Профілактику наркоманії можна поділити на два рівні: загальна і індивідуальна.

Під загальною профілактикою прийнято розуміти виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень. Щодо нашої проблеми, то мова йде про виявлення специфічних криміногенних обставин, що сприяють вчиненню протиправних діянь, пов’язаних з наркотиками.

У Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки передбачене здійснення таких загальнопрофілактичних заходів щодо незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин: розвиток співробітництва між державними органами, установами та організаціями; сприяння зміцненню здоров’я та підвищенню соціального добробуту громадян, а також мінімізації несприятливих наслідків зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами для суспільства в цілому; охоплення всіх ділянок превентивної роботи - від запобігання незаконному вживанню наркотичних засобів і психотропних речовин на початковому рівні до зменшення спричинених ними негативних наслідків для суспільства, включаючи інформування, виховання, освіту, раннє втручання, консультування, лікування, реабілітацію, попередження рецидивів, наступне обстеження і соціальну реінтеграцію за умови надання можливості особам, які цього потребують, своєчасного отримання необхідної допомоги і послуг відповідних служб.

Зазначені заходи повинні проводитися з урахуванням поширеності незаконного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин як у цілому в державі, так і в окремих регіонах, а також серед певних верств населення, особливо серед молоді, на підставі систематичних комплексних і науково обґрунтованих оцінок ситуації в цілому та окремих її аспектів.

Інформація, що подається в рамках просвітницьких і профілактичних заходів, повинна бути чіткою, аргументованою, прийнятною з огляду на рівень культури, своєчасною і, у міру можливості, апробованою на відповідній цільовій групі населення та сприяти виробленню у населення негативного ставлення до наркоманії як явища.

У засобах масової інформації необхідно публікувати виважені матеріали на антинаркотичну тематику, пропагувати здоровий спосіб життя на фоні негативних наслідків незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин. Особлива роль відводиться телерадіокомунікаційним засобам, які забезпечують безпосереднє спілкування аудиторії з учасниками телерадіопрограм.

Необхідно сприяти проведенню конкурсів на створення теле- і радіопрограм, художніх творів антинаркоманійної спрямованості, залучати до цього громадські організації і благодійні фонди, регулярно організовувати виступи і звернення керівників державних органів, провідних фахівців з проблем боротьби з наркоманією і незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Лікування і реабілітація осіб, хворих на наркоманію, повинні здійснюватися державними та недержавними медичними установами із залученням громадських організацій і спрямовуватися, зокрема, на: забезпечення стабільного функціонування та збереження існуючої мережі територіальних наркологічних закладів, поліпшення їх матеріально-технічної бази, оснащення сучасним лабораторно-діагностичним обладнанням; запровадження біопсихосоціальних підходів до лікування та реабілітації осіб, хворих на наркоманію, надання необхідної психологічної допомоги членам їх родин; впровадження галузевих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу в практику роботи лікувальних та реабілітаційних закладів незалежно від їх відомчого підпорядкування та форми власності; запровадження сучасних лікувально-реабілітаційних програм, зокрема в установах виконання покарань

Індивідуальна профілактика наркоманії повинна здійснюватися щодо осіб, які зловживають наркотиками і у поведінці яких відсутні ознаки злочину, пов’язаного з наркотичними засобами, проте виходячи з антигромадської поведінки цих осіб є ймовірність вчинення ними такого злочину.

Індивідуальну профілактику треба починати з особою раніше, ніж вона починає зловживати наркотиками. Наркомани «прогресують» поступово і зазвичай це відбувається поетапно:

- нездоровий інтерес до наркотиків, їх виготовлення, споживання тощо (група відносного ризику);

- перебування в середовищі наркоманів, схвалення їх поведінки, разові прийоми наркотиків (група підвищеного ризику);

- вживання наркотиків більш-менш постійно, але без явних ознак наркоманії (група тих, хто зловживає наркотиками);

- формування хворобливої психічної й фізичної залежності від наркотиків (група хворих на наркоманію).

Вочевидь, виявляти і починати ранню профілактику наркоманії треба вже з представниками групи відносного ризику, до речі, така профілактика є найдієвішою