Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Національний стандарт України 5 страница






θ, 0С [0С]

1 – бетон на силікатному заповнювачі 2 – бетон на карбонатному заповнювачі   Рисунок 4.1 – Коефіцієнт kc(θ) зниження характеристичної міцності fck бетону   Curve 1: Normal weight concrete with siliceous aggregates Curve 2: Normal weight concrete with calcareous aggregates Figure 4.1: Coefficient kc(θ) allowing for decrease of characteristic strength fck of concrete
(1) Зниження характеристичного опору бетону на стиск залежно від температури θ можна використовувати за таблицею 3.1, колонка 2 для силікатних заповнювачів та колонка 5 для карбонатних заповнювачів (рисунок 4.1).   4.2.4.3 Сталь (1) Для розтягнутої арматури зниження характеристичного опору залежно від температури θ наведено в таблиці 3.2а. Для розтягнутої арматури зниження характеристичного опору арматури в балках та плитах, якщо ε s, fi≥ 2 %, значення класу N зниження міцності армування наведені в таблиці 3.2а, колонка 2 для гарячекатаної та колонка 3 для холоднодеформованої арматури (рисунок 4.2а, криві 1 та 2). Значення класу Х зниження міцності армування можуть використовуватись дані наведені в таблиці 3.2б, для гарячекатаної та холоднодеформованої арматури (рисунок 4.2b, крива 1). Для стиснутої арматури колон та стиснутих зон балок і плит значення класу N зниження міцності арматури за умовної межі текучості 0, 2 % має бути визначено, як наведено нижче. Це зниження міцності також застосовується для розтягнутої арматури, якщо ε s, fi< 2 % та використовуються спрощені методи розрахунку перерізів (рисунок 4.2а, крива 3):   (1) The reduction of the characteristic compressive strength of concrete as a function of the temperature θ may be used as given in Table 3.1 Column 2 for siliceous aggregates and Column 5 for calcareous aggregates (see Figure 4.1).   4.2.4.3 Steel (1) For tension reinforcement the reduction of the characteristic strength of reinforcing steel as a function of the temperature θ is given in Table 3.2a. For tension reinforcement in beams and slabs where ε s, fi≥ 2 %, the strength reduction for Class N reinforcement may be used as given in Table 3.2a, Column 2 for hot rolled and Column 3 for cold worked reinforcing steel (see Figure 4.2a, curve 1 and 2). The strength reduction for Class X reinforcement may be used as given in Table 3.2b for hot rolled and cold worked reinforcing steel (see Figure 4.2b, curve 1).     For compression reinforcement in columns and compressive zones of beams and slabs the strength reduction at 0, 2% proof strain for Class N reinforcement should be used as given below. This strength reduction also applies for tension reinforcement where ε s, fi< 2 % when using simplified cross-section calculation methods (see Figure 4.2a, curve 3):

ks(θ)=1, 0 для for 20 0С≤ θ ≤ 100 0С

ks(θ)=0, 7-0, 3(θ -400)/300 для for 100 0С< θ ≤ 400 0С

ks(θ)=0, 57-0, 13(θ -500)/100 для for 400 0С< θ ≤ 500 0С

ks(θ)=0, 1-0, 47(θ -700)/200 для for 500 0С< θ ≤ 700 0С

ks(θ)=0, 1(1200-θ)/500 для for 700 0С< θ ≤ 1200 0С

Аналогічно може бути визначено значення класу Х зниження міцності за умовної межі текучості 0, 2 %, як наведено нижче. Це зниження міцності також застосовується для розтягнутої арматури, якщо ε s, fi< 2 % (рисунок 4.2b, крива 2).   Similarly the strength reduction at 0, 2% proof strain for Class X reinforcement may be used as given below. This strength reduction also applies for tension reinforcement where ε s, fi< 2 % (see Figure 4.2b, curve 2).

ks(θ)=1, 0 для for 20 0С≤ θ ≤ 100 0С

ks(θ)=0, 8-0, 2(θ -400)/300 для for 100 0С< θ ≤ 400 0С

ks(θ)=0, 6-0, 2(θ -500)/100 для for 400 0С< θ ≤ 500 0С

ks(θ)=0, 33-0, 27(θ -600)/100 для for 500 0С< θ ≤ 600 0С

ks(θ)=0, 15-0, 18(θ -700)/100 для for 600 0С< θ ≤ 700 0С

ks(θ)=0, 08-0, 07(θ -800)/100 для for 700 0С< θ ≤ 800 0С

ks(θ)=0, 05-0, 03(θ -900)/100 для for 800 0С< θ ≤ 900 0С

ks(θ)=0, 04-0, 01(θ -1000)/100 для for 900 0С< θ ≤ 1000 0С

ks(θ)=0, 04(1200-θ)/200 для for 1000 0С< θ ≤ 1200 0С

(2) Зниження характеристичного опору попередньо напруженої сталі залежно від температури θ має відповідати 3.2.4 (2). Значення можна взяти з таблиці 3.3, колонка 2а або 2b для холоднодеформованої сталі та колонка 3 для термомеханічно зміцненої попередньо напруженої сталі (рисунок 4.3).   (2) The reduction of the characteristic strength of a prestressing steel as a function of the temperature, θ, should be in accordance with 3.2.4 (2). Values may be taken from Table 3.3, Column 2a or 2b for cold worked steel and Column 3 for quenched and tempered prestressing steel (see Figure 4.3).

θ, 0С [0С]

1 – розтягнута арматура (гарячекатана) для деформацій ε s, fi ≥ 2 % 2 – розтягнута арматура (холоднодеформована) для деформацій ε s, fi ≥ 2 % 3 – стиснута та розтягнута арматура для деформацій ε s, fi < 2 % Рисунок 4.2а– Коефіцієнт зниження ks(θ) характеристичного опору fyk розтягнутої та стиснутої арматури (значення класу N)   Curve 1: Tension reinforcement (hot rolled) for strains ε s, fi ≥ 2 % Curve 2: Tension reinforcement (cold worked) for strains ε s, fi ≥ 2 % Curve 3: Compression reinforcement and tension reinforcement for strains ε s, fi < 2 % Figure 4.2a: Coefficient ks(θ) allowing for decrease of characteristic strength fyk of tension and compression reinforcement (Class N)

θ, 0С [0С]

1 – розтягнута арматура для деформацій ε s, fi ≥ 2 % 2 – стиснута арматура та розтягнута арматура ε s, fi < 2 %     Рисунок 4.2b– Коефіцієнт зниження ks(θ) характеристичного опору fyk розтягнутої та стиснутої арматури (значення класу Х)   Curve 1: Tension reinforcement (hot rolled and cold worked) for strains ε s, fi ≥ 2 % Curve 2: Compression reinforcement and tension reinforcement (hot rolled and cold worked) for strains ε s, fi < 2 % Figure 4.2b: Coefficient ks(θ) allowing for decrease of characteristic strength fyk of tension and compression reinforcement (Class X)

θ, 0С [0С]

1а – холоднодеформована попередньо напружена сталь (дроти та канати) Клас А 1b – холоднодеформована попередньо напружена сталь (дроти та канати) Клас В 2 – термомеханічно зміцнена попередньо напружена сталь (стрижні) Рисунок 4.3– Коефіцієнт зниження kp(θ) характеристичного опору pfpk попередньо напруженої сталі   Curve 1a: Cold worked prestressing steel (wires and strands) Class A Curve 1b: Cold worked prestressing steel (wires and strands) Class B Curve 2: Quenched and tempered prestressing steel (bars)   Figure 4.3: Coefficient k p(θ) allowing for decrease of characteristic strength (β f pk) of prestressing steel
4.3 Уточнені методи розрахунку 4.3.1 Загальні положення (1)Р Уточнені методи розрахунку достатньо точно відображають закономірності поведінки залізобетонних конструкцій, що зазнають вогневого впливу. Вони мають базуватись на фундаментальних фізичних передумовах, що ведуть до одержання найбільш достовірних даних про очікувану роботу відповідного конструктивного елементу під час пожежі. (2)Р Будь-який імовірний вид руйнування, що не враховується уточненим методом розрахунку, має виключатися відповідними заходами (наприклад, кручення, крихке руйнування бетону, місцева втрата стійкості стиснутого армування, зріз та руйнування в результаті втрати зчеплення арматури з бетоном, пошкодження анкерних пристроїв). (3) Уточнені методи розрахунку включають розрахункові моделі для визначення наступного: - зростання та розподілення температури по всіх елементах конструкцій (теплотехнічний розрахунок); - механічної роботи конструктивної системи або будь-якої її частини (статичний розрахунок). (4) Уточнені методи розрахунку можуть використовуватись за будь-яких температурних режимів пожежі за умови, що відомі властивості матеріалів для відповідного діапазону температур та відповідного діапазону нагрівання. (5) Уточнені методи розрахунку використовують для будь-якого типу поперечного перерізу.   4.3.2 Теплотехнічний розрахунок (1)Р Уточнені методи розрахунку для теплотехнічного розрахунку мають базуватись на основних принципах та припущеннях теорії теплопровідності. (2)Р Теплотехнічний розрахунок має включати такі поняття: a) відповідні теплові впливи визначені в EN 1991-1-2; b) температурно залежні теплофізичні властивості матеріалів (3) Впливом вологості та міграції вологи всередині бетону або захисних шарів за їх наявності нехтують.   (4) Температурне розподілення в залізобетонних елементах можна використовувати для оцінки не зважаючи на наявність армування. (5) Результат нерівномірного теплового впливу, а також теплопередача на прилеглі конструкції будівлі за необхідності можуть враховуватись.   4.3.3 Статичний розрахунок (1)Р Уточнені методи розрахунку для статичного розрахунку базуються на визначених принципах та припущеннях будівельної механіки враховуючи зміну механічних властивостей від температури.   (2)Р Необхідно враховувати температурні деформації та напруження спричинені як підвищенням, так і перепадами температур. (3)Р Значення деформації для граничного стану встановлені методами розрахунку мають обмежуватись настільки, наскільки це потрібно для забезпечення просторової жорсткості конструкцій. (4)Р Якщо необхідно, при статичному розрахунку враховують геометричну нелінійність. (5) Повну деформацію ε визначають за формулою:   4.3 Advanced calculation methods 4.3.1 General (1)P Advanced calculation methods shall provide a realistic analysis of structures exposed to fire. They shall be based on fundamental physical behaviour leading to a reliable approximation of the expected behaviour of the relevant structural component under fire conditions.     (2)P Any potential failure mode not covered by the advanced calculation method shall be excluded by appropriate means (e.g. insufficient rotational capacity, spalling, local buckling of compressed reinforcement, shear and bond failure, damage to anchorage devices).   (3) Advanced calculation methods should include calculation models for the determination of: - the development and distribution of the temperature within structural members (thermal response model); - the mechanical behaviour of the structure or of any part of it (mechanical response model).   (4) Advanced calculation methods may be used in association with any heating curve provided that the material properties are known for the relevant temperature range and the relevant rate of heating.   (5) Advanced calculation methods may be used with any type of cross section.     4.3.2 Thermal response (1)P Advanced calculation methods for thermal response shall be based on the acknowledged principles and assumptions of the theory of heat transfer. (2)P The thermal response model shall include the consideration of: a) the relevant thermal actions specified in EN 1991-1-2; b) the temperature dependent thermal properties of the materials (3) The influence of moisture content and of migration of the moisture within concrete or protective layers if any, may conservatively be neglected. (4) The temperature profile in a reinforced concrete element may be assessed omitting the presence of reinforcement.   (5) The effects of non-uniform thermal exposure and of heat transfer to adjacent building components may be included where appropriate.     4.3.3 Mechanical response (1)P Advanced calculation methods for mechanical response shall be based on the acknowledged principles and assumptions of the theory of structural mechanics, taking into account the changes of mechanical properties with temperature. (2)P The effects of thermally induced strains and stresses both due to temperature rise and due to temperature differentials, shall be considered. (3)P The deformations at ultimate limit state implied by the calculation methods shall be limited as necessary to ensure that compatibility is maintained between all parts of the structure.   (4)P Where relevant, the mechanical response of the model shall also take account of geometrical non-linear effects. (5) The total strain ε may be assumed to be:

ε =ε thσ creeptr (4.15)

де ε th – температурна деформація; ε σ – миттєва деформація, що залежить від напруження; ε creep – деформація повзучості; ε tr – тимчасова деформація.   (6) Несуча здатність окремих елементів, частин або усієї конструктивної системи під час вогневого впливу може бути визначена методом розрахунку будівельних конструкцій з урахуванням пластичних деформацій (див. EN 1992-1-1, розділ 5). (7) Граничний кут повороту залізобетонних перерізів при пластичній деформації має оцінюватись із урахуванням збільшених граничних деформацій ε cu та ε su в умовах нагріву. На значення ε cu також впливає існуюче поперечне армування. (8) Стиснута зона перерізу елементу (наприклад, згинального), що зазнає прямого вогневого впливу, має бути перевірена та сконструйована з особливою увагою, з метою запобігання крихкого руйнування стиснутого бетону або обвалення захисного шару бетону. (9) При розрахунку треба перевіряти та деталізувати граничні умови окремих елементів, частин конструктивної системи для запобігання обвалення через втрату відповідної опори елементів.   4.3.4 Перевірка уточнених методів розрахунку (1)Р Перевірка точності розрахункових моделей повинна виконуватись на основі результатів відповідних випробувань. (2) Розрахункові результати можуть стосуватись температур, деформацій та межі вогнестійкості. (3) Основні параметри мають перевірятись для впевненості в тому, що модель відповідає сучасним технологіям будівництва, за допомогою аналізу її вразливості. (4) Основні параметри можуть стосуватись, наприклад, значення поздовжнього згину, розміру елементів та рівня навантаження.   4.4 Зріз, кручення та анкерування (1) Якщо використовуються мінімальні розміри, що наведені в табличних даних, перевірки на зріз, кручення та анкерування виконувати не обов’язково. (2) Методи розрахунку на зріз, кручення та анкерування слід застосовувати, якщо вони підтвердженні результатами випробувань. Примітка. В додатку D наведено спрощені методи розрахунку на зріз, кручення та анкерування. 4.5 Крихке руйнування 4.5.1 Вибухоподібне крихке руйнування (1)Р Вибухоподібне крихке руйнування потрібно виключити, інакше його вплив на експлуатаційні вимоги (R та/або ЕІ) потрібно враховувати. (2) Вибухоподібне крихке руйнування малоймовірне, якщо вологість бетону менша за k %. Якщо значення вологості більші за k %, необхідно проводити більш точну оцінку вологості, типу заповнювача, водопроникності бетону та умов нагрівання. Примітка. Значення k, що застосовується в країні, може бути зазначене в Національному додатку. Рекомендоване значення k= 3 %. (3) Якщо елемент розрахований на впливи класу Х0 та ХС1 (див. EN 1992-1-1), вологість цього елементу нижча за k %, де 2, 5≤ k ≤ 3, 0. (4) Якщо використовуються табличні дані, ніяких подальший перевірок для бетону виконувати не потрібно. 4.5.2 (2) застосовується, якщо відстань до осі арматури а становить більше 70 мм. (5) Для балок, плит та розтягнутих елементів, якщо вологість бетону більша за k %, вплив вибухоподібного крихкого руйнування бетону на несучу здатність R може оцінюватись допущенням місцевого відшарування захисного шару арматурного стрижня, канату в поперечному перерізі, а потім перевіркою зниженої несучої здатності перерізу. Для цієї перевірки температура інших арматурних стрижнів може вважатись такою, що є поза межами непошкодженого перерізу. Ця перевірка не вимагається для будь-якого елементу конструкцій, для якого дійсна робота в наслідок вибухоподібного крихкого руйнування перевірена експериментальним чином, або який покритий додатковим захистом та перевірений випробуваннями. Примітка. За достатньо великої кількості стрижнів вважається, що можливо прийняти перерозподіл напружень без втрати стійкості (R). Це включає: - нерозрізна плита з рівномірно розподіленими стрижнями, - балки шириною більше 400 мм та з кількістю стрижнів більше за 8, розміщених в розтягненій зоні. 4.5.2 Руйнування бетону (1)Р Руйнування бетону під час вогневого впливу потрібно виключити, або враховувати при забезпеченні експлуатаційних вимог (R та/або ЕІ). (2) Якщо відстань до осі арматури більше 70 мм, або випробування не доводились до руйнування бетону, тоді необхідно проводити підсилення поверхневого шару. Підсилююча арматурна сітка поверхневого шару повинна мати чарунку не більше 100 мм, а діаметр стрижнів не менше 4 мм.   4.6 З’єднання (1)Р Проектування з’єднань базується на загальній оцінці роботи конструкцій під час пожежі. (2)Р З’єднання слід проектувати на основі обчислень таким чином, щоб вони задовольняли вимогам граничних станів з вогнестійкості R та ЕІ, що встановлюються для з’єднаних елементів конструкцій та забезпечують достатню стійкість всієї споруди. (3) Елементи з’єднання з конструкційної сталі слід розраховувати на вогнестійкість згідно з EN 1993-1-2. (4) Згідно з вимогами граничного стану з вогнестійкості за ознакою втрати тепло ізолювальної здатності І ширина зазорів в з’єднаннях не повинна перевищувати 20 мм, а глибина зазорів не повинна бути більшою за половину мінімальної товщини d (див. 4.2) наявного роз’єднуючого елементу (рисунок 4.4)   where ε th is the thermal strain, ε σ is the instantaneous stress-dependent strain ε creep is the creep strain and ε tr is the transient state strain   (6) The load bearing capacity of individual members, sub-assemblies or entire structures exposed to fire may be assessed by plastic methods of analysis (see EN 1992-1-1, Section 5).   (7) The plastic rotation capacity of reinforced concrete sections should be estimated taking account of the increased ultimate strains ε cu and ε su in hot condition. ε cu will also be affected by the confinement reinforcement provided. (8) The compressive zone of a section, especially if directly exposed to fire (e.g. hogging in continuous beams), should be checked and detailed with particular regard to spalling or falling-off of concrete cover.   (9) In the analysis of individual members or sub-assemblies the boundary conditions should be checked and detailed in order to avoid failure due to the loss of adequate support for the members.   4.3.4 Validation of advance calculation methods (1)P A verification of the accuracy of the calculation models shall be made on the basis of relevant test results. (2) Calculation results may refer to temperatures, deformations and fire resistance times. (3)P The critical parameters shall be checked to ensure that the model complies with sound engineering principles, by means of a sensitivity analysis.   (4) Critical parameters may refer, for example, to the buckling length, the size of the elements and the load level.     4.4 Shear, torsion and anchorage (1) When minimum dimensions given in Tabulated data are followed, further checks for shear, torsion and anchorage are not required.   (2) Calculation methods for shear, torsion and anchorage may be used if they are supported by test information. Note: Informative Annex D provides a simplified calculations methods for shear, torsion and anchorage.   4.5 Spalling 4.5.1 Explosive spalling   (1)P Explosive spalling shall be avoided, or its influence on performance requirements (R and/or EI) shall be taken into account.   (2) Explosive spalling is unlikely to occur when the moisture content of the concrete is less than k % by weight. Above k % a more accurate assessment of moisture content, type of aggregate, permeability of concrete and heating rate should be considered. Note: The value of k for use in a Country may be found in its National Annex. The recommended value is 3.   (3) It may be assumed that where members are designed to exposure class X0 and XC1 (see EN 1992-1-1), the moisture content of that member is less than k % by weight, where 2, 5 ≤ k ≤ 3, 0. (4) When using tabulated data no further check is required for normal weight concrete. 4.5.2 (2) is applicable when the axis distance, a, is 70 mm or more.   (5) For beams, slabs and tensile members, if the moisture content of the concrete is more than k % by weight the influence of explosive spalling on load-bearing function R may be assessed by assuming local loss of cover to one reinforcing bar or bundle of bars in the cross section and then checking the reduced load-bearing capacity of the section. For this verification the temperature of the other reinforcing bars may be assumed to be that in an unspalled section. This verification is not required for any structural member for which the correct behaviour with relation to explosive spalling has been checked experimentally or for which complementary protection is applied and verified by testing.   Note: Where the number of bars is large enough, it may be assumed that an acceptable redistribution of stress is possible without loss of the stability (R). This includes: - solid slabs with evenly distributed bars,   - beams with a width larger than 400 mm and containing more than 8 bars in the tensile area   4.5.2 Falling off of concrete (1)P Falling off of concrete in the latter stage of fire exposure shall be avoided, or taken into account when considering the performance requirements (R and/or EI). (2) Where the axis distance to the reinforcement is 70 mm or more and tests have not been carried out to show that falling-off does not occur, then surface reinforcement should be provided. The surface reinforcement mesh should have a spacing not greater than 100 mm, and a diameter not less than 4 mm.   4.6 Joints (1)P The design of joints shall be based on an overall assessment of the structural behaviour in fire. (2)P Joints shall be detailed in such a way that they comply with the R and EI criteria required for the connected structural members and ensure sufficient stability of the total structure.     (3) Joint components of structural steel should be designed for fire resistance in accordance with EN 1993-1-2. (4) With reference to the I-criterion, the width of gaps in joints should not exceed the limit of 20mm and they should not be deeper than half the minimum thickness d (see 4.2) of the actual separating component, see Figure 4.4.

Примітка. Стрижні в кутових зонах, що розміщуються біля зазору не вважаються кутовими стрижнями з посиланням на табличні дані. Рисунок 4.4– Розміри зазору в з’єднаннях   Note: Bars in the corner zones close to the gap need not be considered as corner bars with reference to tabulated data. Figure 4.4: Dimensions of gap at joints
Для зазорів з більшою глибиною та, за необхідності, з установленою закладною деталлю вогнестійкість має встановлюватись на основі відповідних випробувань.   4.7 Вогнезахисні покриття (1) Нормована вогнестійкість може забезпечуватись за допомогою вогнезахисних покриттів. (2) Властивості та робота для вогнезахисних покриттів конструкцій має оцінюватись під час відповідних випробувань.   For gaps with larger depth and, if necessary, with the addition of a sealing product, the fire resistance should be documented on the basis of an appropriate test procedure   4.7 Protective layers (1) Required fire resistance may also be obtained by the application of protective layers. (2) The properties and performance of the material for protective layers should be assesse using appropriate test procedure.

5 Табличні дані 5.1 Сфера застосування (1) В розділі наведені розрахункові рішення для стандартного температурного режиму до 240 хв (див. 4.1). Правила застосовуються для аналізу окремої конструкції згідно з 2.4.2. Примітка. Таблиці розроблені на емпіричній основі і підтверджені досвідом, теоретичною оцінкою та випробуваннями. Дані взяті з приблизних усталених висновків для найтиповіших елементів конструкцій та дійсні для всього діапазону теплопровідності згідно з 3.3. Табличні дані для окремих типів бетонних виробів можна знайти у відповідних стандартах на ці вироби або визначити, використовуючи розрахункові методи згідно з 4.2, 4.3 та 4.4. (2) Значення, надані в таблицях цієї настанови, застосовуються для бетону (від 2000 кг/м3 до 2600 кг/м3 згідно з EN 206-1), виготовленого на силікатному заповнювачі. Якщо в балках або плитах використовуються карбонатні або легкі заповнювачі, то мінімальний розмір поперечного перерізу можна зменшити на 10 %. (3) Якщо використовуються табличні дані, не потрібно виконувати подальших перевірок зрізу, кручення і анкерування (див. 4.4). (4) Якщо використовуються табличні дані, не потрібно виконувати подальших перевірок на крихке руйнування за винятком підсилення захисного шару бетону (див. 4.5.1 (4)).   5.2 Загальні правила розрахунку (1) Вимоги для огороджувальної здатності (граничні стани з вогнестійкості Е та І, див. 2.1.2) можуть вважатись забезпеченими, коли мінімальна довжина стін та плит відповідає таблиці 5.3. Для з’єднань необхідно посилатись на 4.6. (2) Для несучої здатності (граничний стан з вогнестійкості за ознакою втрати несучої здатності R) мінімальні вимоги до розмірів перерізів та відстані до осі арматури визначаються з таблиць за наступним:   5 Tabulated data 5.1 Scope (1) This section gives recognised design solutions for the standard fire exposure up to 240 minutes (see 4.1). The rules refer to member analysis according to 2.4.2.   Note: The tables have been developed on an empirical basis confirmed by experience and theoretical evaluation of tests. The data is derived from approximate conservative assumptions for the more common structural elements and is valid for the whole range of thermal conductivity in 3.3. More specific tabulated data can be found in the product standards for some particular types of concrete products or developed, on the basis of the calculation method in accordance with 4.2, 4.3 and 4.4. (2) The values given in the tables apply to normal weight concrete (2000 to 2600 kg/m3, see EN 206-1) made with siliceous aggregates.   If calcareous aggregates or lightweight aggregates are used in beams or slabs the minimum dimension of the cross-section may be reduced by 10%.   (3) When using tabulated data no further checks are required concerning shear and torsion capacity and anchorage details (see 4.4).   (4) When using tabulated data no further checks are required concerning spalling, except for surface reinforcement (see 4.5.1 (4)). 5.2 General design rules (1) Requirements for separating function (Criterion E and I (see 2.1.2)) may be considered satisfied where the minimum thickness of walls or slabs is in accordance with Table 5.3. For joints reference should be made to 4.6.   (2) For load bearing function (Criterion R), the minimum requirements concerning section sizes and axis distance of steel in the tables follows from:

Ed, fi/Rd, fi≤ 1, 0 (5.1)






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.