Теплоємність

Теплоємністю тіла називають величину, яка дорівнює кількості теплоти, необхідної для збільшення температури тіла на один кельвін. У молекулярій фізиці здебільшого користуються поняттям теплоємності для одного моля газу. Для газів розрізняють два типи теплоємностей: при сталому об’ємі – C _V і при сталому тиску – p C. Молярною теплоємністю називають величину, що дорівнює кількості теплоти, необхідної для збільшення температури 1 моля речовини на 1 К:

Із порівняння V C і p C випливає фізичний зміст сталої R: вона чисельно дорівнює роботі, яку виконує один моль газу при його нагріванні наодин кельвін при ізобаричному процесі (p=const).

(13.8 Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів та адіабатичного процесу ідеального газу.)

Адіабатний процес – це процес, який протікає без теплообміну газу із зовнішнім середовищем (тобто d Q=0). Якщо покласти d Q=0 у рівнянні першого закону термодинаміки

то отримаємо рівняння адіабати ідеального газу:

де g = Cp / CV = (i+2)/i, g – коефіцієнт адіабати, який визначається кількістю ступенів вільності i молекули.

13.7 Кількість теплоти - фізична величина, яка характеризує процеси обміну енергії між тілами.