Сімейно-побутових відносин

Дослідження, що проводилися в останні роки, свідчать про зна­чне зростання кількості злочинів на сімейно-побутовому ґрунті внаслідок внутрісімейних безладь¹. Вивчення сім'ї неминуче пов'я­зано зі способом забезпечення її єдності й функціонування як соці­ального інституту². У цьому напрямі й повинно вестися розроб­лення запобіжних заходів щодо сімейно-побутових злочинів.

У даному підрозділі розглядаються лише віктимологічні про­блеми сімейно-побутових відносин. Важливість такого досліджен­ня полягає в значному розширенні прав та обов'язків чоловіка й жінки, що стають не тільки різноманітнішими, а й наповнюються усе більш складним змістом.

Незважаючи на обмеженість інформації, отриманої в процесі дослідження, серед мотивів вступу до шлюбу вдалося виявити й соціально несхвалювані. До них належать: заінтересованість у жит­ловій площі; прагнення одержати прописку у великому промисло-

¹ Див.: Кудрявнев В. Н. Социологические проблемы исследования анти-
общественного доведення // Социологические исследования.- 1974.- № 1 - С. 51.

² Див.: Харчев А. Г, Брак и семья в СССР.- М., 1964.- С. 55.

вому місті; укладення шлюбу з матеріальної заінтересованості; фіктивні шлюби на інших підставах (придбання права на праце­влаштування в даному місті тощо). Простежується також певна кількість шлюбів, що укладаються по коханню без взаємності.

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що характер мо­тивів укладення шлюбу значною мірою відображається на взаєми­нах чоловіка та жінки. Водночас мотиви створення сім'ї дозволя­ють прогнозувати подальший розвиток сімейних відносин.

Як показало дослідження, 60% шлюбів укладалися після корот­кого часу знайомства (до шести місяців), явно недостатнього для повного й глибокого вивчення моральних рис і психологічних вла­стивостей особистості.

Наприклад, Ю. Соколов, звільнившись із місць позбавлення волі, познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Період дошлюбно­го знайомства не перевищував півтора місяці. Через півтора року він вчинив злісне хуліганство відносно своєї дружини. Сама потер­піла довела, що за період шлюбу чоловік часто бив ЇЇ, вони розлу­чалися й знову налагоджували стосунки.

Досліджуючи молоді сім'ї, А. Г. Харчев установив, що 68% чолові­ків та жінок укладали шлюб, будучи знайомі менш одного року, при­чому в 43, 3% випадках період дошлюбного знайомства тривав не бі­льше шести місяців¹. 90% таких шлюбів було укладено за коханням².

Дослідження шлюбів, укладених після короткочасного знайом­ства, показало, що відсоток сімей, які розірвали шлюб (за даними А. Г. Харчева, - 68%), приблизно дорівнює відсотку «віктимізова-них сімей» (60%). Таким чином, у випадках, коли конфлікти в сім'ї починаються з перших місяців спільного життя й мають у своїй основі глибокі суперечності, рішення про розірвання шлюбу варто вважати найбільш розумним. «Скоростиглі» шлюби, укладе­ні переважно не за коханням, з більшою імовірністю підштовху­ють особу вчинити злочин. При цьому, мабуть, більшу роль віді­грають не тільки мотиви, унаслідок яких створювалися сім'ї, а й особисті якості чоловіка або жінки, що доводять конфліктність у сім'ї до гострих суперечностей" '.

Див.: Харчев А. Г. О путях дальнейшего укрєпления семьи в СССР // Социальные исследования.- М., 1965.- Вып. 2.- С. 164. ² Див.: Там салю- С. 162. Результат превращения потенциальной виктимности в реальную обо-значается иногда как «виктимизация» (Див.: Франк Л. Виктимность // Соц. законность- 1975.- № 3.- С. 96.

Однією з причин вчинення злочину у сфері сімейно-побутових відносин 67% потерпілих вважали систематичне пияцтво засудже­них. Однак ця причина, що ускладнювала спільне проживання, до розірвання шлюбу не призводила. За даними дослідження, 47% засуджених почали зловживати спиртними напоями через деякий час після укладення шлюбу¹.

На підставі результатів проведених досліджень можна визначи­ти певну ієрархічну модель факторів, що обумовлюють конфлікто-генність сімей. Так, до загальнокримінологічних причин сімейно-побутової злочинності належать:

- погіршення і нестабільність соціально-економічного життя (що часом зумовлює суперечності між природним бажанням мати дитину й економічним статусом; неможливість розвивати свої та­ланти, культурні запити);

- скорочення кількості робочих місць у виробництві та пов'я­зане з цим безробіття;

- поширеність у засобах масової інформації, перш за все на те­лебаченні, пропаганди насильства та жорстокості, деструктивний вплив відеопродукції;

- розповсюдження алкоголізму (порівняно з радянськими ча­сами фіксується збільшення виробництва і споживання алкоголю на душу населення) та наркоманії;

- укорінення в суспільній свідомості цільової установки на ін­дивідуальне виживання, відсутність соціальних ідеалів, певний ідеологічний вакуум у суспільстві та криза моралі;

- поширення неформальних (незареєстрованих офіційно) шлю­бів, а відтак - менший рівень солідарності сім'ї, збільшення кіль­кості розлучень і частки неповних сімей;

- слабка дієвість системи матеріальної допомоги сім'ям, які її потребують, загалом матеріальна залежність жінок від чоловіків.

Ці об'єктивні соціально-економічні й культурно зумовлені чин­ники, безумовно, збільшуватимуть навантаження саме на органи внутрішніх справ. До цієї групи чинників можна віднести також недоліки роботи державних органів, які зобов'язані здійснювати профілактичний вплив стосовно дисгармонійних сімей.

Питання про зв'язок прогресуючого алкоголізму з мотивами, що при­зводять до укладення шлюбу, який не має в своїй основі взаємної любові, потребує спеціального дослідження.

Зовнішні чинники впливають на макрорівні не лише суто на на­сильство в сім'ї. Нині в Україні спостерігаються вкрай негативні тенденції у демографічній сфері, які можуть у майбутньому посла­бити національну безпеку, суттєво ускладнити ситуацію з напов­ненням бюджету тощо. Спеціалісти з тендерних досліджень вису­вають тезу про кризу маскулінності (зміна традиційних ролей чоловіків, вчинення ними злочинів, зловживання алкоголем, зни­ження середньої тривалості життя, зокрема в Україні). Однак у кризовому соціумі будь-яка людина, незалежно від статевої на­лежності, не може повною мірою реалізувати свої здібності. Об'єктивні чинники опосередковано можуть впливати на стан особи, підсилюватися в індивідуальній свідомості правопорушни­ків, створюючи низку внутрішніх (суб'єктивних) чинників насиль­ства в сім'ї.

Макрофактори насильства в сім'ї впливають на переважну бі­льшість сімей в Україні. Крім того, існують мікрофактори, що зу­мовлюють конфлікти в певних сім'ях. При складанні узагальненої моделі ми намагалися взяти до уваги досягнення різноманітних вітчизняних та зарубіжних наукових проектів, де перевірялася ста­тистична значимість тих чи інших факторів (за допомогою аналізу таблиць сполучення та регресійних логіт-моделей). Зокрема, бра­лися до уваги результати ґрунтовних досліджень учених колиш­нього Радянського Союзу, ¹ віктимологічні опитування, проведе­ні за підтримки Департаменту юстиції США-

National Crime Victimization Survey² i National Violence Against Women

Syrvey а також МВС Великої Британії - British Crime Survey сучасні

Див.: Rennison C. M., Welchans S.Intimate Partener Violence // Bureau of Justice Statistics

NCJ 178247.-Washington, DC, 2000.-Мау.

Див.: Tjaden P., Thoennes N. Extent, and Consequnce of Intimate Partner Violence /Findings

From the National Violence Against Women Survey. NCJ 181867- Washington, DC, 2000.-

Juli; Tjaden P., Thoennes N.Full Report of the Prevalence, Incidence, and Consequences of

Violence Against Women / findings From the National Violence Against Women Survey

NCJ 181867 - Washington, DC, - 2000. - November.

Див.: Walby S. Allen J. Domestic violence, sexual assault and stalкing: Findings from the British Crime Survey // Home Office Research Study 276. - 2004. - March. - Р. 125-128.

Див.: Шестаков Д. А. Супружеское убийство как общественная про­блема.- С.Пб.: Санкт-Петербург, гос. ун-т, 1992; Предупреждение семейно-бьітовьіх правонарушений / Отв. ред. Ф. А. Лопушанскиіі- М, 1989; Лоба-нов В. А. Уголовно-правовая и криминологическая характеристика бьітовьіх преступлений.- Минск: МВД СССР. Минская вьісш. шк., 1982.

доробки українських науковців. Збірна модель основних причин злочинів, що вчиняються на сімейно-побутовому ґрунті, побудова­на, виходячи зі сфер життєдіяльності сім'ї як малої соціальної гру­пи, враховує умови життя, специфіку соціальних, психологічних та біологічних рис нападника та жертви, а також недоліки комунікації.