колегіантів “ASTRA”.

7. Виходячи з потреб дане Положення може змінюватися рішенням Координаційної ради НТУК “ASTRA”.

9. КНИГА ПОШАНИ КОЛЕГІУМНИХ КЛАСІВ