Тектонічні особливості району

У неогені посилилося формування Карпатської гірської споруди, яка супроводжувалася інтенсивними вулканічними виливами та вибухами. На загальному тлі загального підняття відбулося утворення Передкарпатського крайового прогину, пов'язане з опусканням ділянки земної кори по системі глибинних розломів. Такими розломами на півночі були Калуський, Городоцький і інші, які кулісоподібно заходять один за одного. Між зовнішньою і внутрішньою зонами Передкарпатського прогину простежено Стрийський (Передкарпатський) глибинний розлом, який представляє систему розривів типу скидів, по яких мезопалеозойський фундамент зовнішньої зони занурюється поступово на північний захід. Існує також система розломів, яка відокремлює Передкарпатський прогин від Складчастих Карпат. Крім повздовжніх розломів, у Прикарпатському крайовому прогині встановлено ряд поперечних розривів, які розчленовують його територію на окремі блоки та формують притаманну йому розломно-блокову структуру.

Осадонагромадження соленосних товщ у Прикарпатському передовому прогині відбувалося під час активних, тривалих тектонічних рухів. У ранньоворотищенський час накопичувалися засолені глини, лінзи солей і гіпсів, а також рудоносних брункіт-галенітових руд.

Калуш-Голинське родовище залягає в зім’ятих у складки відкладах міоцену Внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину, що насунуті в північно-східному напрямку на верхньотортонські та нижньосарматські відклади зовнішньої зони (рис. 6).

На площі родовища (близько 80 км²) виділяються Калуська і Голинська синкліналі, поділені Калуською антикліналлю і її південно-східним продовженням – Грабовською антикліналлю. Плікативні структури витягнуті відповідно до загального простягання прогину – з північного заходу на південний схід. Північно-східне крило Калуської синкліналі відносно пологе, а південно-західне (воно ж північно-східне крило Калуської антикліналі) – круте з кутами падіння до 70–80°. Голинська синкліналь, що розташована західніше Калуської антикліналі, більш широка і полога з більшою потужністю калієносної товщі (рис. 7).

Рис. 7 Літолого тектонічна карта ділянки Пійло