Регулятори тиску

1. Прилади-споживачі газу можуть бути з’єднані з приймачами лише через розподільчу систему, оснащену одним чи кількома регуляторами тиску, що знижують тиск газу до тиску використання. Тиск газу може бути знижений в один чи два етапи. Усі регулятори тиску мають бути настроєні на тиск, визначений відповідно до статті 14.07.

2. Регулятори кінцевого тиску мають бути або оснащені, або доповнені пристроєм автоматичного захисту труби від надмірного тиску у разі несправності регулятора тиску. У разі витоку у захисному пристрої має бути забезпечена можливість виходу будь-якого газу, що витікає, назовні без жодного ризику його проникнення всередину судна чи вступання у контакт з джерелом запалення; за необхідності для цієї потреби має бути встановлена спеціальна труба.

3. Захисні пристрої та отвори мають бути захищені від потрапляння води.

Стаття 14.07

Тиск

1. Якщо використовуються дві системи двоетапного регулювання, середній тиск не повинен перевищувати більше ніж на 2, 5 бар атмосферний тиск.

2. Тиск на виході з останнього регулятора тиску не повинен перевищувати більш ніж на 0, 05 бар атмосферний тиск, з відхиленням до 10%.

Стаття 14.08

Труби та гнучкі труби

1. Труби мають являти собою стаціонарні сталеві чи мідні труби.

Проте труби, з’єднані з приймачами, мають бути гнучкими трубами високого тиску або спіральними трубами, придатними для пропану. Прилади-споживачі газу, якщо вони не є стаціонарними, можуть бути під’єднані за допомогою придатних гнучких труб не більше ніж 1 м завдовжки.

2. Труби мають бути спроможні витримувати будь-яку напругу, зокрема, стосовно корозії та міцності, що може виникати за нормальних робочих умов на судні, а їх характеристики та розташування мають бути такими, щоб забезпечувався задовільний потік газу за належного тиску до приладів-споживачів газу.

3. Труби повинні мати якомога менше стиків. І труби, і стики мають бути герметичними та мають залишатися герметичними, незважаючи на будь-яку вібрацію чи розширення, якому вони можуть піддаватися.

4. Труби мають бути легко доступні, належно закріплені та захищені у кожній точці, де вони можуть піддаватися ударному впливу або тертю, особливо в місцях, де вони проходять через сталеві перегородки чи металеві стінки. Уся поверхня сталевих труб має бути оброблена антикорозійною речовиною.

5. Гнучкі труби та їхні стики мають бути спроможні витримувати будь-які напруги, що можуть виникати за нормальних робочих умов на судні. Вони мають бути встановлені таким чином, щоб у них не виникало напруги, щоб вони не перегрівалися та могли бути оглянуті по всій довжині.

Стаття 14.09

Розподільча система

1. Має бути забезпечена можливість перекриття усієї розподільчої системи за допомогою основного клапана, який у будь-який момент часу має бути легко доступним.

2. Кожен прилад-споживач газу має отримувати газ через окремий патрубок розподільчої системи, і кожен патрубок має управлятися окремим запірним пристроєм.

3. Клапани мають бути встановлені у точках, де вони захищені від погоди та ударного впливу.

4. Після кожного регулятора тиску має бути встановлене оглядове з’єднання. За допомогою запірного пристрою в процесі випробувань під тиском необхідно зробити так, щоб регулятор тиску не піддавався дії випробувального тиску.

Стаття 14.10

Прилади-споживачі газу та їх встановлення

1. На судні можуть бути встановлені лише прилади-споживачі пропану, затверджені в одній з держав-членів та оснащені пристроями, що ефективно запобігають виходу газу у разі гасіння або полум’я, або розтопочного факела.

2. Прилади мають бути розміщені та під’єднані таким чином, щоб вони не могли перекинутися, щоб їх не можна було випадково посунути та щоб ризик випадкового загортання з’єднувальних труб був мінімальним.

3. Опалювальні та водогрійні прилади й холодильники мають бути під’єднані до каналу для відводу газоподібних продуктів згоряння у відкрите повітря.

4. Встановлення приладів-споживачів газу у кермовій рубці дозволяється лише за умови, що кермова рубка спроектована таким чином, що жоден газ, який витікає, не може вийти у нижні частини плавзасобу, зокрема, через отвори для ліній управління у машинному відділенні.

5. Прилади-споживачі газу можуть бути встановлені у спальних приміщеннях лише за умови, що згоряння не залежить від навколишнього повітря у приміщенні.

6. Прилади-споживачі газу, в яких згоряння залежить від навколишнього повітря, мають бути встановлені у приміщеннях, що є достатньо великими.

Стаття 14.11

Вентиляція та виведення газоподібних продуктів згоряння

1. У приміщеннях, де знаходяться прилади-споживачі газу, в яких згоряння залежить від навколишнього повітря, має здійснюватися подача свіжого повітря та виведення газоподібних продуктів згоряння за допомогою вентиляційних отворів належних розмірів, з чистим перерізом щонайменше 150 см² на отвір.

2. Вентиляційні отвори не повинні мати запірних пристроїв та не повинні вести до спальних приміщень.

3. Пристрої виведення мають бути спроектовані таким чином, щоб забезпечувати безпечне виведення газоподібних продуктів згоряння. Вони мають бути надійні в експлуатації та виготовлені з негорючих матеріалів. На їх роботу не повинна впливати примусова вентиляція.

Стаття 14.12

Експлуатаційні вимоги та вимоги безпеки

Інструкція з експлуатації має бути прикріплена на судні на придатному місці. Вона має містити принаймні таке:

«Клапани приймачів, не приєднаних до розподільчої системи, мають бути закриті, навіть якщо приймачі вважаються порожніми»;

«Гнучкі труби слід замінювати тоді, коли цього вимагає їх стан»;

«Усі прилади-споживачі газу мають бути під’єднані, або відповідні з’єднувальні труби мають бути запечатані».

Стаття 14.13