Перемир’я – особливий спосіб Путіна ведення гібридної війни на Україні

Вже більше року живемо, ніби в перемир’ї. Росія і Україна використовують його по-різному.

Росія постійно незаконно, злочинно забезпечує російсько-сепаратистських бандитів зброєю, боєприпасами і продуктами харчування тощо, тобто в повному обсязі фінансує агресорів на території Донбасу, які цілодобово обстрілюють неокуповані наші райони Донбасу по лінії розмежування.

Ви тільки вдумайтесь. По 30-50 обстрілів щодня, особливо в нічний час, нашої території, як місць розміщення АТО, там і житлових районів. Щодня гине по 1-2 наших вояків, поранених 2-5. Були дні де загиблих було 5-7 і поранених 10-13. Є жертви і мирного населення. В середньому в місяць 80-200 загиблих і поранених, а за рік 900-2400 чол.. Це ж велика кількість заплаканих матерів, вдов і сиріт.

До речі, 02.03.2016 р. під час атаки терористів загинуло 4 вояки і ранено 13, а 05.04.2016 р. – загинуло 2 вояки і поранено 8. Нам повідомили про це і тільки. Навіть у нас на Україні влада стала черствою – не було ні співчуття, ні ноти МЗС, ні звернення до народу. Ми вже звикли до смертей, стали черствими. На Донбасі гинуть вояки, а в Києві Президент вручає посмертно нагороди їх родичам і тільки. Ось такий кругообіг.

Агресор руйнує житлові будинки та інфраструктуру міст і сіл (школи, садочки) по лінії розмежування. Обстріли агресор здійснював забороненим М.д. важким озброєнням калібром більше 100 мм. Що це за перемир’я! Що ж це за м.д., які зовсім місяцями не виконуються. Де контроль?

Путін порушив женевську конвенцію, яка забороняє всім сторонам війни нападати на цивільне населення, руйнувати житлові будинки і інфраструктуру. Але ж для Росії діє один закон – безкарної вседозволеності.

Навпаки, українські війська відвели своє важке озброєння на обумовлену відстань. Їм заборонено вступати у бій, а при необхідності використовувати тільки малокаліберну зброю.

Радник Президента Порошенка дуже часто інформує нас про події та інколи в кінці нам повідомляє, що ворог під дією наших вояків відступив. А вчора нова редакція повідомлення: ворог обстріляв такі-то райони, але наші війська додержувались мінських домовленостей і не вступали в бій, тобто навіть не відстрілювались. Що це робиться. Нас знищують важким озброєнням, а ми не маємо права на самозахист. Невже наші генерали не розуміють, що така тактика не перспективна.

Наші вояки гинуть, а ми з радістю і з очікуванням похвали звітуємо, що ми не відкривали вогню і, відповідно, діємо за вимогами М.д. Нас ніхто не розуміє, а бандити раді і щораз з більшою силою атакують наші позиції. Що це за вседозволеність. Де наша влада?

Ворог постійно не обстрілює, а відстрілює наших вояків, масово гинуть люди, є поранені, а ми, заради звіту про виконанням м.д., погоджуємось з смертями і не відповідаємо адекватно ворогові. Чому так? Виходить, що життя людини вже не є найвищою цінністю. Це страшно, що ми вже звикаємо до смертей.

Всі думали, що після таких інтенсивних щоденних обстрілів наших територій, в т.ч. Сартани з значними втратами живої сили і нерухомості будуть прийняті ефективні заходи по встановленню на ділі перемир'я, але не так!

Півроку готувалась Норманська зустріч - 4, всі чекали результатів, а через 3 години нам повідомили, що результатів немає. Всі вимагають від України виборів на окупованих територіях. Щось не те. Про Крим мовчать – не входить в план м.д.. Заради миру міністрам треба було вирішити хоча б одне питання про виконання узгоджених в Мінську рішень щодо зупинення військових атак на період перемир’я (тишина). Чи наші міністри і Путін не знають, що таке тишина. Міністри ЗС роз’їхались, а наші вояки і дальше гинуть, адже їх зустріч не вплинула на зменшення постійних атак агресорів.

Де наша влада? Невже наша влада і наші генерали не розуміють, що в такій неактивній обороні не виграємо війни, а тільки погубимо багатьох армійців, до цього ж знижується їх кваліфікація, занепадає дух патріотизму. Всім зрозуміло, що будь-яка атака і маленька перемога підвищує дух перемоги над ворогом. Чому наша влада не цінує кожного армійця, не турбується про його життя і здоров’я. Чому наша влада своїми зверненнями до світової спільноти, нотами не заставить Путіна і його армію додержуватись тишини. Це одне-однісіньке, що є позитивним в м.д., але і воно постійно не виконується. До яких пір це можна терпіти? Чому ж у нас така доля, що одна людина на прізвище Путін знущається над усією країною, а ми чомусь безпомічні.