Читання мовчки

Читання мовчки як перевірний вид роботи застосовується, починаючи з 3 класу. Перевіряється вміння прочитати незнайомий художній чи художньо-науковий текст відповідного обсягу та ступеня складності і зрозуміти його.

Робота здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця. Вчитель фіксує початок роботи, а також те, хто з учнів прочитав з мінімально прийнятною швидкістю (наприклад, 60 слів за хвилину у 3 класі), хто показав вищу, а хто нижчу за цей мінімум швидкість.

Розуміння прочитаного виявляється у такий самий спосіб, як і при аудіюванні: учням пропонують шість запитань за текстом з трьома варіантами відповідей для вибору. Правильний вибір відповіді на одне запитання дає 2 бали. Запитання й варіанти відповідей читає вчитель після того, як усі прочитали текст. Можливий і інший (більш складний) варіант: учитель дає кожному учневі аркуш із серією запитань, учні самостійно (мовчки) читають і позначають обрані ними варіанти відповідей.

При оцінюванні читання мовчки визначають також його швидкість. Слід мати на увазі, що ця швидкість має бути хоча б трохи вищою, ніж у читанні вголос, однак бажано, щоб вона була вищою принаймні у 1, 5 – 2 рази. Отже нормою для читання мовчки наприкінці 3 класу є швидкість 60-140 слів за хвилину, наприкінці 4 класу – 80-180 слів за хвилину.

Швидкість читання враховується таким чином: бали 10-12 може одержати учень, швидкість читання якого не нижча за мінімальний показник для даного класу. Той, хто не виконує цієї умови, одержує на 1 бал менше. Наприклад, учень правильно відповів на 5 з 6 запитань за текстом, але одержує не 10, а 9 балів, якщо швидкість його читання нижча за норму. При цьому наприкінці 1 семестра враховують норму попереднього класу, наприкінці 2 семестра норму даного класу.

У 2 класі вміння учнів читати мовчки оцінюють описово.

Підсумковий (семестровий, річний) бал за навчальні досягнення учня з читання виводять на основі оцінювання читання вголос, читання мовчки, читання напам’ять визначених програмою творів, а також усних відповідей, які виявляють розуміння учнем змісту, основної думки твору; вміння оцінити події, персонажі, описані у творі, співвіднести їх з власним життєвим досвідом. Враховується також сформованість елементарних літературознавчих знань та умінь: практичне розрізнення творів, що належать до різних жанрів (вірш, казка, оповідання, п’єса, загадка та ін.); творів, що об’єднані певною темою, розуміння особливостей побудови твору, його мови. Важливою складовою підсумкового бала з читання є уміння самостійно працювати з книгою, користуватися бібліотекою.

РОСІЙСЬКА МОВА ТА МОВИ ІНШИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(мова навчання)

Оцінювання навчальних досягнень здійснюється згідно з основними цілями навчання мови, які передбачають розвиток в учнів уміння досконало користуватись мовою в усній та писемній формах та формування певного кола знань про мову.

У початковому навчанні мови пріоритетним є розвиток в учнів навичок мовленнєвої діяльності: слухання (аудіювання), говоріння, читання, письма; тому оцінювання результатів навчання стосується, передусім, сформованості цих навичок. Окрім того, школярам пропонують завдання на розпізнавання, групування мовних одиниць, утворення форм слова, побудову сполучень слів, речень тощо (отже, перевіряють знання з мови та мовні вміння).

Оцінюванню підлягають:

· мовленнєві навички: аудіювання, діалогічне та монологічне усне мовлення, читання вголос та побудова письмового висловлювання (переказ);

· мовні вміння та навички, практичне застосування знань з мови;

· навички правопису (у визначених програмами межах); техніка письма та культура оформлення письмових робіт.

На основі даних критеріїв розробляються більш конкретизовані матеріали для кожної мови, що вивчається як окремий предмет у 2-4 класах школи.

У І та 2 класах оцінювання здійснюється словесно - з огляду на 4 рівня навчальних досягнень; у 3, 4 класах застосовується 12-бальна шкала оцінювання.

1. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

Перевіряється вміння прослухати незнайомий текст і зрозуміти його (зміст, основну думку, образний вислів та ін.). Перевірка здійснюється раз на семестр, починаючи з 2 семестра 1 класу.

Для слухання пропонують художній або художньо-науковий текст (тексти, що належать до інших стилів, для перевірних робіт не рекомендуються).

Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому читанні (зі швидкістю 80-120 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:

Робота здійснюється фронтально. Учитель читає текст: у 1 та 2 класах – двічі; у 3 та 4 класах – один раз. Текст має бути незнайомим для дітей, але складатися переважно з відомих учням слів і не містити граматичних ознак, які можуть спричинити нерозуміння тексту.

Слуханню передує вступне слово вчителя, тлумачення окремих слів, реалій побуту тощо. У 1 та 2 класах рекомендується пропонувати учням декілька запитань та завдань, щоб спрямувати їхню увагу під час слухання.

Після того як учні прослухають текст, учитель, не вдаючись до жодного обговорення, пропонує серію запитань з варіантами відповідей на них.

Учням 1 класу пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 2 класу – 4 запитання альтернативного типу (“Першим прибіг зайчик чи вовк? і т. ін.). Для учнів 3 і 4 класів складають 6 запитань: - 4 запитання – щодо змісту (хто? що? у якій послідовності? чим закінчилося? тощо); одне - про головну думку твору; одне – про значення образного слова, виразу, про побудову тексту та ін. Кожне із запитань супроводжується 3 варіантами відповідей.

Школярам треба мовчки вислухати кожне запитання та варіанти відповідей на них (у 1 та 2 класах їх повторюють двічі), вибрати один із варіантів і записати номер обраної відповіді поруч із номером запитання. Наприклад: 1. 2 (цифра “1” – це номер запитання, цифра “2” – номер обраної відповіді).

У разі запитань з відповідями типу “так” – “ні” першим варіантом вважається “так”, другим - “ні”. У разі альтернативного запитання першим варіантом вважається той, що у запитанні йде першим (у нашому прикладі: “зайчик” позначається цифрою 1, “вовк” – цифрою 2).

Правильна відповідь на кожне із запитань у 1, 2 класах дає 3 бали, однак оцінка роботи здійснюється описово. У 3, 4 класах – 2 бали. У 3 та 4 класах учень може отримати за роботу від 1-го балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12-ти балів (за бездоганно виконану роботу).