Чорнобиль сьогодні.

У листопаді 2016 р. на четвертий енергоблок ЧАЕС заплановано насунути нову захисну споруду " Арку", про спорудження якої ми вже розповідали. Через проблеми з фінансуванням проект добігає завершення лише зараз. Виникає птання про безпеку нової системи укриття.

Ми приводимо думку гендиректора станції Ігора Грамоткіна, яку він озвучив в інтерв'ю DT.UA: " Що стосується проектів, які реалізовуються на об'єктах станції в рамках міжнародної технічної допомоги, то, безумовно, головний з них — це нова захисна споруда над четвертим зруйнованим енергоблоком, " Арка". Напевно, це найбільш унікальний і важкий проект. Необхідно побудувати нову захисну споруду, зібрати її вдалині від четвертого енергоблоку, обладнати всіма необхідними системами життєзабезпечення, а потім уже насунути на цей енергоблок. Ніхто ніколи у світі не переміщав конструкцію настільки величезної ваги! " [27].

За словами Грамоткіна, найскладніше полягало в тому, щоб знайти рішення, яке б дозволило не обслуговувати ці металоконструкції протягом 100 років експлуатації " Арки". (ДОДАТОК З)

" Фактично ми перебуваємо зараз у заключній фазі етапу створення безпечного конфайнмента, або " Арки", на якому одночасно реалізовуються два дуже складні проекти. Ми споруджуємо усередині об'єкта " Укриття" торцеві стіни, які вийдуть з об'єкта та забезпечать герметизацію " Арки", яку на нього насунуть. Також завершуємо роботи в самій " Арці" з монтажу інфраструктури та об'єктів технологічного корпусу з управління системами життєзабезпечення. Згідно з нашими планами, у листопаді 2016 р. ми повинні насунути " Арку" на четвертий енергоблок. Після насування " Арки" ми закінчимо другий етап перетворення " Укриття" на екологічно безпечну систему й перейдемо до його третього етапу — демонтажу нестабільних конструкцій і вилучення паливовмісних мас", - заявив гендиректор ЧАЕС[27]. Таким чином, " Арка" може бути надійною системою захисту населення він наслідків аварії на ЧАЕС.

Інша проблема – це розвантаження станції від ядерного палива.

" Сьогодні, через десять років, нам вдалося розвантажити реактори від ядерного палива, вивантажити басейни витримки, повністю звільнити від палива третій енергоблок. У найближчий місяць ми звільнимо перший і другий енергоблоки від пошкодженого ядерного палива, яке було напрацьоване в процесі експлуатації. Фактично ми вже зняли статус ядерної установки з третього енергоблоку, цього року знімемо такий статус з першого й другого енергоблоків. Усе паливо буде розміщене в сховище відпрацьованого ядерного палива мокрого типу. Зараз на станції активно йдуть демонтажні роботи в машинних залах, на допоміжному обладнанні. Виведено з експлуатації понад 70% обладнання й систем", - заявив він директор станції [27].

Важлиівою новиною є те, Кабінет Міністрів України відновив право на доплати для громадян, які працюють у зоні відчуження.

З 1 січня 2016 р. поновлено право на доплати для громадян, які працюють у зоні відчуження. З метою врегулювання питання щодо поновлення права громадян, які працюють у зоні відчуження, на встановлення доплат, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 831 " Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження". Це передбачено Законом України " Про внесення зміни до Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 4 лютого 2016 р. Розмір такої доплати зазначеним особам складає 150 відсотків мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року.

13 квітня 2016 р. Президент України підписав Указ " Про додаткові заходи щодо перетворення об'єкта " Укриття" на екологічно безпечну систему та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" [28].

08 квітня 2016 р. майданчик ЧАЕС відвідала делегація ветеранів Чорнобильської АЕС та Державної інспекції ядерного регулювання. Гості розпочали свій візит з покладання квітів до меморіалу загиблих ліквідаторів аварії на ЧАЕС, після чого відвідали головний корпус Чорнобильської АЕС, зокрема БЩУ-3, ЦЩУ, машинний зал, а також меморіальну дошку Валерію Ходемчуку на третьому енергоблоці. Також гості мали нагоду ознайомитись з сучасним станом об’єкту «Укриття» та Арки НБК, що будується поруч. Завершився візит відвідуванням міста Прип’ять [28].

7 квітня 2016 р. у Залі вченої ради Національного технічного університету " Київський політехнічний інститут" відбувся круглий стіл " Чорнобильська АЕС - 30 років по тому", в якому взяли участь представники Енергоатому, ДСП ЧАЕС та Українського ядерного товариства.

Головною темою заходу став сьогоднішній стан справ на майданчику Чорнобильської станції. Під час круглого столу обговорювались питання зняття з експлуатації непошкоджених блоків станції та проблеми, що пов’язані із утилізацією відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів. Окрему увагу було також приділено економічним аспектам діяльності ЧАЕС: особливостям фінансування, а також стратегії перетворення об’єкта " Укриття" на безпечну систему[28].

06 квітня 2016 р. на сайті ЧАЕС в розділі " Про нас" розміщена Книга пам'яті участників ліквідації та жертв аварії. Ми відвідали Книгу пам'яті. Вона повертає відвідувачів до страшних подій 26 квітня 1986 р.

Першими в ліквідації наслідків аварії взяли участь працівники станції. Вони займались відключенням обладнання, розбором завалів, усуненням осередків загорянь на обладнанні та іншими роботами безпосередньо в приміщеннях аварійного блоку, а також всієї станції в цілому. В перші місяці після аварії число її жертв серед тих, хто приймав участь у подоланні наслідків аварії відразу після того, що сталося, на перший погляд може здатися не особливо значним: 31 людина, з яких один загинув безпосередньо під час вибуху, ще один помер відразу після аварії від численних фізичних травм та радіаційного ураження, решта померли протягом декількох тижнів після аварії від радіаційних опіків та гострої променевої хвороби.

Однак насправді ліквідаторів наслідків аварії, що вже пішли з життя, та які працювали на Чорнобильській АЕС, значно більше. Адже процес ліквідації досі триває. В цій книзі зібрано імена багатьох з них, що віддали своє життя, здоров’я, професіоналізм в боротьбі з наслідками техногенної катастрофи планетарного масштабу [28].

Ще одна актуальна проблема – підпали лісових масивів та торфовищ навколо станції. Масштабні пожежі відбувалися у 1992 р., 2015 та 2016 рр. [29].

Ще не озвучені офіційно версії – підпал і необережне поводження з вогнем. Пожежа на околиці зони відчудження не загрожує будівлям ЧАЕС. Вогонь палав на відстані 50 км. від станції. Рятувальники вважають, що пожежа навряд чи пошириться на таку відстань. І називають її перші можливі причини. " Це може бути і необережне поводження з вогнем, а може бути і підпал, враховуючи характер пожежі, те, що вона зараз відбувається в шести осередках. Яка причина пожежі – буде з'ясовано в ході розслідування", - заявив заступник голови ДСНС Олег Мальчуцький. Місцеві жителі більш схиляються до того, що пожежа виникає через спеку. " У нас дощу взагалі не було. Ото разів два вранці поморосить – і все. Воно сухе все", - каже мешканець краю Анатолій Постолюк. Але у цьому році – це вже друге загоряння. Вперше ліс спалахнув наприкінці квітня. Сталося це неподалік реактора. Горіло чотири сотні гектарів. Вогонь приборкали. Остаточну причину – досі не назвали. Як уже повідомлялося, масштабну пожежу почали гасити з літаків [29].

9 червня 2015 р. помер журналіст, фотокореспондент, режисер Ігор Костін. Він був одним з перших на місці вибуху на ЧАЕС у 1986 р. За фото з Чорнобиля Ігор Костін став лауреатом найпрестижнішої в галузі фотожурналістики премії World Press Photo. Ігор Костін був єдиним фотографом, який зробив фото зруйнованого реактора в Чорнобилі, діставшись до нього впритул. Він перебував у зонах великих доз радіації з перших днів вибуху на ЧАЕС і протягом наступних 13 днів. Ігор Костін два рази спускався на четвертий реактор і п'ять разів піднімався на дах третього, він півсотні разів облітав АЕС на вертольотах, знімав ліквідаторів, переселенців та дітей з патологіями, які народилися після аварії. Сумарна доза переопромінення, отримана Костіним в ЧАЕС, становила 5 допустимих доз [30].

Ось такими, сповненими надій на позитивні зрушення та сумними виявилися новини сьогодення ЧАЕС. Ми дуже хочемо вірити, що доля землі Чорнобиля та Прип'яті не охопить нові міста, не знедолить їхніх мішканців.