Завдання 2. Специфіка педагогічної діяльності ставить, як ми вже зазначали, перед учителем ряд вимог до особистості педагога

Специфіка педагогічної діяльності ставить, як ми вже зазначали, перед учителем ряд вимог до особистості педагога, які в педагогічній науці визначаються як професійно значимі особистісні якості. Останні характеризують інтелектуальну й емоційно-вольову сторони особистості, суттєво впливають на результат професійно-педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль педагога.

Учені пропонують різноманітний набір особистісних якостей, важливих для професії педагога. Домінантними вважають якості, відсутність кожної з яких унеможливлює ефективне здійснення педагогічної діяльності; периферійними - якості, які не здійснюють вирішального впливу на ефективність педагогічної праці, проте сприяють її успішності; негативними - якості, що призводять до зниження ефективності педагогічної діяльності, а професійно недопустимими - ті, що ведуть до професійної непридатності вчителя. Розглянемо склад цих груп особистісних якостей детальніше.

Домінантні якості:

1. Гуманність - любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку.

Справжнім вихователем є лише той, хто пробуджує у дитини дух, що дрімає, і надає їй сили для органічного розвитку. (П.П.Блонський)

Учитель, який поєднує в собі любов до справи і учнів, є досконалим учителем.(Л.М. Толстой)

2. Громадянська відповідальність, соціальна активність

Від правильного виховання дітей залежить благоустрій усього народу. (Джон Локк)

Якщо медикам ми ввіряємо наше здоров'я, то вихователям ввіряємо моральність і розум дітей наших, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої вітчизни.(К.Д. Ушинський)

3. Справжня інтелігентність (від лат. inteligens - знаючий, розуміючий, розумний) - високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки.

Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання, що проникає в характер, неможливе. Лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише характером можна створити характер (К.Д. Ушинський)..

Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості (В. О. Сухомлинський)

4. Правдивість,

5. Справедливість

6. Порядність

7. Чесність

8. Гідність

9. Працьовитість

10. Самовідданість

11. Інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень.

Я кажу вам: без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається (А.Дістервег)

... Якщо ви хочете бути улюбленим вчителем, дбайте про те, щоб вихованцеві було що в вас відкривати. Якщо ж ви кілька років однаковий, якщо минулий день нічого не додав до вашого багатства, ви можете стати обридлим і навіть ненависним... Серця й уми юнацтва можна завоювати в наші дні тим сплавом моральної краси та інтелектуального багатства, який відкриває перед юнацтвом все нові й нові якості людини (В. О. Сухомлинський)

12. Любов до предмета, який викладається, потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті.

...Хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і знай її, і учні полюблять тебе, а ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то скільки б ти не змушував учити, наука не здійснить виховного впливу (Л.М.Толстой)

Учитель... може виховувати і навчати доти, доки сам працює над своїм вихованням і освітою (К.Д. Ушинський)

13. Здатність до міжособистісного спілкування, ведення діалогу, переговорів;

14. Наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки учителя, спричиняє упевненість учнів у доброзичливості вчителя, його чуйності, доброті, толерантності.

Периферійні якості:

1. Привітність

2. Почуття гумору

3. Артистизм

4. Мудрість (наявність життєвого досвіду)

5. Зовнішня привабливість

Негативні якості:

1. Байдужість до вихованців.

2. Упередженість - виділення із середовища учнів ''любимчиків'' і ''поганих'', прилюдне вираження симпатій і антипатій стосовно вихованців.

3. Зарозумілість - педагогічно недоцільне підкреслення власної вищості над учнем.

4. Мстивість - властивість особистості, яка проявляється у намаганні зводити особисті рахунки з учнем.

5. Неврівноваженість - невміння контролювати свої тимчасові психічні стани, настрій.

6. Байдужість до предмета, який викладається.

7. Розсіяність - забутливість, незібраність.

Професійні протипоказання:

1. Наявність шкідливих звичок, соціально небезпечних для суспільства (алкоголізм, наркоманія тощо).

2. Моральна неохайність.

3. Рукоприкладство.

4. Грубість.

5. Некомпетентність у питаннях викладання і виховання.

6. Обмеженість світогляду.

7. Безпринципність.

8. Безвідповідальність.

Завдання: Уважно прочитайте поданий уривок. Наведіть приклади висловлювань великих педагогів, афоризми, прислів’я та приказки, які ілюструють найважливіші професійно-значущі якості вчителя, негативні та професійні протипоказання.

Другий рівень складності:

Сума яких характеристик дає дійсне уявлення про рівень фахівця, |спеціалістів| якого випускають вузи? Коли фахівця|спеціаліста|, який вийшов з вищої школи в життя можна вважати|лічити| відмінним, коли – гарним|добрим|, а коли – поганим? Відповісти на це питання| допоможе ознайомлення з|із| системою вимог, що пред'являються до людини професією, тобто ознайомлення з|із| професіограмою|.

Професіограму вчителя (за основу взяті професіограми В. О. Сластьоніна, Є. І. Антипової, М. І. Болдирєва).

Якості особистості

Суспільна спрямованість:

— науковий світогляд, потреби передової людини;

— громадянська зрілість і активність, обізнаність із подіями світового і місцевого життя;

— загальнолюдські моральні риси та якості;

— прагнення до висот своєї професії;

— загальна ерудиція, начитаність. Професійно-педагогічної спрямованості:

— компетентність;

— захопленість професією;

— висока професійна працездатність;

— любов до дітей, гуманне ставлення до них;

— уміння вести психолого-педагогічні спостереження, вивчати учнів та дитячі колективи;

— вимогливість до себе й до учнів, наполегливість, цілеспрямованість;

— справедливість;

— тактовність;

— витримка, терплячість, самовладання;

— педагогічний такт, чуйність, щирість;

— самокритичність, скромність, самооцінка;

— винахідливість, твердість і послідовність у словах і діях;

— педагогічна уява, оптимізм;

— комунікативність, виразна мова;

— зібраність, акуратність і зовнішня охайність.

Вимоги до психолого-педагогічної підготовки

Знання

— основ методології;

— психолого-педагогічні;

— анатомо-фізіолого-гігієнічні;

— теорії і методики виховання;

— змісту навчального предмета й методики його викладання;

— індивідуально-психологічних особливостей на різних вікових етапах;

— методики індивідуальної роботи та роботи з дитячими і молодіжними колективами;

— змісту і методів роботи з батьками та громадськістю;

— політики, історії, краєзнавства, літератури та мистецтва, моралі, етики, естетики, релігії, права, техніки і культури.

Уміння і навички

Конструктивні:

— планувати навчальну й виховну роботу;

— відбирати, аналізувати й синтезувати навчальний матеріал, здійснювати дидактичну переробку складного матеріалу;

— творчо й обґрунтовано будувати організаційно-педагогічну і логіко-педагогічну структуру уроку;

— планувати систему перспективних ліній у розвитку окремої особистості та колективу;

— здійснювати індивідуальну програму навчання та виховання учня.

Організаторські:

— виявляти й організовувати актив класу, керувати ним у різних умовах;

— організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності учнів, розвивати їхню активність;

— здійснювати контроль і допомогу в розумовому розвитку учнів;

— здійснювати контроль і допомогу у виконанні доручень учнями;

— здійснювати педагогічне керівництво учнівськими організаціями;

— організовувати роботу з батьками та громадськістю.

Комунікативні:

— встановлювати педагогічно доцільні відносини з учнями, батьками, учителями;

— регулювати внутрішньо-колективні та міжколективні відносини;

— знаходити потрібні форми спілкування з учнями й батьками;

— передбачати результат педагогічної дії.

Дослідницькі:

— вивчати індивідуальні особливості учнів та колективу;

— критично оцінювати свій досвід, результати своєї діяльності;

— усвідомлено вдосконалювати педагогічну майстерність, самоосвіту та самовиховання;

— використовувати в роботі психолого-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід;

— прогнозувати використовувані засоби і методи роботи.

Прикладні:

— творчі: малювати, співати, танцювати, грати на музичному інструменті, виразно читати;

— масово-витівничі;

— спортивно-туристські;

— володіти технічними засобами навчання.

Завдання: Проаналізуйте педагогічні ситуації, визначте, помилки вчителя та які вміння недостатньо сформовані у починаючого вчителя. Під час відповіді на це питання вкажіть означене вміння у поданій професіограмі.

Ситуація 1. Сашко М., учень 5 класу, після уроків дещо затримався у школі. Він підійшов до класного керівника, коли та поверталася із їдальні.

- Я хочу розповісти|розказувати| про те, що у нас відбувається у класі і хто порушує дисципліну, хто погано поводиться поза|зовні| школою, - пошепки говорив Сашко. - Але аби | |щоб|ніхто не знав, що це я. Добре?

Вчителька уважно вислухала хлопчика і пообіцяла прийняти заходи до порушників.

Ситуація 2. З листа матері. «Моя донька вчиться у музичній школі. По співу у неї «відмінно». Вчителька з музики у загальноосвітньої школи за те що, донька не відвідує шкільний хоровий гурток та не приймала участь у загальношкільному конкурсі занизила бали у чверті, у доньки замість11-12 балів вийшло 9 балів. Я не проти хору, але ж дитя відвідує музичні заняття у іншому місці. Чи можна знижувати оцінку за спів за те, що дівчатка не ходить у хоровий гурток»?

Ситуація 3. На методичному об'єднанні вчителів фізики розгорілася суперечка про зміст навчального матеріалу по даній дисципліні. Молодий вчитель з університетською освітою рішуче виступив за те, аби у курсі фізики опустити більшість матеріалу про так звану «стару фізику», зате приділити увагу новітнім досягненням у фізиці, захопити перспективою розвитку нових напрямів в цій науці.

Його колега відстоювала ту точку зору, що головну|чільну| увагу слід приділити вивченню «класичної фізики», а в ознайомленні з|із| новим не виходити за рамки підручника|посібника|, оскільки|тому що| програма по фізиці, на її думку, і так переобтяжена.

Ситуація 4. Відкритий урок математики у 8 класі почався з вирішення задач. Протягом 10 хвилин усі учні активно працювали над виконанням завдань. Приступаючи до вивчення нового навчального матеріалу, вчитель запропонував пригадати раніше вивчений матеріал. Вчитель уміло вів школярів до розуміння нової теми. Потім учні вирішували приклади. Вирішення першого прикладу вчитель показав на дошці, далі учні вирішували приклади самостійно. Проте з другої половини уроку активність школярів різко знизилася. Спроби вчителя активізувати роботу мало що давали. Домашнє завдання і інструктаж до нього діти прийняли зовсім пасивно.

Індивідуальні завдання: Проведіть діагностику за запропонованими методиками. Проаналізуйте отримані результати, спрогнозуйте позтивний/негативний вплив визначених якостей вашої особистості на подальше професійне становлення, розвиток та професійну діяльність Форма звіту - письмова