Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Еталон відповіді
|
|
ЗАДАЧА
Дитина 7 років, захворіла гостро з підвищення температури до 390С, болю в горлі, головного болю, одноразової блювоти. Наступного дня з`явився висип на шкірі.
При огляді на другий день захворювання стан середньо-тяжкий, у свідомості, виражений блідий носо-губний трикутник. На шкірі лоба, щік, внизу живота, ліктьових, підколінних ямках – дрібно-крапковий яскраво-рожевий висип, розташований на гіперемійованому фоні шкіри, місцями висип міліарний. В ротоглотці – відмежована яскраво-червона гіперемія, мигдалики набряклі, розрихлені, в лакунах – гній. Язик обкладений білим нальотом, підщелепні, передньо-шийні лімфовузли збільшені до 2, 5 см, щільні, болючі. Тони серця ритмічні. Пульс напружений – 122 уд. в 1 хв. На 6-й день хвороби – брадикардія, приглушеність тонів, ніжний систолічний шум на верхівці серця.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження.
3. Призначте лікування.
4. Намітьте план протиепідемічних заходів.
Еталон відповіді:
1. Скарлатина типова середньої тяжкості.
2. План обстеження:
-загальний аналіз крові,
-бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла,
-визначення титрів антистрептолізину О в динаміці,
-загальний аналіз сечі,
-ЕКГ.
3. Лікування:
-ліжковий режим,
-дієта
-етіотропна терапія: пеніциліни в/м протягом 10-14 днів,
-дезінтоксикаційна терапія: значна кількість рідини,
-антигістамінні препарати,
-препарати, які зміцнюють стінку судин,
-жарознижуючі препарати при t> 38, 5 град.С,
-засоби місцевої санації: полоскання горла дезінфікуючими
розчинами, тубус-кварц.
4. Ізоляція хворої дитини до 21 дня від початку захворювання. Карантин
у класі на 7 днів від моменту ізоляції хворої дитини.
ЗАДАЧА
Дитина 5 років захворіла гостро, коли підвищилась температура до 38, 50С, була одноразова блювота, біль в горлі при ковтанні, головний біль. На другий день з`явився дрібно-крапковий висип на шкірі обличчя, бокових поверхнях тулуба та згинальних поверхнях кінцівок, який через 3 дні зник, залишивши лущення. Батьки до лікаря не зверталися, давали дитині парацетамол. Антибактеріальна терапія не проводилась. Через 10 днів стан дитини погіршився. На 16-й день хвороби сеча стала кольору “м`ясних помиїв”, з приводу чого батьки звернулися до лікаря.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження.
3. Складіть план лікування.
Еталон відповіді:
1. Скарлатина типова.
Ускладнення: гломерулонефрит.
2. План обстеження:
-загальний аналіз крові,
-бактеріологічне дослідження слизу із ротогорла,
-титр АСЛО,
-загальний аналіз сечі,
-аналіз сечі по Нечипоренко,
-аналіз сечі по Зимницькому,
-уролейкограма,
-біохімічне дослідження сироватки крові (К+, Nа+, залишковий азот,
азот сечовини, креатинін, білки, білкові фракції),
-ЕКГ, УЗД,
-консультація нефролога.
План лікування:
-ліжковий режим,
-дієта
-етіотропна терапія: цефалоспорини І-ІІ покоління в/м, в/в протягом
10-14 днів,
-антигістамінні препарати,
-лікування гломерулонефриту
Після 21-го дня від початку захворювання – лікування дитини у нефрологічному відділенні.
ЗАДАЧА
У дитини 3 років, яка відвідує дитячий садок підвищилась температура до 38, 70С, з’явився кашель, нежить, сльозотеча, світлобоязливість. На 4-й день хвороби при огляді відмічається кон’юнктивіт, блефароспазм, на слизовій оболонці твердого та м’якого піднебіння – плямиста енантема, на слизовій оболонці щік в області малих корінних зубів – численні, розміром з макове зерно білі цяточки. На шкірі обличчя, за вухами – плямисто-папульозний висип.
1. Сформулюйте клінічний діагноз
2. Призначте обстеження.
3. Призначте лікування.
4. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому садку
Еталон відповіді:
1. Кір, типова, середньотяжка форма, період висипання.
2. - Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
- Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин;
- Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміці в 4 та більш разів;
- Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу Ig M (гострий період), наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба).
3. Принципи лікування:
- ліжковий режим протягом періоду гарячки;
- гігієнічні заходи ротової порожнини – промивання 2% розчином соди
- часте провітрювання приміщень;
- при нежиті – судинозвужуючі препарати;
- при кашлі – муколітичні препарати;
- вітамін А внутришньо;
- атигістамінні препарати.
4. Ізоляція хворого на 5 діб від початку висипання, карантин на контактних на 21 день.
ЗАДАЧА
Дитина 7 років захворіла гостро з підвищення температури до 38, 20С. Протягом першої доби з’явився плямисто-папульозний, а потім везикульозний висип, який розташовувався на всіх ділянках тіла, включаючи волосяну частину голови. Висип підсипав протягом трьох діб, в цей термін спостерігались підйоми температури тіла.
На 7-й день захворювання стан дитини погіршився, підвищилась температура тіла до 390С. Дитина стала млявою, не може сидіти, ходити за рахунок втрати рівноваги, не може писати, відмічається скандована мова, інтенційний тремор, ністагм, утруднено виконання координаційних проб.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Вкажіть основні принципи лікування.
Еталон відповіді:
1. Вітряна віспа типова. Ускладнення: енцефаліт.
2. Госпіталізація в інфекційне відділення.
Етіотропна терапія: ацикловір, специфічний імуноглобулін.
Патогенетична терапія: кортикостероїди (дексаметазон), дегідратаційні засоби (фуросемід, маннітол).
Симптоматична терапія: жарознижуючі засоби.
ЗАДАЧА
Дитина народилась на 8-му місяці вагітності. У неї виявлено мікроцефалію, катаракту, ваду серця. Мати дитини у першому триместрі вагітності перенесла захворювання, яке супроводжувалось нетривалим підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, незначними катаральними явищами з боку верхніх дихальних шляхів, дрібно-плямистим висипом на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок та збільшенням задньо-шийних і потиличних лімфовузлів.
1. Про яке захворювання у матері і у дитини йде мова?
2. Яку тактику щодо вагітної треба було застосувати?
Еталон відповіді:
1. Краснуха набута у матері, вроджена краснуха у дитини.
2. Переривання вагітності.
Задача
Дитина 4-х років відвідує дитячий садок. Захворіла гостро, підвищилась температура тіла до 37, 40С, збільшились і стали чутливими при пальпації шийні та потиличні лімфовузли. Протягом першої доби захворювання з’явився дрібно-плямистий висип на обличчі та тілі, переважно на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок.
На 2-й день хвороби температура тіла 37, 20С, висип дрібно-плямистий, розташовується по всьому тілу, з переважною локалізацією на спині, сідницях, розгинальних поверхнях кінцівок. Задньо-шийні та потиличні лімфовузли збільшені до 1-1, 5 см, ущільнені, з боку серцево-судинної системи та аускультативна картина легень – без відхилень від норми.
1. Поставте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Назвіть протиепідемічні заходи в дитячому садку.
Еталон відповіді:
1. Краснуха, типова, легка форма.
2. Обстеження:
- загальний аналіз крові (лейкопенія, відносний лімфоцитоз, плазматичні клітини);
- серологічні дослідження: зростання титру антитіл до вірусу краснухи більш ніж у чотири рази (метод парних сивороток); виявлення Ig M до вірусу краснухи;
- виявлення вірусу за допомогою ПЛР.
Лікування:
- ліжковий режим до зникнення симптомів інтоксикації, потім напівліжковий;
- дієта;
- симптоматична терапія: жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен),
- антигістамінні (лоратадин) при необхідності.
3. Протиепідемічні заходи у дитячому садку:
- ізоляція хворого до 5-ї доби з моменту появи висипань;
- повідомлення в СЕС;
- карантин на контактних на 21 день.
ЗАДАЧА
Дитині 3 міс., хворіє 8 днів. Захворювання почалось з кашлю, температура 36, 5 град. С. Через 5 діб від початку захворювання оглянута лікарем, діагноз - ГРВІ. Кашель наростав, відмічався більше в нічні години. Призначені засоби лікування (мікстура від кашлю, теплові процедури на грудну клітину) були не ефективні.
На 10 день захворювання кашель став нападо-подібним до 15 разів на добу. Під час нападу кашлю обличчя дитини червоніло, відмічався ціаноз носогубного трикутника. Дитина витягувала вперед голову, язик висунутий, відмічалася сльозотеча. Після приступу кашлю відходило в’язке харкотиння. В один з таких приступів дитина посиніла, була короткочасна затримка дихання. В легенях жорстке дихання, хрипів немає. Тони серця ритмічні, тахікардія.
1. Поставте клінічний діагноз.
2. Призначте план обстеження.
3. Вкажіть основні напрямки лікування.
Еталон відповіді:
1. Кашлюк, типова тяжка форма, період спазматичного кашлю, апное.
2. Обстеження:
- загальний аналіз крові,
- загальний аналіз сечі,
- бактеріологічний – виділення B. Pertussis із слизу з носогорла,
- серологічний метод – виявлення Ig M та IgA до B.pertussis в крові.
3. Лікування:
- режим,
- дієта,
- оксигенотерапія, аеротерапія,
- етіотропна терапія (макроліди чи ампіцилін),
- муколітичні препарати,
- глюкокортикоїди,
- аміназин.
ЗАДАЧА
Дитина 6 років із родини, де брат хворіє на паротитну інфекцію з 17.10, поступила в стаціонар 5.11 з підозрою на гострий апендицит. Проти паротитної інфекції не щеплена. В цей день у дитини підвищилася температура тіла до 380С, відмічалася 2 рази блювота, з`явився біль в животі, в ділянці пупка, кал був нормальним. При огляді: живіт м`який, болісний у верхній половині. Тут же відмічається деяке напруження м`язів без симптомів подразнення очеревини. Була повторна блювота. Язик вологий, обкладений білим нальотом, інші органи без патології. Менінгеальних симптомів немає.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте план обстеження.
3. Основні напрямки лікування.
Еталон відповіді:
1. Паротитна інфекція, типова залозиста форма: панкреатит, легка форма.
2. Обстеження:
- Загальноклінічні методи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі.
- Біохімічні: аналіз сечі на діастазу, амілаза крові.
- Серологічні: виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові.
- Додаткові: УЗД органів черевної порожнини.
4. Принципи лікування:
- Ліжковий режим,
- Дієта,
- Спазмолітичні препарати,
- Через 7-10 днів призначаються ферментні препарати.
ЗАДАЧА
Дитина 6 років була контактна з хворим на паротитну інфекцію 15.11, проти паротитної інфекції не щеплена. Госпіталізована до стаціонару 3.12. зі скаргами на підвищення температури до 39, 50С, головний біль, повторну блювоту, зниження апетиту. При огляді у відділенні стан дитини тяжкий. Виражені симптоми токсикозу, позитивний симптом Керніга, ригідність м`язів потилиці. Біля кута нижньої щелепи справа відмічається нерухома, тістуватої консистенції, болісна припухлість, шкіра над нею звичайна, але тканини навколо неї набряклі. Внутрішні органи без змін, зів чистий.
1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Призначте план обстеження.
3. Основні напрямки терапії.
Еталон відповіді:
1. Паротитна інфекція типова комбінована залозисто-нервова форма: правобічний субмаксиліт, менінгіт.
2. Обстеження:
-Загальноклінічні методи (загальний аналіз крові, загальний аналіз
сечі, діастаза сечі),
-Серологічні (виявлення специфічних антитіл класу IgM в крові
методом ІФА, антигену збудника у лікворі методом ПЛР),
-Додаткові методи – люмбальна пункція.
3. Лікування:
- Суворий ліжковий режим.
-Дієта.
-Сухе тепло на слюнну залозу.
-Сечогінні препарати.
-Дезінтоксикаційна терапія.
ЗАДАЧА
Дитина 5 років, яка відвідує дитячий садок, щеплена проти дифтерії, правця, коклюшу на 2 році життя (зроблена тільки вакцинація). Захворіла гостро, температура 38, 50С, незначний біль при ковтанні.
При огляді хворого педіатр діагностував лакунарну ангіну. Зроблено бактеріологічне дослідження мазка з носу і зіву на дифтерійне носійство. Через 72 години повідомили, що у хворого виділена із зіву Cor. Diphteriaе токсигенна. За час нагляду хворого на дільниці нальоти на мигдаликах не збільшились, температура тіла нормалізувалась.
1. Сформулюйте діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів у дитячому колективі.
Еталон відповіді:
1. Дифтерія мигдаликів, легка форма
2. План обстеження:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі.
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
3. Лікування:
1. Госпіталізація хворого в інфекційне відділення.
2. Етіотропна терапія: введення ПДС 20 тис. МО в/м.
3. Антибактеріальна терапія: еритроміцин або інші макролідні антибіотики.
4. Фізіотерапевтичні методи лікування.
5. Полоскання горла дезінфікуючими розчинами.
ЗАДАЧА
Дитина 3 років поступила на 3-й день хвороби з діагнозом “некротична ангіна”. Захворіла гостро, температура підвищилась до 38, 20С, з`явився біль при ковтанні. До лікаря не звертались, лікувались домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії відсутні.
Через 2 дні температура підвищилась до 400С, біль у горлі посилився, збільшились регіонарні лімфатичні вузли, з`явився набряк підшкірної клітковини шиї до ключиць, була блювота. При огляді: стан тяжкий, на набряклих мигдаликах - нальоти, які не знімаються тампоном, поширюються з мигдаликів на дужки та м`яке піднебіння. Тони серця послаблені, систолічний шум, тахікардія, екстрасистолія.
1. Сформулюйте діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
Еталон відповіді:
1. Дифтерія мигдаликів, тяжка форма.
Ускладнення: ранній дифтерійний міокардит.
2. План обстеження:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі;
Коагулограма.
Ниркові тести.
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
Лікування:
1. Госпіталізація у відділення реанімації
2. Етіотропне лікування – введення ПДС 120 тис МО (в/в 60 тис. МО +
60 тис МО в/м)
3. Антибактеріальна терапія – цефалоспорини ІІІ покоління
70-80 мг/кг/добу
4. Дезінтоксикаційна в/в терапія – глюкозо-сольові розчини та колоїди,
глюкокортикоїди – 10 мг/кг/добу по преднізолону; дезагреганти,
інгібітори протеолізу, допамін
4. Місцева санація ротогорла – полоскання ротогорла дезінфікуючими
розчинами
3. План протиепідемічних заходів в осередку:
1. Виявлення та ізоляція хворих
2. Поточна дезінфекція
3. Карантин на 7 днів
4. Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків з ротогорла та носових ходів на BL
5. Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів
6. Огляд контактних осіб протягом 7 днів: термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого.
ЗАДАЧА
Дитина 2 років захворіла 3 дні тому. З`явився кашель, підвищилась температура до 37, 50С, сиплий голос. Лікували симптоматично (зігріваючими засобами). Однак стан не покращувався. Кашель став грубим, “гавкаючим”, на третій день з`явилось утруднене дихання, на четвертий – голос став беззвучним.
При госпіталізації в стаціонар стан дитини тяжкий, t 37, 30С. Дихає відкритим ротом, неспокійна. Дихання шумне, інспіраторна задишка. ЧД – 52 за 1 хв. В акті дихання приймають участь допоміжні м`язи, ціаноз носогубного трикутника. Шкіра бліда, акроціаноз. В легенях – дихання жорстке, провідні вологі хрипи з обоз сторін. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС-148 за 1 хв. При огляді ротоглотки – застійна гіперемія слизової оболонки, нашарувань на мигдаликах немає. Із анамнезу відомо, що дитина не щеплена.
1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
Еталон відповіді:
1. Ларингеальна дифтерія, типова, тяжка форма (дифтерійний
ларинготрахеїт), стенотична стадія, стеноз ІІ ст.
2. План обстеження:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі;
Коагулограма.
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.
- Ларингоскопія пряма та непряма
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом в динаміці.
Лікування:
1. Лікування проводиться у відділенні реанімації інфекційного
стаціонару.
2. Проведення інтубації трахеї і переведення хворого на ШВЛ.
3. Етіотропнаа терапія – введення ПДС в курсовій дозі 60-80 тис. МО. 4. Антибактеріальна терапія – цефатоксим 50-70 мг/кг/добу.
4. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими та колоїдними
розчинами, глюкокортикостероїди, протинабрякова терапія,
інгібитори протеолізу, дезагреганти, допамін.
3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:
1. Карантин на 7 днів.
2. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.
3. Поточна дезінфекція в осередку.
4. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.
5. Огляд ЛОР-спеціаліста.
6. Профілактична санація контактних еритроміцином
протягом 7 днів.
ЗАДАЧА
Дитина 7 років 10 днів тому перенесла “ангіну”, за медичною допомогою не зверталась, її лікували батьки домашніми засобами. Щеплення проти дифтерії – з порушенням графіку вакцинації.
Звернулася до лікаря зі скаргами на порушення голосу, попадання рідини в ніс, поперхування під час їжі, гугнявість голосу. При огляді ротоглотки: відсутня екскурсія м`якого піднебіння, нальотів немає. В серці прослуховуються екстрасистоли, систолічний шум, тахікардія.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Визначте тактику дільничого лікаря відносно хворої дитини і контактних осіб.
Еталон відповіді:
1. Дифтерія мигдаликів, локалізована форма, ускладнений перебіг:
токсична полінейропатія (парез м`якого піднебіння), токсичний
міокардит.
2. План обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі;
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- ЕКГ- дослідження.
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
.
Лікування:
1. Госпіталізація в інфекційне відділення.
2. Антибактеріальна терапія – макроліди.
3. Глюкокортикоїди –1-2 мг/кг/добу по преднізолону.
4. Нестероїдні протизапальні препарати (німесулід, діклофенак).
5. В/в терапія – глюкозо-сольові розчини, мілдронат, ККС, АТФ,
вітамін С.
6. Вітаміни групи В.
7. Місцева санація ротогорла.
3. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції:
1. Ізоляція хворого на період бактеріовиділення.
2. Карантин на контактних на 7 днів.
3. Щоденний огляд контактних, термометрія, огляд ротогорла.
4. Поточна дезінфекція в осередку.
5. Взяття мазків з ротогорла та носових ходів одноразово контактним.
6. Огляд ЛОР-спеціаліста.
7. Профілактична санація контактних еритроміцином протягом 7 днів.
ЗАДАЧА
При огляді хворого 12 років на 2 –й день хвороби лікар встановив діагноз “фолікулярна ангіна”. В той же день взято мазок із зіву та носу на дифтерійну паличку, через 3 дні повідомлено, що в мазку із зіву виділена дифтерійна паличка токсигенна. Дитина щеплена проти дифтерії за Національним календарем вакцинації.
При повторному огляді на 5 день хвороби, у дитини нальотів на мигдаликах немає, температура нормальна, загальний стан задовільний, симптоми інтоксикації відсутні.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження хворому.
3. Принципи лікування хворого.
4. Протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
Еталон відповіді:
1.Дифтерія мигдаликів локалізована острівцева форма, легкого ступеню тяжкості.
2. План обстеження:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі;
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріоскопія мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку);
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
3. Принципи лікування хворого:
- Госпіталізація хворої дитини до боксованого відділення інфекційного стаціонару.
- Дієтотерапія.
- Антибактеріальна терапія (еритроміцин, рифампіцин, напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду).
- Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати).
- На даний момент, враховуючи 5-день захворювання, відсутність інтоксикаційного синдрому, місцевих змін на мигдаликах – показань для специфічної терапії ПДС немає.
4. План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:
- Виявлення та ізоляція хворих.
- Карантин на контактних на 7 днів.
- Бактеріологічне обстеження контактних: взяття мазків із ротогорла та носових ходів на BL (дифтерійну паличку)- 2 рази з інтервалом 1 день.
- Профілактична санація контактних: еритроміцин в терапевтичній дозі протягом 7 днів.
- Огляд контактних осіб протягом 7 днів: щоденна термометрія, огляд ротогорла (мигділиків), скарги хворого.
- Поточна дезінфекція.
ЗАДАЧА
Дитина 18 міс. захворіла з підвищення температури тіла до 37, 80С, «гавкаючого» кашлю, сиплого голосу. Має лише 1 щеплення АКДП-вакциною у віці 3 міс. На 2-й день хвороби з`явилася задишка, на 3-й день зник голос – розвинулася афонія. Мати дитини хворіє “ангіною”.
Мати з дитиною доставлена в дитяче відділення. При огляді температура 37, 40С, стан тяжкий. Шумне, чутне на відстані дихання в спокої. Максимальне втягнення всіх податливих місць грудної клітини. Різке збудження, неспокій. Акроціаноз, ціаноз обличчя. Тахікардія 180 уд. за хв., випадіння пульсу під час вдиху. Спутана свідомість, дихання 66 за хв.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Призначте обстеження хворій дитині.
3. Принципи лікування хворого.
Еталон відповіді:
1. Ларингеальна дифтерія: стенотична стадія, декомпенсований стеноз, тяжка форма.
2. План обстеження хворого:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі;
- Аналіз калу на яйця гельмінтів;
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на BL (дифтерійну паличку) триразово;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (виявлення титру антитоксичних антитіл у сироватці крові);
- РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові;
- РПГА з еритроцитарним діагностикумом – виявлення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.
Інструментальні методи дослідження:
- Ларингоскопія пряма та непряма;
- ЕКГ- дослідження у динаміці хвороби.
Огляд отоларингологом, кардіологом, неврологом.
3. Принципи лікування хворого:
- Госпіталізація хворої дитини до реанімаційного відділення інфекційного стаціонару;
- Етіотропне лікування – введення ПДС у сумарній дозі 60-80 тис. МО ПДС внутрішньом`язово;
- Антибактеріальна терапія (напівсинтетичні антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспоринового ряду);
- Дезінтоксикаційна внутрішньовенна терапія глюкозо-сольовими розчинами та колоїдами;
- Глюкокортикостероїди (1-2 мг/кг/доб за преднізолоном);
- Патогенетична терапія: бронхолітики, спазмолітики, сечогінні препарати;
- Оксигенотерапія;
- Відволікаюча терапія;
- Седативна терапія;
- Десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати);
- Дієтотерапія;
- Забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахею інтубаційну трубку).
ЗАДАЧА
Дитина 5 років, захворіла 4 доби тому з появи закладеності носу, підвищення температури до 380С, затрудненого носового дихання, болі в горлі.
При огляді лікарем: температура 38, 50С, обличчя одутле, повіки пастозні, дитина дихає напіввідкритим ротом. Значно збільшені передньо- і задньошийні лімфатичні вузли, при пальпації вони щільні, множинні, безболісні, менше збільшені пахові і пахвинні лімфовузли. Слизова оболонка зіву гіперемійована, набрякла, на мигдаликах – білі рихлі нальоти гнійного характеру, розміщенні у вигляді острівків невеликих розмірів, легко знімаються шпателем, повепхня слизової оболонки після зняття нальотів не кровоточить. В легенях і серці – без особливостей, живіт м`який, печінка виступає з-під реберного краю на 3 см, селезінка – на 1, 5 см.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження хворій дитині.
3. Принципи лікування хворого.
Еталон відповіді:
1. Інфекційний мононуклеоз типова середньотяжка форма.
2. План обстеження:
Загальноклінічні методи обстеження:
- Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;
- Загальний аналіз сечі;
- Аналіз калу на яйця гельмінтів;
- Заскріб на ентеробіоз.
Бактеріологічні методи дослідження:
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на дифтерійну паличку;
- Бактеріологічний посів слизу з ротогорла та носу на патогенну флору.
Серологічні методи дослідження:
- Виявлення анти VCA Ig M, анти EA Ig M;
- Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові;
- Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом ПЛР (у крові, слині, лімфатичній тканині).
3. Принципи лікування хворого:
- Режим;
- Дієтотерапія;
- Десенсибілізуюча терапія;
- Симптоматична терапія (жарознижуючі, судиннозвужуючі краплі в ніс);
- Антибактервальна терапія при приєднані вторинної бактеріальної флори.
ЗАДАЧА
Хворий 5 років доставлений з дитячого будинку, де відмічались випадки гнійного назофарингіту. Захворів вночі, коли з`явилася повторна блювота, піднялася температура до 39, 50 С, з`явився різкий головний біль.
При огляді лікарем: стан дуже тяжкий. Стогне. Шкіра бліда. Тони серця приглушені. Живіт м’який. Виражена ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга позитивний.
1. Поставте попередній діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
Еталон відповіді:
1.Менінгіт (менінгококовий?).
2.Обстеження:
1.Загальний аналіз крові.
2.Дослідження ліквору.
3.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.
4.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.
5.Латекс – аглютинація крові та ліквору.
Лікування на дошпитальному етапі:
1.Забезпечення венозного доступу.
2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.
4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.
5.Антипіретики.
6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.
Лікування в стаціонарі:
1.Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.
2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.
3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.
4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний).
5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.
3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:
1.Карантин на контактних на 10 днів.
2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.
3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.
ЗАДАЧА
Дитина 1 року 6 міс., захворіла гостро, коли підвищилася температура тіла до 39, 40 С, стала неспокійна. Ніч провела погано, була блювота 4 рази. Вранці на фоні високої температури з`явилися короткочасні судоми.
Із анамнезу відомо, що у старшої сестри при обстеженні з приводу контакту її із хворим на менінгококову інфекцію 2 дні тому був виділений менінгокок із носогорла.
При огляді лікарем: стан тяжкий, дитина сонлива. Свідомість загальмована. Відмічається гіперестезія. Різко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського, ригідність м`язів потилиці. Шкірний покрив блідий. Тони серця приглушені, ЧСС – 140\хв. Частота дихання 40\хв, у легенях хрипів немає. Живіт м`який.
Аналіз крові: лейкоцити- 23х109\л, Нb – 110 г\л, е-0, п-12, с-55, л-25, м-5, ШОЕ-45 мм\год.
Аналіз ліквору: каламутний, тиск-250 мм. Вод. Ст., плеоцитоз-15000\1мм3 (98% нейтрофілів), білок-2, 2г\л.
1. Поставте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження для виділення збудника та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів у вогнищі інфекції.
Еталон відповіді:
1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, набряк головного мозку.
2. Обстеження:
1.Бактеріоскопія мазку крові, ліквору.
2.Бактеріологічне дослідження крові, ліквору та слизу з носогорла.
3.Латекс – аглютинація крові та ліквору.
Лікування на дошпитальному етапі:
1.Забезпечення венозного доступу.
2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 1-3 мг/кг по преднізолону.
4.Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.
5.Антипіретики: анальгін 50% - 0, 1 мл/ рік життя, піпольфен 2, 5% - 0, 1 мл/ рік життя.
6.Фуросемід – 1-2 мг/кг в/в.
7.Діазепам (седуксен) 0, 5 мл.
Лікування в стаціонарі:
1.Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300-500 тис. Од./кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100 мг/кг/добу, цефотаксим 200 мг/кг/добу. При наявності ІТШ – левоміцетин сукцинат натрію 100 мг/кг/добу.
2.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.
3.Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.
4.Посиндромна терапія (гіпертензійний, гіпертермічний, судомний).
5.У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.
3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:
1.Карантин на контактних на 10 днів.
2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.
3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.
ЗАДАЧА
Дитина 2 років 6 міс. Захворіла о 18.30: піднялась температура до 39, 20С, стала неспокійною. Лікар швидкої медичної допомоги поставив діагноз ГРВІ, ввів внутрішньом’язово анальгін із дімедролом. Температура знизилась до 38, 50С, але стан дитини не покращився. Через декілька годин з`явився висип на ногах, сідницях.
При повторному огляді лікарем швидкої медичної допомоги виявлено: температура 36, 7 град. С, стан дитини тяжкий, кінцівки холодні, акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницях відмічаються різної форми геморагічні елементи висипу, несиметричні, неправильної форми, не зникають при натискуванні, діаметром 2-10 мм. Артеріальний тиск – 50/20 мм рт.ст. Тони серця послаблені, ЧСС – 180/1 хв. Олігоурія. Менінгеальних симптомів немає.
1. Поставте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
Еталон відповіді:
1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ II ст..
2.Обстеження:
1.Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля”.
4.Бактеріологічне дослідження крові та слизу з носогорла на менінгокок.
5.Латекс-аглютинація крові.
6.Коагулограма.
Лікування на дошпитальному етапі:
1.Забезпечення венозного доступу.
2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 10 мг/кг по преднізолону в/в.
4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.
5.Інотропи (допамин) 5-25 мкг/кг/хв. в/в для підтримки гемодинаміки.
Лікування в стаціонарі:
1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.
2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 200 мг/кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).
3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами.
4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром).
3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:
1.Карантин на контактних на 10 днів.
2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.
3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.
ЗАДАЧА
Дитина 5 міс. Захворіла гостро: з`явилася блювота, неспокій, температура 390С. Оглянута лікарем через 8 годин від початку захворювання. Дитина у тяжкому стані, збуджена, відмічається тремор рук. Шкіра бліда, кінцівки холодні. На нижніх кінцівках, сідницях та животі рясний плямисто-папульозний висип та поодинокі геморагічні елементи від 1 до 3 мм в діаметрі, несиметричні, неправильної форми, які за час огляду “підсипали”. Тони серця послаблені, тахікардія, ЧСС – 180 за 1 хв., АТ – 90/50 мм рт.ст. В легенях – везикулярне дихання. Відмічається гіперестезія. Дитина закидає голову, велике тім`ячко вибухає. Позитивний синдром Лесажа.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте обстеження та лікування.
3. Складіть план протиепідемічних заходів в осередку інфекції.
Еталон відповіді:
1.Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококцемія, ІТШ I ст., менінгіт?
2.Обстеження:
1.Загальний аналіз крові.
2.Дослідження ліквору.
3.Бактеріоскопія мазка крові – „товста крапля” та ліквору.
4.Бактеріологічне дослідження крові, слизу з носогорла та ліквору.
4.Латекс-аглютинація крові та ліквору.
5.Коагулограма.
Лікування на дошпитальному етапі:
1.Забезпечення венозного доступу.
2.Антибактеріальна терапія: левоміцетин сукцинат натрію 25 мг/кг (разова доза) в/в.
3.Глюкокортикоїди: 5 мг/кг по преднізолону в/в.
4.Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.
5.Фуросемід 1-2 мг/кг.
Лікування в стаціонарі:
1.Госпіталізація у відділення інтенсивної терапії та реанімації інфекційного стаціонару.
2.Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору – левоміцетин сукцинат натрію в дозі 100 мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін – 300-500 тис.од./кг/добу або цефалоспорини III генерації (цефотаксим 100-200 мг/кг/добу або цефтриаксон 100 мг/кг/добу).
3.Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами під контролем ваги, діурезу.
4.Посиндромна терапія (ІТШ, ДВЗ-синдром, гіпертензійний синдром).
3.План протиепідемічних заходів в осередку інфекції:
1.Карантин на контактних на 10 днів.
2.Бактеріологічне обстеження контактних: мазки з носогорла на менінгокок дітям – 2 рази з інтервалом 3 дні, дорослим – 1 раз. Виявлених носіїв менінгокока ізолюють і лікують.
3.Контактним призначають рифампіцин на 2 дні у вікових дозах.
ЗАДАЧА
Хлопчик 2 років, захворів гостро: температура 39, 50 град. С, головний біль, біль у м`язах та суглобах, одноразова блювота, сухий нечастий кашель, закладеність носу.
При огляді: дитина млява, бліда, слизова оболонка зіву гіперемійована, зернистість задньої стінки глотки.
У першу добу захворювання вночі дитина почала задихатися, з`явився грубий “гавкаючий” кашель, сиплий голос, задишка інспіраторного характеру з участю допоміжної мускулатури, в легенях – жорстке дихання. Тони серця звучні, тахікардія. Живіт м’який, не болючий.
1.Сформулюйте попередній діагноз.
2. Призначте обстеження.
4.Принципи лікування хворого.
Еталон відповіді:
1. Гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий стенозуючий
ларинготрахеїт, стеноз ІІ ступеню.
2. План обстеження:
-Загальний аналіз крові.
-Загальний аналіз сечі.
-Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунофлюоресценції.
-Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв`язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.
3. Принципи терапії:
1. Відволікаючі процедури: поставити гірчичники на литкові м`язи,
тепле лужне пиття, содові інгаляції.
2. Інгаляції з муколітичними препаратами.
3. Десенсибілізуючі препарати.
4. Спазмолітичні препарати.
5. Глюкокортикостероїди.
6. Седативні препарати.
7. Інгаляція 100% кисню.
ЗАДАЧА
Дитина 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 38, 70С, загальної слабкості, ломоти у всьому тілі, закладеності носа, перхотіння у горлі. На другий день хвороби температура підвищилась до 400С, стан дитини погіршився, з`явився сильний головний біль, головокружіння, повторна блювота, марення, частий сухий кашель. Одноразово відмічалася носова кровотеча.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий, дитина загальмована, млява. На шкірі обличчя – петехіальний висип. В зіві – гіперемія та зернистість задньої стінки глотки. В легенях жорстке дихання, хрипи не вислуховуються. Позитивний симптом Керніга.
При люмбальній пункції рідина витікала під тиском, прозора, аналіз ліквору без відхилень від норми.
1. Сформулюйте попередній діагноз.
2. Призначте обстеження.
3. Принципи терапії хворого.
Еталон відповіді:
1. Грип тяжка форма, ларинготрахеїт. Геморагічний синдром, синдром менінгізма.
2. План обстеження:
1. Загальний аналіз крові,
2. Загальний аналіз сечі,
3. Коагулограма,
4. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунолюоресценції,
5. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв`язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів. Лабораторне підтвердження грипу є бажаним але не обов`язковим у період епідемії.
3. Принципи терапії:
1. Базисна терапія:
-ліжковий режим до нормалізації температури,
-молочно-рослинна, збагачена вітамінами дієта,
-вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном,
малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо,
2. Етіотропна терапія (противірусні препарати),
3. Патогенетична терапія:
-дезінтоксикаційна терапія,
-лікування синдрому менінгізму,
-лікування ларинготрахеїту.
4. Симптоматична терапія:
жарознижуючі препарати.
ЗАДАЧА
Дитина 11 міс. Захворіла гостро з підвищення температури до 38, 50С, закладеності носа, одноразової блювоти, зниження апетиту, рідких випорожнень. Така симптоматика утримувалася протягом трьох днів. Потім дитина перестала ставати на ноги.
Народилася з масою 1900 г, не щеплена за віком.
Поступила в стаціонар у тяжкому стані. Пітливість стоп. Самостійно не сидить. Активні рухи в руках збережені, а в ногах відсутні. Тонус м`язів ніг різко знижений, сухожилкові рефлекси відсутні, чутливість не порушена.
Аналіз ліквору: без кольору, прозорий, плеоцитоз – 60.106/л (90%-лімфоцити, 10%- нейтрофіли), білок-0, 34г/л.
1.Сформулюйте попередній діагноз.
2.Призначте обстеження для підтвердження діагнозу.
3.Принципи лікування.
Еталон відповіді:
1.Гострий поліомієліт, паралітична спинальна форма.
2.План обстеження:
1. Загальний аналіз крові,
2. Загальний аналіз сечі,
3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки на ентеровіруси),
-ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).
4. Серологічні дослідження:
-РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові та лікворі)- наростання титру специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і більше,
-ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
2. Принципи терапії:
1. Режим – суворо ліжковий. Ранній та правильно організований профілактичний ортопедичний режим,
2. Етіотропна терапія (противірусні препарати),
3. Патогенетична терапія:
-дегідратаційні препарати (осмодіуретики, салуретики),
-протизапальні препарати (нестероїдні протизапальні засоби,
глюкокортикостероїди).
3. Симптоматична терапія.
ЗАДАЧА
Дитина 2-х років захворіла гостро: з підвищення температури до 37, 80С, яка утримувалася 3 дні, нездужання, слизових виділень з носу, рідких випорожнень. Потім дитина перестала ставати на ліву ногу.
При огляді відмічено зниження тонусу м`язів лівої гомілки та сухожилкових рефлексів з лівої ноги. Чутливість збережена.
Поступово стан дитини покращився. Повне відновлення функції лівої ноги наступило на 35 день від початку захворювання.
1.Поставте попередній діагноз.
2.Призначте лабораторне обстеження.
3.Принципи лікування.
Еталон відповіді:
1. Ентеровірусна інфекція.
2. План обстеження:
1. Загальний аналіз крові.
2. Загальний аналіз сечі.
3. Вірусологічне дослідження (аналіз калу, ліквору, змивів із носоглотки на ентеровіруси), ПЛР калу, ліквору, змивів із носоглотки (РНК вірусу).
4. Серологічні дослідження:
РН, РЗК (титр специфічних антитіл в крові, лікворі) – наростання
титру специфічних антитіл в динамиці захворювання у 4 рази і
більше;
ІФА (виявлення антигену поліовірусу у фекаліях та лікворі).
3. Принципи терапії:
1. Режим – суворо-ліжковий.
2. Етіотропна терапія (противірусні препарати).
3. Патогенетична терапія:
-дегідратаційні препарати (осмодіуретики, салуретики),
-протизапальні препарати (нестероїдні протизапальні засоби,
глюкокортикоїди).
4. Симптоматична терапія.
ЗАДАЧА
У дитячому садку, який виїхав влітку на дачу, протягом 4 днів послідовно захворіло 17 дітей із групи в 30 осіб. У всіх дітей відмічався гострий початок, лихоманка 38-400С, у деяких – головний біль, блювота.
При огляді у всіх дітей була гіперемія зіву, у 5 – водяниста діарея, у 3 – великоплямистий та папульозний висип на шкірі, у 3 – позитивний симптом Керніга та ригідність м`язів потилиці, у 2 – біль у м`язах, у 2 – герпангіна.
1.Яке захворювання слід запідозрити?
2.План обстеження хворих для підтвердження діагнозу.
3.Принципи лікування різних форм.
4. Протиепідемічні заходи.
Еталон відповіді:
1. Ентеровірусна інфекція.
2. План обстеження для підтвердження діагнозу:
-дослідження калу, змивів з ротоглотки, ліквору (при наявності
менінгіту) на ентеровіруси,
-серологічні дослідження – титр специфічних антитіл в крові (РЗК,
реакція нейтралізації) двічі з інтервалом 14 днів,
-люмбальна пункція при наявності менінгеальних симптомів.
3. Лікування:
Патогенетична та симптоматична терапія:
-при герпангіні – полоскання ротової порожнини розчином антисептика,
-при ентеровірусній діареї – оральна регідратація, дієта,
ентеросорбенти, ферменти,
-при екзантемі – антигістамінні препарати,
-при міалгії – нестероїдні протизапальні засоби,
-при серозному менінгіті – діуретики, в/в інфузійна терапія з метою
дезінтоксикації та дегідратації.
ЗАДАЧА
Хворий 3 міс. Захворів 3 дні тому, коли з`явилися рідкі випорожнення до 10 разів зеленого кольору зі слизом. Температура 39, 00С, блювота до 5 разів. В наступні дні стан хворого залишався без змін. До лікаря батьки не зверталися, лікували фуразолідоном.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий. Млявий, адинамічний. Шкіра бліда, дрябла. Слизові сухі, гіперемійовані. Тургор тканин знижений. Тони серця послаблені, 166 в 1 хв. Виражені прояви периферичного спазму. Дихання в легенях жорстке, 48 в 1 хв. Збільшені печінка та селезінка. Маса за тиждень до госпіталізації 5500, при госпіталізації 5200.
1. Визначте ведучі синдроми захворювання.
2. Сформулюйте попередній діагноз.
3. Призначте обстеження та лікування.
Еталон відповіді:
1. Ведучі синдроми: гастроентероколіт, токсико-ексикоз.
2. Гостра кишкова інфекція - гастроентероколіт, тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ ступеню (сальмонельоз?).
3. Обстеження:
-бактеріологічне дослідження калу,
-копрограма,
-загальний аналіз крові,
-біохімічне дослідження крові (електроліти, КЛС),
-загальний аналіз сечі.
Лікування (в стаціонарі):
-антибіотикотерапія парентерально – цефалоспорини ІІІ покоління,
-регідратаційна терапія оральна і парентеральна глюкозо-сольовими
розчинами,
-дієтотерапія,
-ферменти,
-ентеросорбенти,
-пробіотики.
ЗАДАЧА
Дитина 6 років захворіла гостро, підвищилась температура до 38, 90С, відмічалась 2-разова блювота, біль в животі. Випорожнення рідкі із слизом та прожилками крові, малими порціями, 10 разів на добу. При дефекації спостерігаються тенезми.
При огляді: загальний стан середньої тяжкості, в свідомості, температура – 39, 50С. Шкіряні покрови бліді, язик обкладений сірим нальотом. В легенях везикулярне дихання. Тони серця дещо приглушені, ритмічні. Пульс 110\хв., ритмічний. Живіт м`який, запалий, печінка і селезінка не збільшені. Сигмоподібна кишка ущільнена при пальпації, чутлива.
1.Виділіть основні клінічні синдроми.
2.Сформулюйте діагноз.
3.Призначте обстеження та лікування.
Еталон відповіді:
1. Ведучі синдроми: інтоксикаційний, колітичний.
2. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?) - коліт, середньотяжка форма.
3. Обстеження:
-бактеріологічне дослідження калу,
-копрограма,
-загальний аналіз аналіз крові,
-загальний аналіз сечі,
-при відсутності позитивних результатів бактеріологічних досліджень
РПГА з дизентерійним діагностикумом.
Лікування:
-антибактеріальна терапія (препарати нітрофуранового ряду),
-регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами до 1л. На добу,
-ентеросорбенти,
-ферменти,
-пробіотики,
-дієтотеарпія,
-для репарації слизової киечшника – ректальні свічки з обліпиховим
маслом.
ЗАДАЧА
Дитина 3 років захворіла гостро з підвищення температури до 39, 40С, скаржилася на головний біль, була одноразова блювота. Через годину з`явилися генералізовані тоніко-клонічні судоми.
В дитячому садку спостерігались випадки захворювання на кишкову інфекцію.
При госпіталізації в стаціонар стан тяжкий, сопор, Т 390С, пульс-140 в 1 хв., частота дихання – 48 за 1 хв. Шкіра бліда, язик обкладений білим нальотом, салівація знижена. В легенях дихання жорстке, хрипів немає, А\Т - 90\60 мм рт. ст. Живіт втягнутий, м`який, болючість при пальпації в лівій здухвинній ділянці. Позитивний симптом Керніга, Брудзинського (верхній). Зіниці помірно розширені. Через 6 годин від початку захворювання відмічені випорожнення – малокалові зі слизом та домішками крові.
1.Виділіть ведучі синдроми захворювання.
2.Сформулюйте попередній діагноз.
3.Призначте обстеження та лікування.
Еталон відповіді:
1. Ведучі синдроми: нейротоксикоз, колітичний.
2. Гостра кишкова інфекція (шигельоз?), дистальний коліт, тяжка форма. Нейротоксикоз.
3. Обстеження:
-бактеріологічне дослідження калу,
-копрограма,
-загальний аналіз крові,
-загальний аналіз сечі,
-з 7-го дня – РПГА з дизентерійним діагностикумом при відсутності
позитивних результатів бактеріологічних досліджень.
Лікування (в стаціонарі):
-антибіотикотерапія – цефалоспорини ІІІ покоління парентерально-
7 днів,
-дезінтоксикаційна терапія – в/в введення колоїдних розчинів,
-регідратаційна терапія (салуретики, осмодіуретики),
-дієтотерапія,
-ентеросорбенти,
-ферменти,
-пробіотики,
-для репарації слизової оболонки товстої кишки – ректальні свічки з
маслом обліпихи.
ЗАДАЧА
Дитина 5 міс., захворіла гостро з підвищення температури до 38, 40С, блювоти, частих водянистих випорожнень. Стан дитини при госпіталізації в стаціонар на четвертий день від початку захворювання вкрай тяжкий. Втрата маси – 10% протягом 3-х днів. Т 35, 80С, пульс – 182 / 1 хв. Сопор. Крик монотоний, слабкий. Голос сиплий. Шкіра блідо-сірого кольору з вираженим “мармуровим малюнком”. Кінцівки холодні. Риси обличчя загострені. Очні яблука глибоко розташовані в орбітах. Велике тім`ячко втягнуте. Слизові оболонки ротової порожнини сухі. Язик сухий, обкладений сірим нальотом. В легенях – жорстке дихання, тони серця глухі, ритмічні. Метеоризм. Випорожнення рясні, часті, бризжучі, оранжового кольору. Олігурія. Маса 6 кг.
В крові: K-2, 0 млмоль\л, Na-120млмоль\л. Копрограма: нейральний жир- невелика кількість, слиз- невелика кількість, лейкоцити- 7-8 в п\з.
1. Сформулюйте клінічний діагноз.
2. Призначте план обстеження.
3. Принципи терапії.
Еталон відповіді:
1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит (ентеропатогенний ешеріхіоз?), тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ ст.
2. План обстеження:
- бактеріологічне дослідження калу,
- копрограма,
- загальний аналіз крові,
- загальний аналіз сечі.
3.Терапія:
1. Антибіотикотерапія – цефалоспоріни ІІ покоління.
2. Регідратаційна терапія в загальному об`ємі 200 мл/кг маси на добу
(6х200=1200 мл),
-оральна регідратація –глюкозо-сольові розчини,
-парентеральна регідратація-розчини глюкози та сольові розчини
у співвідношенні 1: 1.
3. Ентеросорбенти.
4. Ферменти.
5. Пробіотики.
ЗАДАЧА
Дитина 7 міс., захворіла взимку гостро з підвищення температури до 39, 00С, блювоти, рідких випорожнень, незначні катаральні явища.
Госпіталізована на другий день хвороби. Стан тяжкий. Випорожнення безкалові, водянисті, жовтого кольору, кожну годину. Дитина млява, адинамічна. Шкіра, слизові оболонки сухі, язик обкладений білим нальотом, тургор тканин знижений. Велике тім`ячко злегка западає. Голос послаблений. Тони серця приглушені, помірна тахікардія. Живіт здутий, печінка збільшена. Діурез знижений. Маса дитини при госпіталізації 6 кг 500 г. Напередодні захворювання маса була 7 кг.
Проведені бактеріологічні дослідження випорожнень негативні.
1.Сформулюйте клінічний діагноз.
2.План обстеження.
3.Принципи лікування.
Еталон відповіді:
1.Гостра кишкова інфекція (ротавірусний гастроентерит?), тяжка форма, токсико-ексикоз ІІ ст.
2. План обстеження:
-Виявлення ротавіруса у фекаліях за допомогою електронної
мікроскопії,
-Виявлення ротавірусного антигена методом ІФА,
-Виявлення специфічних антитіл в крові хворих-РН та РТГА-
діагностичний титр 1: 16.
3. Лікування:
- Регідратаційна терапія глюкозо-сольовими розчинами – загальний об`єм 200 мл/кг за добу (200х7000=1400мл за добу)-оральна та парентеральна.
- Ентеросорбенти.
- Пробіотики.
- Антибіотикотерапія.
- Ферментні препарати.
ЗАДАЧА
Дівчинка 7 років захворіла гостро через 2 години після того, як з`їла тістечко, яке купила напередодні. З`явилася нудота, багаторазова блювота, болі в животі, рідкі випорожнення. Водночас захворіли ще дві сестри, які теж вживали тістечка. При огляді стан дівчинки середньої тяжкості, бліда, млява, температура тіла 37, 40С, декілька разів була блювота, живіт м`який, болючість по всьому животу, урчання. Випорожнення рідкі, водянисті, коричневого кольору. Тони серця приглушені.
1.Сформулюйте попередній діагноз.
2.Призначте обстеження.
3.Призначте лікування.
Еталон відповіді:
1. Гостра кишкова інфекція, гастроентерит (стафілококової етіології?),
середньої тяжкості.
2. Обстеження:
-Загальний аналіз крові,
-Загальний аналіз сечі,
-Копрограма,
-Бак. посів калу, блювотних мас, промивних вод шлунку, залишків їжі.
3. Лікування:
1. Промивання шлунку,
|
|