Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Обґрунтування емпіризму Ф.Беконом. Поняття індукція та індуктивний метод.






Наприкінці XV ст. набув поширення емпіризм (напрям в теорії пізнання, який на противагу раціоналізму вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, а в формах мислення вбачає лише суто суб'єктивний засіб систематизації уявлень) 3 принципів емпіризму виходили як матеріалісти (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк), так і ідеалісти (Дж. Берклі, Д. Юм), а пізніше — представники емпіріокритицизму, прагматизму тощо.

Філософія Ф.Бекона підкорена свідомій спробі формування науки та наукового пізнання. Б. піддає критиці філософію як форму споглядання і пропонує її як науку про реальний світ, котра базується на дослідному пізнанні. Такою позицією він висловлює нову ідею, що лягає у фундамент сучасного природознавства, об'єктивного пізнання дійсності.

Місце науки Б. вбачав у вирішенні суспільних проблем і суперечностей суспільства. Цьому спрямуванню науки він підкорює і наукові методи, завдання яких вбачає в пізнанні об'єктивного, реально існуючого світу. Незалежним від суб'єктивних спрямувань людини знаряддям такого пізнання виділяє експеримент та його наслідки.

Бекон здійснює розрізнення чуттєвої та розумної душі людини. Вихідним моментом пізнавальної діяльності ним визначається чуттєвість. Головна теза емпіризму полягає в трактуванні: " Немає нічого в розумі, що до цього не пройшло через чуття".

Взагалі Бекон вважався основоположником експериментальної науки нового часу. Він був першим філософом, що поставив перед собою мету створити науковий метод.

Знання — сила, але тільки таке знання, яке істинне. Тому Б. приводить два види експерименту плодоносного (який приносить безпосередню користь людині) і світлоносного (ціль якого - у пізнанні глибоких зв'язків природи, законів явищ, властивостей речей). Д ругий вид експериментів Бекон вважає більш цінними, оскільки без цих результатів неможливе існування першого. Недостовірність отриманого нами знання обумовлена, вважає Бекон, сумнівною формою доведень, що складається із суджень і понять. Але поняття, як правило, створюються недостатньо обґрунтовано. Б. вважає, що головне — це правильно створити поняття. Головним кроком в реформі науки повинно бути вдосконалення методів узагальнення, створення нової концепції індукції.

< ІНДУКЦІЯ — форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне, спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези.>

Експериментально-індуктивний метод Бекона полягав в поступовому створенні нових понять шляхом тлумачення фактів і явищ природи. Тільки за допомогою такого методу можна відкрити нові істини, а не топтатися на місці. Б. не відхиляв дедукцію. Тільки дедуктивний метод відкриває середні аксіоми, а індуктивний — найбільш загальні. Хоча проблема індукції ставилася і раніше попередніми філософами, тільки у Бекона вона набуває головного значення і виступає головним засобом пізнання природи. На відміну від індукції через просте перечислення, поширене в той час, він висуває на передній план істинну, за його словами, індукцію, що дає нові висновки, отримані в результаті вивчення явищ, що суперечать положенню, яке доводиться.

В індуктивний метод Бекона, в якості необхідних етапів, входять збір фактів і їх систематизація. Бекон висунув ідею створення 3 таблиць дослідження — таблиць присутності, відсутності і проміжних степенів. Я кщо хтось хоче знайти формулу тепла, то він збирає в 1-й таблиці різноманітні випадки тепла, прагнучи відсіяти все те, що з теплом не пов'язане. В 2-й таблиці він збирає випадки, які не мають тепла. Наприклад, в 1-у можуть входити промені сонця, в другу — промені від місяця і зірок, які не наділені теплом. Нарешті в 3-й таблиці збирають випадки, в яких тепло присутнє в різних степенях. Використовуючи ці таблиці разом, ми можемо вияснити причину, яка лежить в основі тепла, а саме, на думку Б., — рух. В цьому проявляється принцип дослідження загальних властивостей явищ, їх аналіз.

Бекон висунув експериментальні узагальнення фактів в якості стрижня свого методу, але не був захисником одностороннього його розуміння. Емпіричний метод Б. відрізняє те, що він максимально опирається на розум при аналізі фактів.

Перешкоди на шляху пізнання він називає ідолами. Ідоли роду — це помилки, обумовлені спадковою природою людини. Ідоли театру — це помилки, пов'язані з сліпою вірою в авторитет.

В теорії пізнання для Б. головне — дослідити причини явищ. Його аналітичний науковий метод дослідження явищ природи, розробка концепцій необхідності експериментального вивчення відіграло свою позитивну роль в досягненні природознавства 16-17 ст.

Особливості:

1. Основа достовірного знання – чуттєвий досвід.

2. Почуття людини обмежені – дають лише знання зовнішніх властивостей.

3. Вирішальну роль в пізнанні природи надає науковому експерименту, досліду.

4. Наука, в основі якої експериментальні дослідження природи, відповідає своєму призначенню -служити практиці.

5. Щоб отримати істинне знання природи, дані експериментальні дослідження треба піддати раціональній обробці, застосовуючи до них раціональний метод пізнання (союз досліду і розуму).

6. Три можливі шляхи пізнання: 1) шлях павука — спроба людського розуму, ігноруючи факти, виводити істини з самого себе (утілення абстрактного раціоналізму); 2) шлях мурахи — зводить пізнання до нагромадження голих фактів (уособлює однобічний емпіризм); 3) шлях бджоли — шлях науки — перетворення емпіричних фактів за допомогою раціональних методів на наукову істину (від емпірії до теорії, від чуттів до загальних аксіом).

7. Метод наукової індукції — метод, за яким відбувається сходження від одиничних фактів, окремих спостережень до теоретичних узагальнень. Головна вада — дослідники розглядають лише ті випадки, які підтверджують результат індуктивного узагальнення, ігноруючи ті, що його заперечують. Отже, індукція може привести до надійних висновків лише після вивчення певної кількості негативних випадків.

8. Розробив методику експериментального дослідження природних явищ, яка полягає у складанні різних за змістом таблиць (таблиці відсутності, присутності та ступенів).

 


 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.