Головні завдання програми щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В Україні розроблено Концепцію Національної програми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС [21]. Основним принципом програми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є виконання положень " Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вимог законів України " Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" і " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" [22].

Головні завдання програми підпорядковані обмеженню дози опромінення до встановлених нормативів та можливому їх зменшенню, щоб попередити захворювання. Для реалізації цієї мети є два шляхи.

Перший шлях: переселення всіх людей з територій обов'язкового відселення та бажаючих з районів добровільного гарантованого відселення. У зв'язку з динамікою існуючого формування дози опромінення, будь-які зволікання з переселенням роблять його неефективним. Життя показало, що така програма може бути ефективною за умов створення робочих місць і соціальної інфраструктури на місцях переселення [14].

Другий шлях: забезпечення зменшення дози зовнішнього і, головним чином, внутрішнього опромінення від радіоактивно забрудненої сільськогосподарської продукції місцевого виробництва, її споживання формує 75-95 % загальної дози. Для істотного зменшення опромінення необхідне здійснення широкого комплексу захисних заходів, спрямованих на зниження рівня забруднення, що гарантуватиме неперевищення загальної дози опромінення 0, 1 бера на рік [14].

У населених пунктах, де зовнішнє опромінення помітно впливає на сумарну дозу, необхідно й далі провести дезактиваційні роботи, які мають не лише зменшити дози опромінення від зовнішніх джерел, але й сприяти поліпшенню соціально-психологічного стану населення. Тому ці роботи плануються в комплексі з будівництвом об'єктів соцкультпобуту, газифікацією, створенням системи центрального водопостачання.

Надання медичної допомоги населенню має бути безумовним пріоритетом і передбачати профілактику можливих захворювань із застосуванням сучасних засобів. Профілактичні заходи повинні включати організацію збалансованого повноцінного харчування, санаторно-курортного лікування і оздоровлення.

Підставою для надання диференційованої медичної допомоги є дозове навантаження і його обов'язкове визначення для кожної особи, яка потерпіла. Функціонування системи медичної допомоги потребує створення належного обліку, реєстрації і нагляду за населенням, яке потерпіло внаслідок аварії. У наступний період потрібно провести перевірку щитовидної залози та системи крові на всій території України для виявлення можливих захворювань вже на ранніх стадіях і попередження їх розвитку [14].

Одним із шляхів істотного поліпшення профілактики захворювань повинно стати виробництво продуктів харчування, збагачених радіопротекторами, імуномодуляторами та речовинами, здатними зменшувати вміст радіонуклідів в організмі людини [14].

Необхідне уточнення забруднення територій, виявлення аномалій і удосконалення карт забруднення стронцієм-90, плутонієм, цезієм та америцієм [14].

Велике значення має створення дозиметричної, радіометричної та спеціальної апаратури для забезпечення чутливою вимірювальною апаратурою контрольних та дослідницьких робіт. Для управління та контролю за радіаційним станом виконання робіт по ліквідації аварії необхідно розробити й втілити автоматичну систему інформування та управління, розраховану на всі області України. Виконання програми потребує відповідно підготовки фахівців, для чого необхідно посилити підготовку кадрів усіх рівнів.

Невід'ємну частину реабілітаційно-захисних заходів становить розвиток культури й освіти в постраждалих районах, припинення деструкції комплексу традиційної народної культури Полісся [14].

Ретельне вивчення стану аварійного четвертого блоку ЧАЕС дає підстави для висновку, що надійний стан безпеки об'єкта " Укриття" гарантується не на 30 років, як вважалось, а на значно менший строк. Отже, є необхідність на конкурсній основі завершити розробку проекту, який дозволив би повністю ліквідувати ядерну та радіаційну небезпеку цього об'єкта для України та інших країн.

Постійним джерелом небезпеки та соціальної напруги лишається зона відчуження, на території якої нараховується понад 800 сховищ радіоактивних відходів. Необхідно завершити роботу проектів, на конкурсній основі вирішити питання про головну підрядну організацію та розпочати роботи по переробці та локалізації відходів. Слід докорінно посилити правоохоронний та протипожежний режим зони, ліквідувати небезпеку з водоймою-охолоджувачем та заплавою р. Прип'ять [14].

Проблемами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні на сьогоднішній було створено спеціалізоване міністерство (Мінчорнобиль) [14].

Мінчорнобилю доручено координувати діяльність інших міністерств і відомств України, а з кінця 1995 р. у підпорядкуванні Мінчорнобиля передано управління і відділи з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС міських державних адміністрацій, установ, організацій з усього комплексу проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків трагедії [23].

Відповідно до напрямків діяльності побудована структура Мінчорнобиля, в апараті якого діють спеціалізовані управління: радіаційного захисту населення; інвестицій, ресурсів та переселення; по дезактивації та поводженню з радіоактивними відходами; агропромислового комплексу та продовольства; медично-санітарного забезпечення. Складовою частиною управлінського апарату є Адміністрація зони відчуження, яка організує і координує всі заходи, здійснювані на її території. Всього в апараті Міністерства (разом із Адміністрацією зони) було задіяно 193 посадові особи [14].

Мінчорнобилю підпорядковано понад 20 виробничих і науково-дослідних структур. Серед них: науково-виробниче об'єднання " Прип'ять", Чорнобильське будівельно-монтажне управління, два спеціалізовані підприємства по роботі з забрудненими лісами, об'єднання " Радон", науково-технічний центр " Комплекс поводження з радіоактивними відходами", розташований у м. Жовті Води Дніпропетровської області, приладобудівний завод " Еталон" (м. Біла Церква) [14]. На базі одного з підрозділів колишнього НВО " Прип'ять" створено державне підприємство – Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку (Чорнобильінтерінформ) [14].

Для подолання багатьох міфів та упереджень щодо аварії на ЧАЕС, ми радимо відвідати Національний музей " Чорнобиль" у Києві. У ньому можна побачити схеми зони відчуження, переглянути історичні світлини, особисті речі ліквідаторів, документальні фільми про Чорнобиль. Відвідувачів вражає своєрідний пам'ятник населеним пунктам, які зникли внаслідок аварії. Виходячи з музею, по-іншому відчуваєшь страшні наслідки катастрофи. Але приходить розуміння можливості й необхідності упередити такі катастрофи в майбутньому. Хоча, аварія на АЕС у Фукусімі в Японії доводить, що, навіть, технологічно розвинута держава не застрахована від масштабних аварій.