Охорона праці

Основними завданнями в галузі охорони праці є підготовка, прийняття та реалізація заходів, які спрямовані на:

– забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці;

– утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд;

– пропаганду охорони праці;

– облік, аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці;

– забезпечення страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання.

6.1 Загальна характеристика робочого місця

Головними елементами робочого місця програміста є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Робоче місце для виконання робіт у положенні сидячи організується відповідно до ГОСТ 12.2.032-78. Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле – простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини. Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі. Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем. Зони досяжності рук у горизонтальній площині. а - зона максимальної досяжності; б - зона досяжності пальців при витягнутій руці; в - зона легкої досяжності долоні; г - оптимальний простір для грубої ручної роботи; д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи. Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

– дисплей розміщається в зоні а (у центрі);

– клавіатура - у зоні г / д;

– системний блок розміщається в зоні б (зліва);

– принтер знаходиться в зоні а (праворуч);

– документація в зоні легкої досяжності долоні - в (ліворуч) - література і документація, необхідна при роботі; у висувних ящиках столу - література, невикористовувана постійно.

При проектуванні письмового столу слід враховувати наступне: висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники; нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підбирати ноги; поверхню столу повинна мати властивості, що виключають появу відблисків у поле зору програміста; конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярських приналежностей, особистих речей).

Параметри робочого місця вибираються у відповідності з антропометричними характеристиками. При використанні цих даних у розрахунках варто виходити з максимальних антропометричних характеристик (М +2). При роботі в положенні сидячи рекомендуються такі параметри робочого простору: ширина не менше 700 мм, глибина не менше 400 мм, висота робочої поверхні столу над підлогою 700-750 мм.

Оптимальними розмірами столу є: висота 710 мм; довжина столу 1300 мм, ширина столу 650 мм. Поверхня для листа повинна мати не менше 40 мм в глибину і не менше 600 мм завширшки. Під робочою поверхнею повинно бути передбачено простір для ніг: висота не менше 600 мм, ширина не менше 500 мм, глибина не менше 400 мм. Важливим елементом робочого місця програміста є крісло. Воно виконується відповідно до ГОСТ 21.889-76. При проектуванні крісла виходять з того, що при будь-якому робочому положенні програміста його поза повинна бути фізіологічно правильно обгрунтованої, тобто положення частин тіла повинно бути оптимальним.

Для задоволення вимог фізіології, що випливають з аналізу положення тіла людини в положенні сидячи, конструкція робочого сидіння повинна відповідати таким основним вимогам: припускати можливість зміни положення тіла, тобто забезпечувати вільне переміщення корпуса і кінцівок тіла один щодо одного; допускати регулювання висоти в залежності від зростання працюючої людини (у межах від 400 до 550 мм), мати злегка увігнуту поверхню, мати невеликий нахил назад. Виходячи з вищесказаного, наведемо параметри столу програміста: висота столу 710 мм; довжина столу 1300 мм, ширина столу 650 мм; глибина столу 400 мм. Поверхня для листа: у глибину 40 мм; в ширину 600 мм. Важливим моментом є також раціональне розміщення на робочому місці документації, канцелярських приналежностей, що має забезпечити працюючому зручну робочу позу, найбільш економічні руху і мінімальні траєкторії переміщення працюючого і предмета праці на даному робочому місці.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивність праці. Забарвлення приміщень і меблів повинні сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою.

У службових приміщеннях, у яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значної нервової напруги і великого зосередження, фарбування повинна бути спокійних тонів – малонасичені відтінки холодного зеленого або блакитного кольорів При розробці оптимальних умов праці програміста необхідно враховувати освітленість, шум і мікроклімат.

6.2 Загальний стан охорони праці

Служба охорони праці та функціонує відповідно до пп. НПАОП 0.00-4.35-04 “Типове положення про службу охорони праці”.

На підприємстві створена система управління охороною праці (СУОП).

Управління охороною праці - це збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці, поліпшення виробничого побуту, попередженнявиробничого травматизму і професійних захворювань.

Усі працівники при вступі на роботу:

– проходять вступний інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги, про правила поведінки при виникненні аварії, пожежі з реєстрацією у спеціальному журналі;

– попередній медогляд.

На підприємстві постійно проводиться контроль технічного стану, устаткування, приладів безпеки, контрольної апаратури, засобів електропостачання і зв'язку.

Адміністрація своєчасно інформувала ІТП і робочих про зміст знову виданих наказів і розпоряджень, спрямованих на поліпшення безпечних методів праці.

На місцях виконання робіт є наочна пропаганда з охорони праці, техніки безпеки, протипожежного захисту, збереження зеленої зони та насаджень. Згідно 0.00-4.29-96. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту на підприємстві здійснюється забезпечення робітників засобами індивідуального захисту, санітарно-побутовими пристроями, обладнанням та інвентарем, проводилося забезпечення робочих спецодягом, взуттям.

Проводилась планово-профілактична обробка засобів індивідуального захисту.

6.3 Аналіз умов праці на обраному робочому місці інженера підтримки

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі роботи.

У відповідності з ДНАОП 0.00-8.05-94. Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці., умови і характер праці на підприємстві відносяться до легких фізичних робіт категорії 1б.

6.3.1 Повітря робочої зони та мікрокліматичні параметри

Параметри мікроклімату на підприємстві відповідають нормам ДСН 3.3.6.042-99. Мікроклімат виробничих приміщень. Для легких фізичних робіт категорії 1б норми мікроклімату представлені у таблиці 6.1

Таблиця 6.1 – Повітря робочої зони.

Для виробничих умов у більшості випадків характерна сумарна дія метеорологічних факторів. Така дія може бути або антагоністичною, коли вплив одного чи декількох факторів послабляється чи повністю усувається іншими, або синергічною, коли вплив несприятливих факторів посилюють один одного.

Так, збільшення швидкості повітря послабляє несприятливу дію підвищеної температури та посилює дію зниженої; підвищення вологості повітря послабляє дію як підвищеної, так і пониженої температури. Отже, в одних випадках поєднання метеорологічних факторів створює сприятливі умови для нормального протікання життєвих функцій організму, а в інших – несприятливі, що може призвести до порушення терморегуляції організму, при подовженій дії – до виникнення професійних захворювань.

6.3.2 Аналіз шуму в робочій зоні

Припустимі шумові показники робочих місць на підприємстві регламентуються ДСН 3.3.6-037-99. Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

При нормуванні шумових характеристик робочих місць регламентують загальний шум на робочому місцінезалежно від числа джерел шуму у приміщеннях іхарактеристик кожного окремо.

Характеристикою постійного шуму на робочих місцях є середньоквадратичні рівні звукового тиску в октавних лініях частот із середньогеометричними стандартними частотами, дані по яких приведені у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 – Припустимі рівні шуму на робочому місці.

6.3.3 Освітлення

На робочому місці є природне та штучне освітлення згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми України «Природне і штучне освітлення» і ДСанПіН 3.3.2.-007-98.

6.3.4 Електробезпека

На підприємстві взагалі та обраному робочому місці для захисту персоналу від поразки електричним струмом застосовується ізоляція струмопровідних частин електроустаткування, захисне заземлення і занулення металевих частин устаткування, які можуть опинитися під напругою при порушенні ізоляції, захисне відключення.

Захист від проявів статичної електрики виконується відповідно до НПАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної електрики.

6.4 Розрахунок занулення на відключаючу здатність

Мета розрахунку занулення полягає у визначенні умов, при яких воно надійно і швидко відключає пошкоджену електроустановку від мережі і одночасно забезпечує безпеку дотику людини до занулених частин установки в аварійний період.

При замиканні фази на занулений корпус електроустановка автоматично відключається, якщо значення струму однофазного короткого замикання (тобто між фазним і нульовим захисними провідниками) _, А, задовольняє умові: ,

де k – коефіцієнт кратності номінального струму , А плавної вставки запобіжника або вставки струму спрацювання автоматичного вимикача, А.

Модуль струму короткого замикання, А, вираховується за приблизною формулою:

,

де і – модулі повного опору обмоток джерела живлення і повного опору петлі фаза – нуль.

Повний опір петлі фаза нуль визначається:

,

де – активний опір петлі фаза – нуль.

Значення і для провідників із кольорових металів (мідь, алюміній) визначають по відомим даним: січення S, , довжини l і матеріалу провідників.

Активний опір визначається:

,

де – питомий опір провідника (для міді 0, 018, а для алюмінію 0, 028 ). (Січення нульового захисного провідника , приймається з умови, що , тобто якщо фазні і нульові захисні провідники виконані з одного металу, то (де – січення фазного провідника, ), якщо з різних металів, наприклад, фазний з міді, а нульовий захисний з алюмінію, то .

Значення залежить від потужності трансформатора і схеми з’єднання його обмоток, а також від конструктивного виконання трансформатора таблиця 4.3.

Значення і для мідних і алюмінієвих провідників порівняно малі (біля 0, 0156 Ом/км), тому ними можна знехтувати.

Значення можна визначити за формулою (для ліній прокладених у повітрі)

де D – віддаль між проводами;

d – діаметр.

В наближених розрахунках зовнішній індуктивний питомий опір для внутрішньої проводки складає 0, 3 Ом/км і 0, 6 Ом/км для повітряних ліній (при віддалі між проводами, що відповідають нормам),

.

де – довжина.

Таблиця 6.3 – Наближенні значення повних опорів обмоток масляних трансформаторів.

Потужність трансформатора, кВА	Номінальна напруга обмоток вищої напруги, кВ	Ом при схемі з'єднання обмоток
	6 – 10	3, 11	0, 906
	6-10	1, 949	0, 562
	6-10	1, 237	0, 36
	20-35	1, 136	0, 407
	6-10	0, 799	0, 226
	20-35	0, 764	0, 327
	6-10	0, 487	0, 141
	20-35	0, 478	0, 203
	6-10	0, 312	0, 09
	20-35	0, 305	0, 13
	6-10	0, 195	0, 056
	20-35	0, 191	-
	6-10	0, 129	0, 042
	20-35	0, 121	-
	6-10	0, 081	0, 027
	20-35	0, 077	0, 032
	6-10	0, 054	0, 017