Практичне заняття 1

Лабораторні та практичні роботи

з дисципліни: “Інженерна геодезія”.

Варіант 3

Виконав: ст. гр. Д-42

Батбаяр.Х.

Перевірив: асистент

Гавриш В.С.

Тимченко О.Н

Харків 2016

Практичне заняття 1

РОЗБИВКА КОНТУРУ ІНЖЕНЕРНОЇ СПОРУДИ В ПЛАНІ, ВИНЕСЕННЯ ЙОГО ОСЕЙ ТА КУТОВИХ ТОЧОК НА ОБНОСКИ ПО ПРОЕКТУ

Мета – здобути практичні навички по використанню геодезичних методів розрахункових і розбивочних робіт при винесенні інженерної споруди із плану на місцевість.

Обладнання: Теодоліт Т-30 з штативом та виском, мірна стрічка зі шпильками, вісім кілочків, десять обносок, сокира, два виска, десять крупних цвяхів, дві тонкі стальні проволоки довжиною 45 метрів кожна.

Задача 1: Розрахувати необхідні данні для винесення будівлі в натуру.

Вихідні дані: х_І = 1219, 10м у_І = 2016, 20 м

х_ІІ = 1305, 20м у_ІІ = 2089, 25 м

х_А = 1243, 40м + 0, 5м × n = 1243, 40м + 0, 5м ∙ 3=1244.9м

у_А = 2059, 35м + 0, 5м × n = 2059, 35м + 0, 5м × 3= 2060.85м

х_В = 1285, 15м + 0, 5м × n = 1285, 15м + 0, 5м × 3= 1286.65м

у_В = 2051, 27 + 0, 5м × n = 2051, 27м + 0, 5м × 3= 2052.77м

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Прирощення між координатами точок I і II:

r = arctg r

Тоді дирекційний кут в залежності від чверті розраховується за формулами:

I чверть: L = r

II чверть: L = 180º – r

III чверть: L = 180º + r

IV чверть: L = 360º – r

2. Визначаємо горизонтальний кут β _А (різниця L_І-ІІ та L_І-a). Находимо дирекційний кут напрямку I – A:

Визначаємо напрямок лінії I – A розв’язуючи зворотню геодезичну задачу.

3. Визначаємо відстань від точки I до точки А:

Проводимо контроль.

4. Визначаємо горизонтальний кут β _В та відстань від точки II до точки В (аналогічно попередній методиці).

Розрахунки усіх величин заносимо в журнал.

Таблиця 1.1

Журнал обчислень кутів β _А, β _В та відстаней між точками

Номери точок	Координати, м	Різниця координат, м	Формули та обчислення
X	Y	X	Y
Визначення дирекційного кута
I   II	1219, 10   1305, 20	2016, 20   2089, 25	86, 1	73, 05
Визначення кута β А та відстані d(1-А)
I   A	1219, 10   1244.9	2016, 20   2060.85	25, 8	44, 65
Визначення β В та d(II-В)
II   B	1305, 20   1286, 65	2089, 25   2052, 77	18.55	36, 48

Одночасно з розрахунками складається розбивочне креслення. На ньому в великому масштабі (1: 1000, 1: 2000) показують точки теодолітного полігону I, II, …, об’єкти генерального плану, характерні точки цих об’єктів (осьові, кутові і т.д.), що слід винести на місцевість, кутові та лінійні дані, за рахунок яких виконують розбивку полярним методом.

Рис 1.1 Розбивочне креслення

Задача 2: РОЗБИВОЧНІ РОБОТИ ПРИ ВИНЕСЕННІ СПОРУДИ

В точці I встановлюємо та приводимо в робоче положення (горизонтуємо, центруємо) теодоліт.

Вздовж візирної осі труби встановлюємо віху приблизно на відстані d_(1-А) від точки I. На вісі відкладають висоту і візують на цю помітку (резинку або шпагат) при КП та КЛ. Обчислюють кут нахилу місцевості вздовж лінії I-А:

Далі вираховують похилу відстань:

які відкладають вздовж лінії I-A з можливо більш високою точністю та акуратністю. Відкладена відстань D_(I-A) вимірюється, щоб впевнитись в правильності розбивки точки А.

У відповідальних випадках кут β _А будують також при КЛ, в результаті отримують два положення точки А. Відстань між цими точками ділять пополам та закріплюють кілочком. Це і буде остаточне положення точки А.

Так само розбивається на місцевості точка В. Для цього в точці II теодолітного полігону встановлюють теодоліт та приводять його в робоче положення. На горизонтальному крузі встановлюють відлік 0º 0’, закріплюють алідаду та відкріплюють лімб. Далі відкріплюють лімб та встановлюють на горизонтальному крузі відлік, що дорівнює 360º – β _В.

Труба при цьому буде напрямлена на точку В.

Вздовж візирної вісі труби приблизно на відстані d_(II-B) ставлять віху, на якій відкладають висоту теодоліта. Вимірюють кут нахилу ν лінії d_(II-B).

Далі вираховують похилу відстань:

яку і відкладають вздовж лінії d_(II-B). Отримують точку В. Відстань D_(II-B) вимірюють для контролю правильності рішення задачі.

Після виконання цих робіт приступають до розбивки контуру інженерної споруди. Насамперед вимірюють відстань між точками А і В, що повинно дорівнювати проектному розміру об’єкта. Потім в точці А встановлюють та приводять в робоче положення теодоліт, наводять трубу на точку В і будують в точці А кут рівний 90º. Вздовж візирної вісі труби встановлюють віху та відкладають проектний розмір А-I об’єкта. Потім трубу переводять через зеніт та від точки А відкладають другий проектний розмір А-II.

Аналогічно в точці В перпендикулярно осі АВ відкладаємо розміри В-3 та В-4. Кутові точки інженерної споруди закріплюємо кільцями та для контролю в цих точках вимірюємо кути за допомогою теодоліта. Вони повинні дорівнювати проектним значенням (в даному випадку 90º).

Далі навколо інженерної споруди встановлюємо обноски на відстані 2-3 метра від лінії його контуру, на які переносять контурні лінії.

Для цього вздовж лінії I-4 натягують проволоку, до якої в точках I і 4 підвішують геодезичні центровочні виски. Переміщуючи проволоку добиваються щоб виски проходили через точки 1 і 4. Кінці проволоки при цьому повинні лежати на двох протилежних обносках. В точках, де на обносках проходять кінці проволоки, в обноски забивають цвяхи.

Аналогічно натягують проволоку вздовж ліній 4-3, 3-2, 2-1 та виносять на обноски інші контурні лінії споруди. В точках перетину кожної пари проволок підвішують виски. Всі вони повинні проходити через кутові точки 1, 2, 3, 4 споруди.

Виконання останньої умови є контролем правильності виносу усіх контурних ліній та кутових точок на обноски. Аналогічно виносять та закріплюють осьову лінію АВ. На цьому розбивочні роботи закінчують.

Висновок: під час виконання практичної роботи я здобув практичні навички по використанню геодезичних методів розрахункових і розбивочних робіт при винесенні інженерної споруди із плану на місцевість.