Жанри й жанрові різновиди журналістики.

ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ТВІР – система фактів, художніх засобів та образів, об’єднана єдиною концепцією. Усіляка система являє собою єдність елементів, що відбираються відповідно до принципів необхідності та достатньості; сполучення та взаємодія цих елементів визначаються метою системи. Для організації функціональної системи (у даному випадку – журналістського твору) необхідна наявність “системотвірного факту”, прагнення до мети, тобто корисного результату для даної системи. Поняття мети визначає і вихідну позицію творця системи, і результат його діяльності, вона реалізується, здійснюється в системі. Безперечно, базовою системою є система твір. Ця суперсистема має ряд внутрішніх систем (підсистем), що їй підпорядковані: автор, герой, суспільство (система проблематики), читач (глядач, слухач), концепція (система реалізації). Зіткнення систем (протиставлення) автор- герой-читач на рівні реалізації системи концепція утворюють дистанційну драматургію сприйняття факту.

Система – сукупність ознак, що виражають єдине ціле. Внутрішньо жанрових систем 4: автор, герой, суп-во, концепція. Треба чітко визначити чи є в матеріалі образ автора і його думок, образ героя і його думок. Композиційні рівні: низький. Середній. Хронікальні жанри: 2-суспільство і концепція Аналітичні: суспільство, концепція+автор Худ-публіцистичні: автор, суспільство, концепція+герой Кожен жанр має різний порядок системності: Нарис портретний (і фейлетон): змалювання портрету героя через суспільні проблеми в авторській оцінці. Есе портретне: автор виражає свою сутність героя на тлі суп проблем з урахуванням певної концепції: автор, герой, суп-во. Концепція. Есе проблемне: автор, суспільство, герой, концепція – вираження автором суспільних проблем через певного Героя з використанням певної концепції.

Жанр – усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливими способом освоєння життєвого мат-лу. К основным жанровым признакам относятся: 1. Тема произведения - определяет сущность отображаемой действительности, ее внутреннее содержание, смысл и значение. 2. Композиционная организация материала.Определяет, каким образом сочетаются элементы описания, по каким принципам строится произведение, какие критерии лежат в основе отбора материала.3. Мера типизации.Определяет, насколько обобщенно воплощается произведение в деятельность, насколько широкий круг явлений и событий оно охватывает, насколько общим или частным является изложение. 4. Изобразительные и выразительные средства, позволяющие найти адекватную форму действительности (цвет, свет, ритм, темп, стиль, звук). Для каждого жанра исторически сложился свой характерный комплекс проявления жанровых признаков, который, установившись, уже, как правило, не меняется. Сложившиеся жанры - явление крайне устойчивое, не склонное к изменениям без особых на то причин. Точный и правильный выбор жанра во многом определяет, будет ли донесено до читателя, зрителя верное о нем представление. Факторы, определяющие выбора жанра 1. Характер отображаемого объекта.(масштаб, быстротечность).2. Позиция автора.(острота материала, степень его детализации, аналитичности, художественности) 3. КОНЕЧНАЯ ЦЕЛЬ.(формат издания для которого готовится произведение, традиции, место произведения в структуре общего выпуска). Типологія жанрів. Інформаційні_відображ дійсність, наближаючи її до реал фабули. Жодних домислів, інтерпретацій. Буквал фіксація дійсності. Аналітичні – переломлення інф через призму власного бачення. специфіка полягає в аналізі події, факту. репортаж, звіт, інтерв’ю, кореспонденція, огляд, лист, рецензія, коментар.

Худ-публіцистичний – передача реального факту за допомогою образної аналогії. нарис есе. Фейлетон (пробл і портретні). Памфлет. худ- публіцистичний – передача реального факту за допомогою образної аналогії. нарис есе. Фейлетон (пробл і портретні). Памфлет.