Віктимологічна детермінація злочинів, учинених стосовно неповнолітніх

Щоб більш глибоко проникнути в механізм злочину, мало ви­вчати та знати лише злочинця. Велика кількість учинених злочинів демонструє значний внесок жертви в події, що відбуваються з нею, а це свідчить про те, що злочин є результатом дій пари: злочинця та жертви.

Зміст віктимності складається з трьох чинників: незахищеності особи з боку держави, суспільства та мікрооточення від будь-яких злочинних посягань та суб'єктивної схильності особи стати жерт­вою злочину. Третій чинник залежить безпосередньо від особи. Особистісна віктимність неповнолітніх визначається, перш за все, віковими особливостями перехідного періоду.

Проте неможливо не звернути увагу й на інше: значній частині жертв злочинів не притаманні особистісні віктимні якості. Голов­ною причиною є відсутність їх належного правового захисту дер­жавою. При цьому роль особи в такій віктимності є мінімальною, вона визначається відсутністю необхідних правових норм, спря-

мованих на захист прав неповнолітніх, або неналежним їх вико­нанням, недоліками в роботі правоохоронних органів, несвоєчас­ним реагуванням громадськості, громадських організацій та мікро-груп на вчинені аморальні й протиправні дії та на подальше запо­бігання останнім.

Нині неповнолітні є тією категорією осіб, яка стала найбільш ураженою у зв'язку з такими обставинами.

Основним фактором віктимності неповнолітніх є їх вік. Це зу­мовлено такими чинниками:

1) незавершеністю формування особи в біологічному плані, її отже, неспроможністю дати фізичну відсіч злочинним пося­ганням;

2) незавершеністю формування особи в соціальному плані, на­слідком якої є нездатність адекватно оцінювати обстановку, що призводить до більшої вірогідності потрапити в криміногенну си­туацію як жертва злочину.

Для неповнолітніх притаманні такі риси, як: емоційно виражене прагнення пізнати навколишнє середовище, підвищена активність особи, вияв власних оцінок тих або інших подій, що інколи супе­речать незначному життєвому досвіду, відсутність здатності перебо­рювати невдачі, недостатність та поверховість першого враження.

Ці особливості, разом зі збільшенням кількості міжособистісних зв'язків як у рамках формальних, так і неформальних структур, зумовлюють збільшення конфліктних Ситуацій, в яких поведінка підлітка може мати неадекватний характерна коло правомірних способів їх вирішення - обмежуватися через ті чи інші особливості, що поєднуються з інфантилізмом. Такі ситуації виникають у сере­довищі однолітків, для яких характерно самоствердження, праг­нення завоювати авторитет, не бути слабким, здатність загострити ситуацію, навіть до фізичного протистояння. Ці та багато інших чинників зумовлюють підвищену віктимність неповнолітніх.

Віктимність неповнолітніх зумовлюють також окремі життє-ві ситуації, що виникають унаслідок певних дій самого підлітка. В одних випадках ці дії мають антисуспільний характер, в інших можуть бути оцінені як необережність, довірливість, легковаж­ність або як правомірна активність неповнолітнього.

Визначаючи обставини, за яких неповнолітні стають жертвами злочинів, необхідно звернути увагу на психологічні особливості підліткового віку. Звичайно найбільш характерними особливостя-

ми бувають: емоційно виражене прагнення пізнати навколишнє середовище, висока активність особи, вияв власних оцінок тих або інших подій, фактів. Ці риси зазвичай вступають у суперечність з малим життєвим досвідом, відсутністю вміння долати незгоди, з нестійкістю та поверховістю першого враження.

Одним з найважливіших інститутів соціалізації є сім'я - фун­дамент життєдіяльності людини. На сім'ю покладено функції від­творення та продовження роду, у ній закладаються основи вихо­вання та формування майбутньої особистості, відбувається пере­дача нащадкам духовних цінностей, життєвого досвіду, трудових навичок, національних особливостей. У сім'ї формуються витоки матеріального добробуту та емоційного стану людини, що зумов­лює їх фізичне здоров'я і працездатність. Економічне становище, що склалося в Україні за останні роки, негативно позначилося, на­самперед, на сім'ї, спричинило зниження її життєвого рівня, зумовило зменшення народжуваності, кількості дітей у сім'ї, під­вищилась нестабільність шлюбів.

Змінилася репродуктивна установка сім'ї. Молоді подружжя змушені відкладати народження дитини до поліпшення соціаль­них, економічних та інших умов в Україні. Нині збільшилася кіль­кість розлучень. Сьогодні на кожних сто укладених шлюбів припа­дає 46 розлучень. Для сучасної молоді характерно поєднання праці та навчання з раннім одруженням та народженням дітей. Понад 80% новонароджених - це діти молодої сім'ї. За законодавством України, молодою сім'єю вважається сім'я, в якій вік подружжя не перевищує 35 років¹. Сьогодні основні виховні проблеми молодих сімей з дітьми зосереджуються навколо проблем матеріального достатку. Але матеріальне становище молодої сім'ї погіршується, що негативно позначається на вихованні дитини.

Гострою соціальною проблемою стає збільшення кількості непов­них сімей. Майже дві третини подружжя, які розлучаються, мають спільних дітей. Дані перепису свідчать, що неповні сім'ї, які скла­даються тільки з матерів (або батьків) з дітьми, становлять 13%.

Див,: «Про сприяння соціальному захисту та соціальному розвитку мо­лоді в Україні»: Закон України / Нормативно-правове забезпечення за­побігання окремим видам злочинів та профілактика негативних соціальних явищ, пов'язаних зі злочинністю. Збірник законодавчих на нормативних актів / Укл.: Джужа О. М., Василевич В. В., Кальченко Т. Л., Куц І. Г- К.: Атіка, 2005.-336 с.

У таких сім'ях виховується близько 1, 5 млн дітей. Кожна друга -третя дитина з цих причин не отримує належного виховання. Щоб забезпечити своїх дітей найнеобхіднішим, батьки в неповних сім'ях змушені витрачати багато часу на пошук дешевих продуктів та то­варів, що, у свою чергу, спричиняє дефіцит у спілкуванні з дити­ною, призводить до бездоглядності. Діти з цих сімей почувають се­бе незахищеними як у психологічному, так і фізичному розумінні. Вони, як правило, гірше навчаються, мають травмовану психіку.

З об'єктивних причин матеріальне становище неповної сім'ї було і залишається надзвичайно скрутним. Воно погіршується через те, що розмір аліментів на дитину не покриває витрат на її фактич­не утримання, а в багатьох випадках аліменти взагалі не виплачу­ються через ухилення батьків від їх сплати.

В умовах розшарування груп населення та поглиблення еконо­мічних проблем склалися несприятливі умови для виховання під­ростаючого покоління. Збільшується кількість функціонально неспроможних сімей, заклади освіти ухиляються від виконання завдань виховання, майже не проводиться робота з дітьми за місцем проживання. Наслідками цього є збільшення кількості неповноліт­ніх, залишених наодинці зі своїми проблемами, тих, чия поведінка виходить за межі правових та моральних норм¹.

Конфліктні стосунки в сім'ї стають нормою, травмується психіка людей, поволі йде процес деформації особи, формується агресив­ність, озлоблення, жорстокість, що згодом проявляється у бійках.

Не менш небезпечна ситуація, коли батьки неадекватно визна­чають особливості життєдіяльності своїх дітей, вважаючи, що во­ни добре знають, з ким проводить вільний час їх син або дочка, переконані, що їм відоме коло спілкування дитини. Багато хто вважає, що у їх сина або дочки немає друзів, які прогулюють уро­ки, палять або вживають спиртні напої та наркотичні засоби, бе­руть участь у бійках, перебувають на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх, хоча самі підлітки підкреслюють, що се­ред їхніх друзів таких осіб немало.

Прагнення неповнолітніх пізнати навколишнє середовище, -з одного боку, а з другого - такі риси, як довірливість, підвищена впливовість сприяють створенню ситуацій, в яких можливість учинення злочину значно збільшується.

¹ Див.: Веселуха В. Указ, праця.- 1999.- № 9.

Інше значення мають правомірні дії підлітків. Так, унаслідок протистояння особам, які вчиняють правопорушення, неповноліт­нім можуть бути заподіяні тілесні ушкодження. Необхідно звернути увагу на ситуації, що виникають у процесі досудового розсліду­вання, передусім «а злочини, вчинені групами підлітків. Явка під­літка з повинною або його допомога слідству може призвести до злочинного посягання на нього. Не випадково підлітки не виявля­ють ініціативи, маючи інформацію про злочини та осіб, які їх вчи­нили. Підвищена небезпека стати жертвою злочинних посягань виникає після їх явки з повинною або надання допомоги слідству в тих випадках, коли всі учасники злочинів або більша їх частина перебувають на волі.

Важливою обставиною є те, що інформація про міжособистісні стосунки неповнолітніх, конфліктні ситуації рідко стає відомою батькам, адміністрації школи, органам внутрішніх справ. Зазвичай неповнолітні самостійно вирішують конфлікти, при цьому вирі­шальне значення має неформальний груповий вплив, що обумов­лює групову латентність реальних посягань на окремих підлітків, які своєю провокуючою поведінкою сприяли протиправним діям проти них. Інтимність міжособистісних відносин, що існують між неповнолітніми, незнання їх розвитку несе в собі небезпеку виник­нення ситуацій, ступінь гостроти яких зумовлює вибір саме про­типравних способів їх вирішення. Велику роль відіграє відчуття образи, гіперболізоване відчуття приниження тощо.

Неповнолітній, не звертаючись за порадою до дорослих, нама­гається самостійно вирішити ситуацію, що склалася. При цьому можливість впливу на такі ситуації і на підлітка дуже обмежена.

Отже, до обставин, що сприяють віктимності неповнолітніх, належать такі:

1) економічна нестабільність у державі безпосередньо вплинула на систему діяльності всеукраїнських дитячих масових закладів. Виникла небезпека ліквідації таких форм відпочинку дітей, як та­бори, дитячі гуртки тощо;

2) зменшилася кількість мереж позашкільних закладів. Незадо­вільна організація дозвілля і відпочинку позначається на зростанні рівня дитячої злочинності. Так, частка вчинених злочинів непов­нолітніми за останні п'ять років зросла в 1, 2 раза. Поширення зло­чинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання, а кількість підлітків, які вчинили злочини повторно, за останні п'ять

років збільшилася на 19%. Майже кожен другий злочин вчиняють підлітки у групі, зазвичай з особливою жорстокістю і цинізмом;

3) стали нормою конфліктні стосунки в сім'ї, травмується пси­хіка дітей, поволі здійснюється процес деформації особи, форму-гться агресивність, озлобленість, жорстокість, що згодом проявля­ється в бійках;

4) вплив засобів масової інформації сприяє формуванню певних стереотипів поведінки.