Процедура випробування. 1. Випробувальне поле, наведене у Доповненні 2, для випробування радіолокаційного обладнання має бути влаштоване на тихій водній поверхні та має становити

1. Випробувальне поле, наведене у Доповненні 2, для випробування радіолокаційного обладнання має бути влаштоване на тихій водній поверхні та має становити щонайменше 1, 5 км завдовжки та 0, 3 км завширшки, або ж на місцевості з рівнозначними відбивними властивостями.

2. Стандартний відбивач – це радіолокаційний відбивач, еквівалентна площа відбиття цілі якого становить 10 м² за довжини хвилі 3, 2 см.

Еквівалентна площа відбиття цілі (σ) тривісного радіолокаційного відбивача з трикутними поверхнями для частоти 9 ГГц (3, 2 см) обчислюється за такою формулою:

σ = ,

де а – довжина краю, м.

Для стандартного відбивача з трикутними поверхнями довжина краю а становить 0, 222 м.

Розміри відбивачів, що використовуються для випробування на предмет дальності та розподільчої здатності за довжини хвилі 3, 2 см, також мають використовуватися, якщо випробовувана радіолокаційна установка має іншу довжину хвилі, аніж 3, 2 см.

3. Стандартні відбивачі мають бути встановлені на відстані 15 м, 30 м, 45 м, 60 м, 85 м, 300 м, 800 м, 1170 м, 1185 м та 1200 м від антени.

Окрім стандартного відбивача на відстані 85 м, мають бути встановлені стандартні відбивачі на відстані 5 м по обидва боки, під прямим кутом до лінії пеленга.

Окрім стандартного відбивача на відстані 300 м, має бути встановлений відбивач з еквівалентною площею відбиття цілі 300 м² на відстані 18 м, під прямими кутами до лінії пеленга.

Також мають бути встановлені додаткові відбивачі з еквівалентною площею відбиття цілі 1 м² та 1000 м² під азимутальним кутом один до одного щонайменше 15 градусів, на тій самій відстані (300 м) від антени.

Окрім стандартного відбивача на відстані 1200 м, мають бути встановлені стандартні відбивачі та відбивач з площею відбиття цілі 1 м² на відстані 30 м по обидва боки, під прямими кутами до лінії пеленга.

4. Радіолокаційна установка має бути настроєна на зображення найкращої якості. Підсилення слід відрегулювати таким чином, щоб у зоні, що знаходиться безпосередньо поза радіусом дії пристрою для зниження відбиттів, шум не можна було бачити.

Орган управління подавленням відбиттів від хвиль (STC) має бути встановлений на мінімум, а орган управління подавленням відбиттів від дощу (FTC) має бути вимкнений.

Усі органи управління, що впливають на якість зображення, мають залишатися в незмінному стані впродовж випробування за конкретної висоти антени та мають бути закріплені належним чином.

5. Антена має бути встановлена на будь-якій висоті від 5 до 10 м над поверхнею води чи землі. Відбивачі мають бути встановлені на такій висоті над поверхнею води чи землі, щоб значення ефективного відбитого радіолокаційного сигналу відповідало значенню, встановленому у частині 2.

6. Усі відбивачі, встановлені у межах обраної дальності, на відстані до 1200 м включно мають відображуватися на екрані одночасно як чітко відокремлені цілі, незалежно від азимутального положення випробувального поля відносно курсової риси.

Сигнали від радіолокаційних маяків як описано у статті 3.11 мають чітко відображуватися.

Усі вимоги, встановлені у цих положеннях, мають задовольнятися за будь-якої висоти антени від 5 до 10 м; при цьому дозволяються лише важливі регулювання органів управління.

Стаття 5.04

Вимірювання для антени

Характеристики антени мають бути вимірені у відповідності до публікації ІЕС 936 «Суднова радіолокаційна установка».

Доповнення 1

Кутова розподільча здатність за дальності до 1200 м включно

Доповнення 2

Випробувальне поле для визначення розподільчої здатності радіолокаційної установки

ЧАСТИНА IV

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ТА УМОВИ ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ІНДИКАТОРІВ КУТОВОЇ ШВИДКОСТІ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА СУДНАХ ВНУТРІШНІХ ВОДНИХ ШЛЯХІВ

ЗМІСТ

Глава 1: Загальні положення

Стаття 1.01 Сфера застосування

Стаття 1.02 Призначення індикатора кутової швидкості

Стаття 1.03 Випробування для затвердження

Стаття 1.04 Заявка на випробування для затвердження

Стаття 1.05 Затвердження типу

Стаття 1.06 Маркування індикатора та номер затвердження

Стаття 1.07 Письмова заява виробника

Стаття 1.08 Внесення змін до затвердженого індикатора

Глава 2: Загальні мінімальні вимоги до індикаторів кутової швидкості

Стаття 2.01 Конструкція

Стаття 2.02 Паразитне випромінювання та електромагнітна сумісність

Стаття 2.03 Експлуатація

Стаття 2.04 Інструкція з експлуатації

Стаття 2.05 Випробування при встановленні та експлуатаційні випробування

Глава 3: Мінімальні експлуатаційні вимоги до індикаторів кутової швидкості

Стаття 3.01 Готовність індикатора кутової швидкості до роботи

Стаття 3.02 Індикація кутової швидкості

Стаття 3.03 Діапазони вимірювань

Стаття 3.04 Точність відображуваної кутової швидкості

Стаття 3.05 Чутливість

Стаття 3.06 Контроль функціонування

Стаття 3.07 Нечутливість до інших нормальних рухів судна

Стаття 3.08 Нечутливість до магнітних полів

Стаття 3.09 Допоміжні індикатори

Глава 4: Мінімальні технічні вимоги до індикаторів кутової швидкості

Стаття 4.01 Експлуатація

Стаття 4.02 Пристрої гасіння

Стаття 4.03 Приєднання додаткового обладнання

Глава 5: Умови та процедури випробування індикаторів кутової швидкості

Стаття 5.01 Безпечність, несуча здатність та розсіювання перешкод

Стаття 5.02 Паразитне випромінювання та електромагнітна сумісність

Стаття 5.03 Процедура випробування

Доповнення: Максимальні допустимі відхилення похибок індикації для індикаторів кутової швидкості

ГЛАВА 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.01