Фізіологічна класифікація фізичних вправ

Вплив фізичних вправ на стан функцій організму визначається багатьма причинами, які умовно можуть бути об'єднані в групи педагогічних, психологічних, біохімічних і фізіологічних факторів. Особливу роль в класифікації фізичних вправ грають фізіологічні закономірності рухів. Фізіологічною основою класифікації фіз вправ можуть бути режим м'язової діяльності (статичний, динамічний, змішаний), ступінь координаційної складності, ставлення вправ до розвитку якостей рухової діяльності (фізичним якостям), відносна потужність роботи і інші ознаки. Одним з можливих ознак, які можуть бути покладені в основу фізіологічної класифікації, є спосіб виконання фізичних вправ - стандартний або нестандартний (варіативний). Так, для циклічних вправ характерні стандартні (постійні, не змінні) способи виконання. Бігун, плавець, велосипедист виконують порівняно невелику групу вправ, в яких суворо чергуються певні фізіологічні параметри руху. Для нестандартних вправ характерні постійна зміна умов спортивної діяльності, а разом з нею і зміна форми рухів і їх фізіологічних характеристик (бокс, боротьба, фехтування, спортивні ігри). Фізичні вправи можуть бути поділені за такими критеріями:

1) за біомеханічною структурою руху - на циклічні (веслування, біг, плавання і т.д.) і ациклічні (бокс, боротьба, гімнастика і т.д.);

2) по прояву фізичних якостей - на вправи, що вимагають переважного розвитку швидкості - швидкісні (біг на короткі дистанції), вибухової сили - швидкісно-силові (стрибки в довжину і висоту, метання), витривалості (лижні гонки, біг на довгі дистанція), сили (важка атлетика), координації - складно-технічні (гімнастика, гірські лижі, фігурне катання);

3) за особливостями локомоций - на вправи, що їх переважно ногами (біг, ковзанярський і велосипедний спорт), руками (плавання, гімнастика), руками і ногами (ходьба на лижах);

4) за потужністю виконуваної роботи - на вправи максимальної, субмаксимальної, великої, помірної і попеременной потужності;

5) по переважному джерелу енергії - на вправи, що виконуються в зоні аноеробно-алактатного, аноеробно-лактатного, змішаного анаеробно-аеробного та аеробного енергетичного забезпечення;

6) за рівнем енерговитрат - на вправи, що їх з високими енерговитратами, при споживанні кисню 4-6 л/хв (біг, лижні гонки, плавання), середніми - 2-4 л/хв (спортивні ігри) і низькими - менше 2 л/ хв (фігурне катання, бокс, боротьба);

7) за характером регламентації навантаження - на вправи заданого обсягу роботи (веслування, плавання, біг і т.д.) і вправи заданого часу роботи (бокс, боротьба, футбол, хокей і т.д.);

8) за обсягом активної м'язової маси - на локальні, при яких в роботу залучається до однієї третини м'язової маси, регіональні - до двох третин м'язової маси та глобальні - більше двох третин м'язової маси;

9) за характером (виду) м'язової роботи - на статичні і динамічні

В даний час загальновизнаною є класифікація, запропонована В.С. Фарфелем, який всі види спортивних вправ розділив на пози і рухи. Рухи поділяються на два класи - стандартні (стереотипні) і нестандартні (ситуаційні). Перші формуються за принципом стереотипу, виконуються у завжди заздалегідь відомих умовах, в певній послідовності. Другі - хоч і містять ряд завчених, стереотипних елементів, але виконуються в нестандартних умовах, непостійних ситуаціях, з великими варіаціями, що характерно для єдиноборств і спортивних ігор, а також для кросів. Групу стандартних рухів можна умовно розділити на дві підгрупи:

-рух з кількісною оцінкою (в кг, м, с); -рух з якісною оцінкою (у балах).

Перша підгрупа може бути підрозділена на циклічні (з повторюваними циклами рухів) і ациклічні руху.

Циклічні, у свою чергу, діляться по зонах відносної потужності (максимальної, субмаксимальної, великої, помірної). Ациклические поділяються на:

-швидкісно-силові (стрибки, метання);

-власне силові (підняття штанги);

-прицільні (стрільба, кидки і подачі м'яча і т.д.).

Рухи за якісною оцінкою можуть бути поділені:

-з видів спорту (спортивна і художня гімнастика, акробатика, фігурне катання, стрибки у воду і на батуті);

-за характеристикою рухів (сила, швидкість, координація, орієнтування у просторі та часі, рівновагу, гнучкість, безопорность, виразність).