Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Функції митної політики. Зовнішньоекономічна діяльність держави

завжди була пов’язана з митною діяльністю та митною політикою, оскільки причиною виникнення зовнішньоекономічної діяльності є наявність міждержавних економічних (торговельних) зв’язків як об’єкта державного впливу та контролю. Цей факт зумовлює переваження економічного характеру функцій митної політики.

На сьогодні можемо виділити три базові функції митної політики: фіскальну, регулятивну та захисну.

Зміст фіскальної функції митної політики полягає в наповненні державного бюджету за рахунок стягнення мита, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та з інших предметів при переміщенні через митний кордон. Від перекислених вище стягнень слід відрізняти такі митні платежі, як збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митний супровід тощо, які не виконують фіскальної функції, а є платою за послуги митниці.

Фіскальна функція митної політики є найдавнішою, оскільки історія подібного виду державної діяльності сягає ще стародавніх Єгипту та Вавилону.

Виконання фіскальної функції залишалося єдиним завданням митної діяльності для європейських держав приблизно до кінця 17 ст., логічним завершенням цього періоду в розвитку митної справи стало формування єдиної митної політики в рамках держави, скасування внутрішнього мита.

Регулятивна функція передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру з метою регулювання останніх в цілях забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників та створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики в сфері економіки, виконання міжнародно - правових зобов’язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мита та митних зборів, ліцензування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень.

Вперше подібні функції в митній сфері почала здійснювати Велика Британія, приблизно з середини 17 ст.

Третьою базовою функцією митної політики є захисна. Іноді цю функцію ще називають «правоохоронною», але вона, як функція державної політики, має дещо ширше значення. Ця функція насамперед спрямована на захист держави від зовнішніх загроз і в широкому розумінні включає: забезпечення національної безпеки держави, суспільного порядку, захист інтересів споживачів, підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів.

У деяких випадках охоронна функція митної політики отримувала пріоритетне значення і ставала головним завданням держави в митній сфері.

Митна безпека України – це стан захищеності митних інтересів України, який дає змогу у різних зовнішніх і внутрішніх умовах незалежно від будь-яких загроз забезпечити:

а) переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

б) здійснення митного регулювання пов’язаного з установленням і стягуванням податків і зборів;

в) здійснення процедур митного контролю і митного оформлення, у тому числі з застосуванням необхідних заходів митно-тарифного і нетарифного регулювання;

г) проведення робіт, спрямованих на боротьбу з контрабандою і порушеннями митних правил.

Митні інтереси забезпечують як зовнішньоекономічну, так і митну безпеки, але при цьому мають визначені відмінності. До митних інтересів, захист яких забезпечує зовнішньоекономічну безпеку України належать:

- створення умов для активізації розвитку економічних суб’єктів, вітчизняного науково-технічного й інноваційного потенціалів, підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

- заохочення підприємств до ефективної зовнішньоекономічної співпраці;

- забезпечення збалансованості структури зовнішньої торгівлі з використанням визнаних у міжнародній практиці заходів, що підвищить експортний потенціал, захистить вітчизняних товаровиробників.

До митних інтересів захист яких забезпечує митну безпеку України,

належать такі:

- створення сприятливих умов для полегшення торгівлі;

- своєчасне та повне стягнення податків і митних зборів;

- ефективна організація боротьби з контрабандою і порушення митних правил, запобігання і попередження їх;

- наближення митного законодавства до світових вимог, міжнародна співпраця у галузі митної справи;

- забезпечення конфіденційності інформації щодо суб’єктів ЗЕД;

- збільшення транзитної привабливості країни;

- недопущення ввезення на територію держави неякісних товарів, використання і споживання яких становить небезпеку для здоров’я;