Вправи для голосу, дихання.

1. Активно на диханні з автоматичним виштовхуванням повітря і звука:

- БІБА-БІБА-БІБА-БІБА;

- ВІВАТ-ВІВАТ-ВІВАТ-ВІВАТ;

- ГІГА-ГІГА-ГІГА-ГІГА;

- ҐІҐА- ҐІҐА- ҐІҐА- ҐІҐА;

- ДІДА-ДІДА-ДІДА-ДІДА;

- ЖІЖА-ЖІЖА-ЖІЖА-ЖІЖА;

- ЗІЗА-ЗІЗА-ЗІЗА-ЗІЗА;

- РІРА-РІРА-РІРА-РІРА;

- ЙІЙА-ЙІЙА-ЙІЙА-ЙІЙА.

1. Ці ж звуки вимовляти під час розтяжки в положенні стоячи, сидячи на підлозі.
2. «Кидати сніжки». З нарощенням відстані. Звук: БІБА. 4 - «вгору», 4 - «вниз».
3. Табличка приголосних з активним рухом рук, зігнутих в ліктях і «ударом» себе по ребрах, що допомагає виштовхнути повітря і приголосний звук:

Б В Г Ґ Д Ж З Й К Л М Н П Р С Т Ф Х Ц Ч Ш Щ

(Пам’ятати вимову дзвінких, глухих і сонорних.)

1. Те ж саме тільки зі стрибком. Звук – не в повітрі, а «в підлозі».
2. Прийоми голосового посилу:

- удавання відстані АУ-У-У-У! (міняючи відстань (4), чим далі тим тихіше і тонально вище);

- в криницю УГУ-ГУ-ГУ-ГУ (4);

- іржання на голосівках: ІГІГІГІГІ….;

- відпочити на голосівках: ІХ, ЕХ, АХ, ОХ, УХ, ИХ.

1. Вібраційний масаж зі звуком МММММ.
2. Вібраційний біг.
3. Сирена.
4. На одному диханні: БМ-ВМ-ГМ-ҐМ-ДМ-ЖМ-ЗМ. (4-6р.)
5. АММІ-АММЕ-АММА-АММО-АММУ-АММИ «гра в боулінг».
6. На одному диханні з нарощенням темпу:

БІБА-ВІВА-ГІГА-ҐІҐА-ДІДА-ЖІЖА-ЗІЗА-ЙІЙА-КІКА-ЛІЛА-МІМА-НІНА-ПІПА-РІРА-СІСА-ТІТА-ФІФА-ХІХА-ЦІЦА-ЧІЧА-ШІША-ЩІЩА.

1. Те ж саме:

БУЛУ-ВУЛУ-ГУЛУ-ҐУЛУ-ДУЛУ-ЖУЛУ-ЗУЛУ-ЙУЛУ-КУЛУ-МУЛУ-НУЛУ-ПУЛУ-РУЛУ-СУЛУ-ТУЛУ-ФУЛУ-ХУЛУ-ЦУЛУ-ЧУЛУ-ЩУЛУ.

1. ТАК! НІ!...
2. Мамо! Мамо! Дай мені молока.
3. Польотністьзвучання: Пара барабанів (3р.) била бурю!

Пара барабанів (3р.) била бій!

Бий барабан (3р.) тривогу!

Бий барабан (3р.) дріб!

Орфоепія –це сукупність правил літературної вимови. Ці правила охоплюють норми вимови голосних, приголосних та їх сполук, а також норми літературного наголосу.

Правила:

1. Наголошені голосні вимовляються чітко і виразно. Бік Лід Вік Лев Мед Гей Ас Бал Вал Бог Сон Ром Зуб Лук Жук Бик Жир Тип

2. Ненаголошені голосні є звуками повного утворення, не підлягають редукції (скороченню), а вимовляються повнозвучно. Ніжність Ліміт Вереск Шелест Базар Зала Норов Пустун

3. Ненаголошений звук Е наближається до И. На початку слова, в кінці та коли е виступає як сполучний звук – його вимова виразна. Бенефіс Вередун Метеор Берегиня Стереотип Зелений Екран Елегія Екскурс Болезаспокійливий Серцебиття Переоблік

4. Ненаголошений звук И наближається до Е. Перед Й, в кінці слів, коли И виступає як сполучний звук – його вимова виразна. Присилати Ширина Вабити П’ятитомний Чотирирічний

5. Звук О у будь-якій позиції вимовляється чітко, не спотворюється в А. Бочок – бачок Голос – галас Кожух – кажу Мостити – мастити Пополи – попали Поради – паради Об, ой, он, ось, ох, ого-го, око, от-от, облом, обоз, оброк, озноб, обволокло

6. Дзвінкий звук Г у деяких словах перед глухими вимовляється як Х. Вогкий Дігтяр Кігтик Легко Нігтик

7. Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко. Боротьба Вокзал Осьде Рюкзак Футбол

8. Прийменник і префікс З перед глухими приголосними вимовляється як С. З Києва, з хати, зсохлий, зсунути, зцілити, з турне, зцідити, з села, з печі, з ким, з хлопцем, з пивом.

9. Звук В ніколи не оглушується, а перед приголосними та в кінці слова, вимовляється як нескладовий У. Вклад Вперше Вправа Вступ Вівсяний Вівтар Вовчок Жовток Ковток Вив Вияв Відбив

10. Зберігається дзвінка вимова приголосних у кінці слів, в середині та на початку слова перед глухими звуками. Б: Благо Блазень Бобрик Губка Згубник Мікроб Хліб Яструб; Г: Гвардія Гвинт Глевкий Бігцем Відгладити Дограти Батіг Борг; Ґ: Ґава Ґніт Аґрус Заґвалтували Ґрунт Ґазда Ґанок; Д: Друг Дбати Двір Драбина Забудько Надбавка Недбалий Вклад Лорд Фонд; З: Збагнути Збайдужіти Звернення Берізка Бузковий Карапуз Картуз Мороз; Ж: Жвавий Жданий Важчати Дражливий Дужка Навстіж Пейзаж Стриж

11. Африкати ДЖ, ДЗ вимовляються як один суцільний звук. Коли належать до різних частин слова – вимова окрема. Джгут Джміль Джем Джигіт Пораджу Саджу Коледж Дзвін Дзвонити Дзвонар Віджени Підземний Надзвуковий Піджилки

12. Префікс РОЗ і БЕЗ перед глухими приголосними вимовляються як РОС і БЕС, але перед глухим С вимова РОЗ і БЕЗ зберігається. Розкачати Розкоші Розсудливий Розстріл Безкінний Безкласовий Безпалий Безсилий

13. Губні звуки Б, П, М, В, Ф вимовляються твердо, перед йотованими на письмі це позначається апострофом, у вимові обов’язкова присутність звука Й. Б’є П’є М’ята П’ять В’язка

14. Приголосні Д, Т, Н, Л, С, З, Ц, ДЗ пом’якшується у позиції перед м’якими приголосними. Якщо в слові є суфікс ЛК, то в похідних пом’якшення не відбувається. Пісенний – Пісня Цвинтар – Цвіркати Сонце – На сонці Пісний – Пісня Радісний – Радість Білка – Білці Українка – Український Сопілка – Сопілці

15. Йотовані вимовляються чітко і виразно в усіх позиціях слова, не спотворюються до голосних, особливо в ненаголошеній позиції після голосних, в кінці слів, під час збігу. Моє Твої Своя Краєчок Моєї Хворію Слухаю Пояснює Дозволяю Її

16. Шиплячі ДЖ, Ж, Ч, Ш, Щ вимовляються твердо. Напівпом’якшені перед І, Ю, Я. Подовжені шиплячі вимовляються теж твердо або напівпом’якшено. Мовчить –Мовчіть Спішить – Спішіть Живий – Жінка Жук – Поволжя Чай – Жовчю Чин – Чіп Урочисто – Чіпко Шило – Шість Шишка – Шістка Обличчя Запоріжжя Збіжжя

17. Два однакових приголосних звука вимовляємо як подовжений, на межі слів виразніше слід вимовлять два звуки. Навмання Осіння Ллється Життя Вороття Злиття

18. Асиміляція– збіг двох приголосних, де внаслідок регресивного уподібнювання відбуваються певні зміни. Подібні фонетичні зміни відбуваються в живій мові автоматично і на письмі не позначаються.

З перед Ш, Ч, Щ вимовляється як Ш:

Зшити – шшити, зчистити – шчистити, зчесати – шчесати, розширити_рошширити, розчистити-рошчистити, безчесний-бешчесний

З перед Ж вимовляється як Ж:

зжитися–жжитися, зжований- жжований, з жахом –жжахом, безжурний-бежжурний, розжати-рожжати,

Вимовляються правописні:

ЖСЯ як З’СЯ: зважся – зваз’ся

ШСЯ вимовляється як С’СЯ: смієшся – смієшся

ЧСЯ вимовляється як Ц’СЯ: не морочся – не мооц’ся

ЖЦ вимовляється як З’Ц’: Запорожця - запороз’ця,

Ж на З: книжка – книзьці

Ш на С: пташка – птасці

Ч на Ц: Річка – ріцці

ТЬСЯ – як ЦЦ’Я хочеться - хочец’ця

Т і С – як Ц: Наприклад: багатство, братство,

Т і С’ – як Ц’: Наприклад: депутатський

Т і Ц – як ЦЦ або Ц’Ц’ (в межах слова) коритце

Т і Ш – як ЧШ: коротше

Т і Ч – як ЧЧ: вітчизна

Спрощення у групах приголосних:

НТ +СЬК………НЦЬК: Наприклад: студен т ський – студенський,

СТ + СЬК………СЬК: Наприклад: турис т ський – турисський,

НТ + СТ…………НСТ: Наприклад: аген т ство – агенство,

СТ + ЦЬ…………СЦЬ: Наприклад: артис т ці – артисці,

Числівники:

Шістнадцять – шіснадцять;

Шістдесят – шіздесят;

П’ятдесятиріччя – п’ятдисятиріччя;

Шістдесятиріччя – шіздесятиріччя;

Шістсот – шісссот.