АСПН – як універсальний психодіагностичний та психокорекційний метод.

АСПН — це передусім навчання, а не тренування, бо в основу отриму­ваних результатів покладено точність психодіагностики та вміння цілісно аналізувати поведінкову продукцію.

Психокорекційний процес АСПН завжди охоплює дослідницький аспект, що ґрунтується на спільній активності учасника групи і психолога, який веде групу. Цим групова психокорекція відрізняється від тради­ційних методів, що мають за мету донести готові знання, втілити їх у практику. В групі АСПН учасники набувають дослідницьких навичок аналізу моделі спілкування, яке складається спонтанно й невимушено.

Психодіагностика в АСПН має процесуальний характер. Вона відпо­відає вимогам багаторівневості та порційності. Завдяки такій психо­діагностиці груповий процес із часом набуває керованого характеру й цілеспрямованості, зорієнтованої на забезпечення індивідуально-непов­торного психокорекційного результату для кожного з учасників на­вчання.

Психодіагностичні прогнози в групі АСПН зумовлюються пізнан­ням неусвідомлюваної логіки поведінки, а не вербальне вираженим змістом проблеми; психодіагностика в групі має багаторівневий, по­вздовжній характер і здійснюється в процесі психокорекційної взаємодії психолога з учасниками навчання, що не передбачає врахування яки­хось позагрупових даних — чи то результатів тестового обстеження, чи побутово-службових відомостей про учасника, а грунтується на логіці його поведінкового матеріалу.

У своїй основі психокорекція в групі зорієнтована на пізнання індиві­дуальної неповторності несвідомого кожного учасника навчання. Логі­ка несвідомого зумовлює когнітивний рівень базових захисних диспо­зицій.

Метод АСПН можна застосовувати для дослідження особливостей «психологічних захистів».

Психокорекція в АСПН є багаторівневою і ґрунтується на механіз­мах позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на вищому рівні психічного розвитку.

Групова корекція у вигляді методу АСПН, що забезпечує глибинно-особистісне самопізнання з висвітленням внутрішніх суперечностей психіки та захисних заходів для їх маскування від свідомості, допомагає не лише дійти до певного їх розв'язання, а й позбутися спричинених ними спотворень. Отже, метод АСПН, групова психокорекція дає змогу спеціалісту набути здібності об'єктивного сприймання плинного соціально-псрцептивного матеріалу в ситуації спілкування. Такою є перша й доконечно потрібна умова, аби психолог став практиком. І це зрозуміло, бо він працює з тим, що бачить, 6 чує, сприймає, відчуває[2]. Психокорекція допомагає також психологові набути певних можливостей децентрувати увагу з потреб власного " Я" на потреби й інтереси іншої людини в усій їх повноті. Адекватність сприймання — це початок можливостей точної психодіагностики й успіху психокорекції.